Спеціальність 231 «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»
Галузь знань: 23 «Соціальна робота»

      Сфера соціального захисту населення є однією з найбільш пріоритетних у розбудові громадянського суспільства. Саме тому в нашій державі зростає попит на професію соціального працівника. Під час навчання студенти спеціальності «Соціальна робота» одержують знання з психології, соціології, вивчають правові аспекти соціального захисту, оволодівають методами соціальної роботи; вчаться оцінювати потреби та представляти інтереси людини, створювати мережу допомоги та керувати установами з соціальної допомоги.

    Професія соціальний працівник являється посередником між громадянином та державою. Соціальна робота – визнана в усьому світі спеціальність, основою якої є прояв гуманного ставлення людини до людини. Фах – соціальна робота дозволяє самореалізуватися тим, хто вміє співчувати, розуміти проблеми інших людей, тим, хто прагне допомогти іншому жити гідно, незважаючи на фізичні обмеження, душевний злам чи життєву кризу. За світовими стандартами фахівці із соціальної роботи можуть працювати на різних рівнях реалізації соціальної політики держави – на рівні управління, правового захисту, матеріального забезпечення, освіти, безпосередньої практики.
    Соціальний працівник – це соціолог, соціальний психолог та менеджер, що налагоджує роботу з людьми; соціальний педагог і консультант з соціальних питань; посередник між державою, бізнесом і суспільством; конфліктолог, який вміє вести переговори, здійснювати консультаційну діяльність, сприяти врегулюванню конфліктних ситуацій; експерт з соціальних проблем окремих людей і різних груп, здатний захищати їх права та інтереси; фахівець із планування й впровадження соціальних послуг у державних та недержавних організаціях, експерт з управління проектами в українських та міжнародних лікувально-оздоровчих центрах, благодійних фондах.

     Випускники спеціальності «Соціальна робота» можуть працювати у:
• закладах соціального захисту (служби у справах дітей, територіальні центри, центри зайнятості, центри соціально-психологічної реабілітації дітей);
• центрах соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді;
• закладах охорони здоров’я (дитячі лікарні, санаторії, реабілітаційні центри);
• структурі Міністерства внутрішніх справ України, закладах пенітенціарної системи;
• службі дозвілля і культурної анімації (підліткові, молодіжні та сімейні клуби, парки відпочинку, дитячі оздоровчі центри тощо);
• різних типах освітніх закладів;
• позашкільних закладах (палац дітей та юнацтва, будинки творчості, школи тощо);
• громадських організаціях.