ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ТА БРОНЮВАННЯ

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ДОПРИЗОВНИКІВ – ОДНЕ З
ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ
ПІДТРИМКИ
 

Події сьогодення підтверджують важливість виконання завдань у сфері оборони й особливо потребу якісної організації військового обліку призовників та військовозобов’язаних осіб на підприємствах, в установах, організаціях і
закладах освіти.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Згідно положень статті 14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», приписка допризовників до призовної дільниці проводиться щорічно – в  період з січня по березень. Приписці до призовних дільниць підлягають усі юнаки, яким у цьому році виповнюється 17 років. Приписка допризовника здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі-територіальні центри) за місцем проживання.

Інформація про осіб чоловічої статі, які досягли 17-річного віку, передається у територіальні центри із закладів освіти та інших організацій, які ведуть облік громадян. При цьому допризовник зобов’язаний особисто з’явитися до територіального центру в строк, зазначений у повістці.

Важливо! Обов’язок подавати інформацію територіальним центрам про вищевказаних юнаків покладається на всі підприємства, фірми, організації, установи освіти, їх керівників, а також, органи місцевої влади (сільські, міські та селищні ради, територіальні громади тощо). І за недотримання цього обов’язку передбачена адміністративна відповідальність, а в деяких випадках кримінальна відповідальність. Для проведення прописки формується спеціальна комісія. Прописка є початковим обов’язковим етапом для постановки на облік. За результатами прописки особі видають посвідчення про прописку, або інший документ, що регламентується нормативно-правовим актом з питань військового обліку.

Враховуючи вищезазначене, 10 лютого 2022 року студенти-юнаки 2005 року народження Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут» (в.о. ректора ТРІПАК Мар’ян Миколайович, к.е.н., професор кафедри, заслужений працівник освіти) подавали відповідні документи та проходили медичній огляд приписної комісії для взяття на військовий облік в Кам’янець-Подільському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (начальник центру – полковник ВОЗНИЙ Володимир Миколайович).

Відповідно Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за результатами медичного огляду допризовників приписна комісія повинна прийняти одне з таких рішень:

·                  придатний до військової служби і підлягає призову до ЗС України;

·                  тимчасово
непридатний до військової служби, потребує лікування;

·                  підлягає направленню на додаткове медичне обстеження, з проведенням повторного медичного огляду (із зазначенням дати);

·                   непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов’язаних;

·
непридатний до військової служби, з виключенням з військового обліку (застосовується в крайніх випадках, при наявності серйозних захворювань).

Важливо! В абсолютній більшості випадків, за результатами медичного обстеження приписна комісія територіальних центрів приймає рішення про придатність до військової служби і можливість призову на строкову службу
(по досягненню призовного віку). В окремих випадках, рішення про придатність приймається після надання часу на лікування, проведення додаткових медичних обстежень і повторного медичного огляду. У будь-якому разі, громадянин отримує приписне посвідчення і переводиться у категорію «призовник».

Що буде якщо своєчасно не стати на військовий облік?

Законодавством встановлені терміни і порядок постановки на облік в залежності від підстав для обліку.

Так, якщо людина прибула на нове місце проживання, вона зобов’язана повідомити про це територіальний центр, в якому перебуває на обліку. Те ж саме стосується змін сімейного стану, стану здоров’я, місця навчання (частина 10 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Також, якщо людина закінчила заклад освіти (коледж, інститут, університет) або була переведена в інший, якщо людина одружилася, поміняла роботу – про все це необхідно сповістити територіальний центр протягом тижня.

Важливо! Якщо метою переїзду є зміна місця проживання або відрядження, навчання, відпустка тривалістю понад 3 місяців, призовник зобов’язаний з’явитися в територіальний центр і знятися з обліку для постановки на облік за новим місцем проживання протягом  одного тижня, такий же термін для постановки на облік за новим місцем проживання.

Крім цього, якщо  не стати на облік в територіальний центр вчасно, національна поліція України має право розшуку, затримання і навіть доставки осіб, які ухиляються від своїх військових обов’язків відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

За порушення правил і ухилення від обліку в територіальних центрах можливі такі наслідки:

§    оголошення в розшук, затримання і примусова доставка поліцією до територіального центру;

§     притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за ухилення від військового обов’язку.

Так, стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає штраф: за перше порушення:

– для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн. – 3400 грн.);

-для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн. – 5100 грн.);

за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період:

-для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн. – 5100 грн.);

– для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн. – 8500 грн.).

Кримінальна відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачає покарання у вигляді до трьох років обмеження волі.

Крім цього, слід зазначити, що КУпАП передбачає окремі штрафи на посадових осіб органів влади, керівників підприємств, організацій, установ, які своєчасно не повідомили в територіальний центр інформацію про наявність потенційних призовників, тобто приховали інформацію про них.

Важливо! У воєнний час виїзд призовників і військовозобов’язаних з місця проживання без дозволу територіального центру забороняється.

Підводячи підсумки зазначимо, що військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Про оборону України | від 06.12.1991 № 1932-XII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оборону України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 9, ст.106)

{Вводиться в дію Постановою ВР № 1933-XII від 06.12.91, ВВР, 1992, № 9, ст.107}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3547-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.420
№ 221/94-ВР від 20.10.94, ВВР, 1994, № 45, ст.410
№ 387/95-ВР від 17.10.95, ВВР, 1995, № 38, ст.284}

{В редакції Закону
№ 2020-III від 05.10.2000, ВВР, 2000, № 49, ст.420}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 1003-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, ст.8
№ 3428-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.215
№ 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 803-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.258
№ 2526-VI від 21.09.2010, ВВР, 2011, № 4, ст.27
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
№ 5286-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.499
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550}

{Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1127-VII від 17.03.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.595
№ 1190-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.871
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 133-VIII від 03.02.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.86
№ 186-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.110
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1420-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, № 31, ст.546
№ 1437-VIII від 07.07.2016, ВВР, 2016, № 33, ст.564
№ 2163-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.403
№ 2396-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.194
№ 2469-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 31, ст.241
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2742-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 29, ст.117
№ 133-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 43, ст.251
№ 808-IX від 17.07.2020
№ 912-IX від 17.09.2020
№ 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234
№ 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

{У тексті Закону слова "миротворчих операціях" замінено словами "операціях з підтримання миру і безпеки" згідно із Законом № 5286-VI від 18.09.2012}

{У тексті Закону слово "інвалідами" замінено словами "особами з інвалідністю" згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

{У тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінено словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}


Цей Закон встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.

Розділ I
ЗАСАДИ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВИ ДО ОБОРОНИ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту;

план оборони України - складова частина оборонного планування, що містить сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту;

{Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 133-IX від 20.09.2019}

обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації;

збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:

вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;

блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;

напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;

засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;

дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті;

застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів;

особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

{Абзац статті 1 в редакції Закону № 803-VI від 25.12.2008}

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;

{Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

підрозділ збройних сил іншої держави (далі - підрозділ збройних сил) - військове формування іноземної держави, що має постійну чи тимчасову організацію, належить до сухопутних (наземних), морських, повітряних або спеціальних військ (сил) цієї держави, оснащене легкою зброєю чи важкою бойовою технікою, яка підпадає під дію Договору про звичайні збройні сили в Європі, перебуває під командуванням особи, відповідальної перед своєю державою і законами України за поведінку своїх підлеглих, які зобов'язані дотримуватися внутрішньої дисципліни, законів України, норм міжнародного права, та яке направляється в Україну з конкретною метою, визначеною міжнародним договором України;

військове командування - Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

{Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008; в редакції Закону № 1420-VIII від 16.06.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2396-VIII від 05.04.2018; в редакції Закону № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації;

{Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1014-V від 11.05.2007, № 803-VI від 25.12.2008, № 1357-IX від 30.03.2021}

спеціальна операція - сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем та часом спеціальних дій підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, які проводяться за єдиним задумом самостійно або у взаємодії з військовими частинами, іншими підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони для виконання завдань;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1437-VIII від 07.07.2016}

військова стандартизація - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування у сфері оборони;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

військовий стандарт - стандарт, прийнятий органом військової стандартизації, що встановлює для загального і неодноразового використання правила та настанови щодо діяльності у сфері оборони і спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування у зазначеній сфері. Для цілей цього Закону до військових стандартів також належать стандарти НАТО та стандарти у сфері оборони держави - члена НАТО;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

стандарт НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублікований Організацією Північноатлантичного договору;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

стандарт у сфері оборони держави - члена НАТО - стандарт, розроблений, прийнятий та опублікований державою - членом Організації Північноатлантичного договору;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

орган військової стандартизації - орган військового управління, до функцій якого віднесено розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів;

{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

бойові дії - форма застосування з’єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

{Статтю 1 доповнено абзацом двадцять четвертим згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

{Статтю 1 доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

{Статтю 1 доповнено абзацом двадцять шостим згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

Стаття 2. Основи оборони України

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 803-VI від 25.12.2008, № 2469-VIII від 21.06.2018}

Правовою основою оборони держави є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України та відповідні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Для організації оборони держави Президент України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує структуру плану оборони України, план оборони України та військово-адміністративний поділ території України на військово-сухопутні, військово-морські та військово-повітряні зони (райони), який є обов’язковим до врахування під час визначення меж зон (ділянок) відповідальності регіональних (територіальних, міжрегіональних, міжтериторіальних) органів управління інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та відповідних правоохоронних (спеціальних) органів. Порядок розроблення плану оборони України визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 2 в редакції Законів № 133-IX від 20.09.2019, № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

З метою запобігання збройній агресії та збройному конфлікту, забезпечення національних інтересів і реалізації власної воєнної політики Україна, дотримуючись норм відповідальної і заснованої на співробітництві поведінки в галузі безпеки, бере участь у міжнародних системах безпеки та міжнародному співробітництві у сфері оборони на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Визначаючи способи забезпечення власної безпеки у процесі підготовки держави до оборони та під час воєнних дій, Україна додержується принципів і норм міжнародного права, враховує законні інтереси безпеки інших держав.

Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

{Частина шоста статті 2 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014}

Фінансування потреб національної оборони держави може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014}

Стаття 3. Підготовка держави до оборони

Підготовка держави до оборони в мирний час включає:

прогнозування та оцінку воєнної небезпеки і воєнної загрози;

проведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах підготовки держави до оборони;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2526-VI від 21.09.2010}

здійснення заходів у зовнішньополітичній сфері, спрямованих на запобігання збройному конфлікту та відсіч збройній агресії;

формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;

удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовку і підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування їх застосування;

розвиток військово-промислового комплексу, створення сприятливих умов для мобілізаційного розгортання галузей національної економіки з метою виробництва озброєння, військової техніки і майна в необхідних обсягах;

забезпечення на особливий період Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту підготовленими кадрами, рятувальною та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 186-VIII від 12.02.2015}

здійснення заходів з планування та підготовки руху опору;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1437-VIII від 07.07.2016}

забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту до виконання завдань цивільного захисту в особливий період;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 186-VIII від 12.02.2015}

забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;

розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні;

підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період;

створення державного матеріального резерву та резервних фондів грошових коштів;

забезпечення охорони державного кордону України;

військово-патріотичне виховання громадян України, підготовку молоді до служби в Збройних Силах України, забезпечення престижу військової служби;

забезпечення розвитку воєнної науки, формування науково-технічного і технологічного набутку для створення високоефективних засобів збройної боротьби;

захист інформаційного простору України та її входження у світовий інформаційний простір, створення розвинутої інфраструктури в інформаційній сфері;

здійснення військової стандартизації;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

забезпечення відкритого та демократичного цивільного контролю у сфері оборони в порядку, визначеному законодавством, та дотримання вимог щодо збереження державної таємниці;

здійснення заходів з кібероборони (активного кіберзахисту) для захисту суверенітету держави та забезпечення її обороноздатності, запобігання збройному конфлікту та відсічі збройній агресії;

{Статтю 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017}

інші заходи, що впливають на стан обороноздатності держави.

Стаття 4. Відсіч збройній агресії проти України

У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017}

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІВ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ, МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ, ОБОВ'ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У СФЕРІ ОБОРОНИ

Стаття 5. Верховна Рада України

Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, здійснює законодавче регулювання питань сфери оборони.

Стаття 6. Президент України

Президент України здійснює повноваження у сфері оборони відповідно до Конституції України.

Повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України визначаються законами.

{Частина друга статті 6 в редакції Закону № 803-VI від 25.12.2008}

Для здійснення повноважень у сфері оборони, визначених Конституцією та законами України, Президент України видає укази і розпорядження. Як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Президент України видає накази і директиви з питань оборони, у тому числі з питань оперативного доукомплектування в особливий період Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

{Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 7. Рада національної безпеки і оборони України

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері оборони в межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України".

Стаття 8. Ставка Верховного Головнокомандувача

Для забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий період може створюватися Ставка Верховного Головнокомандувача як вищий колегіальний орган воєнного керівництва обороною держави у цей період.

Пропозиції про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача, її персонального складу та граничної чисельності подаються Радою національної безпеки і оборони України на розгляд Президенту України і вводяться в дію Указом Президента України. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України.

Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері оборони

Кабінет Міністрів України:

забезпечує в межах своєї компетенції державний суверенітет України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України у сфері оборони держави;

визначає потреби в оборонних витратах, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України щодо фінансування заходів у сфері оборони у визначених обсягах;

організовує розроблення і виконання державних програм розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;

здійснює передбачені законодавством заходи у сфері оборонних закупівель для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

{Абзац п'ятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020}

встановлює порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок, інших природних, енергетичних ресурсів, фондів, майна і послуг, використання повітряного і водного простору, морських і річкових портів, аеропортів та аеродромів (посадочних майданчиків), засобів зв'язку і радіочастотного ресурсу, комунікацій, інших об'єктів інфраструктури держави, навігаційної, топогеодезичної, метеорологічної, гідрографічної та іншої інформації, ведення геодезичних і картографічних робіт, необхідних для належного виконання покладених на ці органи функцій та завдань, як на платній, так і безоплатній основі, у грошовій та інших формах розрахунків;

здійснює загальнодержавні заходи щодо забезпечення живучості об'єктів національної економіки та державного управління у воєнний час;

забезпечує комплектування особовим складом Збройних Сил України, інших військових формувань та відповідних правоохоронних органів, здійснює заходи, пов'язані з підготовкою та проведенням призову громадян України на строкову військову службу;

{Абзац восьмий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

здійснює згідно із законодавством України заходи з мобілізаційної підготовки та мобілізації, територіальної оборони, створення державного матеріального резерву, резервного фонду грошових коштів, інших резервів для забезпечення потреб оборони держави;

{Абзац дев'ятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

організовує підготовку населення і території держави до оборони;

вирішує питання щодо врегулювання діяльності місцевих органів військового управління (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), допризовної та призовної підготовки, підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, виконання військово-транспортного обов’язку;

{Абзац одинадцятий статті 9 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

встановлює відповідно до закону порядок і терміни повного відшкодування вартості об'єктів права приватної власності, що згідно із законом відчужувалися у зв'язку із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;

утворює, реорганізовує, ліквідовує науково-дослідні установи Збройних Сил України, інших військових формувань і військові навчальні заклади та військові кафедри (відділення, факультети) інших державних вищих навчальних закладів;

забезпечує реалізацію права на соціально-економічний захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

здійснює у визначених законом випадках регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

встановлює відповідно до закону порядок реалізації та утилізації озброєння, військової техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів, а також утилізації металобрухту, який утворився в них;

забезпечує здійснення передбачених законодавством заходів щодо цивільного захисту України, надання військової допомоги іншим державам, направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав, допуску та умов перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України та участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

{Абзац сімнадцятий частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

установлює порядок здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період відповідно до норм міжнародного права;

{Статтю 9 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 133-VIII від 03.02.2015}

контролює виконання законів у сфері оборони, здійснює відповідно до законів інші заходи щодо забезпечення обороноздатності України, координує і контролює їх виконання та несе, в межах своїх повноважень, відповідальність за забезпечення оборони України.

Стаття 10. Основні функції Міністерства оборони України

Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Міністерство оборони України:

бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва, підготовці проектів законодавчих та інших нормативних актів у сфері оборони, забезпечує їх виконання у Збройних Силах України, у встановленому порядку координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони;

{Абзац другий частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

провадить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки та оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, прогнозуванні, виявленні та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;

{Абзац третій частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

забезпечує належний рівень боєздатності, укомплектованості, бойової та мобілізаційної готовності і підготовки Збройних Сил України;

бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;

проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;

бере участь у забезпеченні функціонування національної економіки та державного управління в особливий період, у плануванні мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;

виступає, відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб, вимог та пріоритетів, державним замовником при здійсненні оборонних закупівель, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил України;

{Абзац восьмий частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020}

здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву військовонавчених людських ресурсів;

забезпечує комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань та відповідних правоохоронних органів особовим складом, здійснює разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян до військової служби, їх призову на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом, при мобілізації, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби та у разі демобілізації, а також забезпечує їх відповідні права і свободи;

{Абзац одинадцятий частини другої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та працівникам Збройних Сил України, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

забезпечує реалізацію заходів демократичного цивільного контролю за Збройними Силами України;

забезпечує нормативно-правове регулювання відносин у сфері військової стандартизації;

{Частину другу статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

встановлює порядок розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів;

{Частину другу статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

визначає орган військової стандартизації з числа підпорядкованих органів військового управління;

{Частину другу статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

здійснює в межах своєї компетенції міжнародне співробітництво за воєнно-політичним, військово-технічним та іншими напрямами, а також з питань цивільно-військових відносин з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями;

{Абзац частини другої статті 10 в редакції Закону № 1003-IV від 19.06.2003}

забезпечує виконання рішень про участь підрозділів Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки та надання військової допомоги іншим державам, направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав, допуск та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

забезпечує взаємовідносини Збройних Сил України з державними органами, громадськими організаціями та громадянами, реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України у сфері оборони.

Положення про Міністерство оборони України затверджує Президент України.

{Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008; в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010}

Порядок організації розвідувальної діяльності в інтересах оборони держави визначається законом.

Стаття 11. Основні функції Генерального штабу Збройних Сил України

Генеральний штаб Збройних Сил України є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони, координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

{Частина перша статті 11 в редакції Закону № 2469-VIII від 21.06.2018}

Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий період є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача.

Генеральний штаб Збройних Сил України:

прогнозує тенденції розвитку форм і способів воєнних дій та засобів збройної боротьби, бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони, стратегії воєнної безпеки, обгрунтовує напрями розвитку Збройних Сил України;

здійснює стратегічне планування застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів для оборони держави;

визначає потреби в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного виконання завдань Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, контролює повноту і якість їх отримання;

здійснює керівництво у сфері оборони та забезпечення громадської безпеки і порядку в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан у межах, визначених відповідним законом;

бере участь у створенні та контролює стан системи управління державою в особливий період;

доводить до Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів, а в особливий період - і до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної Республіки Крим та областей, міст Києва та Севастополя директиви і накази Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України з питань оборони, організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією;

{Абзац сьомий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

бере участь в організації та контролює підготовку системи зв'язку, комунікацій і в цілому території держави до оборони;

бере участь у розробці мобілізаційного плану держави, контролює стан мобілізаційної підготовки державних органів, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та виконання ними мобілізаційних завдань в особливий період;

організовує стратегічне розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, взаємодію з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республіки Крим та областей, міст Києва та Севастополя під час виконання завдань оборони держави;

{Абзац десятий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

бере участь в організації використання та контролю за повітряним, водним і інформаційним простором держави та здійснює його в особливий період;

здійснює контроль за станом бойової та мобілізаційної готовності і боєздатності органів управління, з'єднань, частин, установ і організацій військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів, призначених для підпорядкування органам військового управління в особливий період та для виконання завдань територіальної оборони;

організовує комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань та відповідних правоохоронних органів військовослужбовцями, призов громадян на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, накопичення військовонавчених людських ресурсів;

{Абзац тринадцятий частини третьої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 662-IV від 03.04.2003}

здійснює військове керівництво органами військового управління розвідки та військовими частинами розвідки Збройних Сил України, проводить інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах застосування Збройних Сил України;

{Абзац чотирнадцятий частини третьої статті 11 в редакції Закону № 912-IX від 17.09.2020}

організовує підготовку Збройних Сил України до виконання покладених на них завдань, здійснює координацію і контроль підготовки інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів до виконання завдань з оборони України;

організовує використання національної системи зв'язку в інтересах оборони, здійснює відповідно до закону управління та регулювання в сфері використання радіочастотного ресурсу, виділеного для цілей оборони;

організовує застосування засобів державного розпізнавання у державних органах, Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, використання цих засобів на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

планує та здійснює контроль за військовими перевезеннями всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями, здійснюваними для Збройних Сил України у мирний час;

здійснює в межах своєї компетенції міжнародне військове співробітництво із збройними силами інших держав, бере участь у міжнародному співробітництві за воєнно-політичним, військово-технічним та іншими напрямами, забезпечує підготовку і участь національного контингенту та національного персоналу Збройних Сил України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

{Частину третю статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом № 1003-IV від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5286-VI від 18.09.2012}

розробляє та застосовує військові стандарти в межах своїх повноважень;

{Частину третю статті 11 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

забезпечує згідно з міжнародними договорами у галузі роззброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на території України та поза її межами, збирає, опрацьовує інформацію та повідомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно від підлеглості об'єктів інспектування;

реалізує інші повноваження, що випливають з цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

Генеральний штаб Збройних Сил України організовує свою діяльність відповідно до Положення, яке затверджує Президент України.

Стаття 12. Завдання інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів

Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 3428-IV від 09.02.2006, № 803-VI від 25.12.2008, № 1194-VII від 09.04.2014}

Діяльність і управління іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи:

узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України їх програми розвитку в частині, що стосується оборони держави, а також плани підготовки їх органів управління, з'єднань і частин, призначених для підпорядкування органам військового управління в особливий період та виконання завдань територіальної оборони;

здійснюють під керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України планування застосування органів управління, з'єднань і частин, призначених для підпорядкування органам військового управління Збройних Сил України в особливий період та виконання завдань територіальної оборони, надають Генеральному штабу Збройних Сил України необхідну для цієї роботи інформацію;

здійснюють разом із Збройними Силами України підготовку та забезпечують готовність до спільних дій з метою оборони, беруть участь у створенні єдиної системи управління та всебічного забезпечення на особливий період; узгоджують з Генеральним штабом оперативно-стратегічні вимоги до озброєння та військової техніки, військово-технічного майна, його якісні та кількісні показники, спільно з Міністерством оборони України розробляють державну програму розвитку озброєння і військової техніки та формують показники для здійснення оборонних закупівель;

{Абзац четвертий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020}

узгоджують з Міністерством оборони України програми підготовки військових кадрів, вживають заходів щодо оптимізації системи військової освіти;

беруть участь у підготовці громадян України до військової служби, в тому числі допризовній підготовці молоді, підготовці призовників з військово-технічних спеціальностей, забезпеченні призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, а також у військово-патріотичному вихованні громадян України;

забезпечують здійснення відповідних заходів щодо підготовки території України до оборони;

беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану;

{Абзац восьмий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

розробляють та застосовують військові стандарти в межах своїх повноважень;

{Частину третю статті 12 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

В особливий період відповідним органам військового управління Збройних Сил України підпорядковуються визначені в установленому порядку Генеральним штабом Збройних Сил України органи управління, з'єднання, частини та установи інших військових формувань.

Стаття 13. Діяльність центральних та інших органів виконавчої влади у сфері оборони

{Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

Міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень:

{Абзац перший частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності;

узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України та забезпечують проведення заходів щодо розвитку системи зв'язку, шляхів, транспорту, інших об'єктів інфраструктури і території держави та підготовки своїх галузей до оборони, забезпечують їх територіальну оборону в межах своїх повноважень;

забезпечують за замовленням Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, підготовку офіцерів запасу у вищих навчальних закладах, які належать до сфери їх управління;

планують, організовують і контролюють виконання заходів з мобілізаційної підготовки відповідних органів управління, установ, організацій і підприємств усіх форм власності відповідних галузей національної економіки, створюють і утримують визначені Кабінетом Міністрів України резерви матеріальних і фінансових ресурсів;

організовують роботу, пов'язану з військово-патріотичним вихованням громадян України, надають допомогу громадським організаціям, діяльність яких спрямована на зміцнення обороноздатності держави та військово-патріотичне виховання громадян України;

беруть участь у формуванні та реалізації державних програм розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів, розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;

узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України питання використання повітряного, водного та інформаційного простору держави;

організовують розроблення та виконання програм із створення нових і модернізації наявних зразків озброєння та військової техніки, військового майна, створення виробничих потужностей для їх випуску, набуття досвіду у сфері науки, техніки і технологій та впровадження його у виробництво оборонної продукції;

забезпечують здійснення оборонних закупівель;

{Абзац десятий частини першої статті 13 в редакції Закону № 808-IX від 17.07.2020}

забезпечують виконання законодавства про соціально-економічний захист громадян України у зв'язку з проходженням військової служби;

розробляють та застосовують військові стандарти;

{Частину першу статті 13 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2742-VIII від 06.06.2019}

здійснюють згідно із законодавством інші повноваження у сфері оборони України.

Завдання та функції державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність в інтересах оборони, визначаються законом та положеннями про ці органи, які затверджуються Президентом України.

{Частина друга статті 13 в редакції Закону № 912-IX від 17.09.2020}

Стаття 14. Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері оборони

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній території виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони:

організовують і виконують завдання територіальної оборони;

вирішують питання організації цивільного захисту, виконання органами управління у справах цивільного захисту покладених на них завдань;

{Абзац третій частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

організовують надання підприємствами, установами та організаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах;

надають у визначеному законодавством порядку частинам, підприємствам, установам та організаціям і навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням службові приміщення і житлову площу як у мирний, так і у воєнний час;

організовують військовий облік і підготовку громадян України до військової служби, в тому числі допризовну підготовку молоді, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей та військово-патріотичного виховання, забезпечують їх призов на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;

{Абзац шостий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

виконують передбачені законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та проведення мобілізації на відповідній території, у тому числі здійснення контролю за станом мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах і перебувають в управлінні районних і обласних рад або належать до майна Автономної Республіки Крим чи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які в установленому порядку залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

реалізують право на соціально-економічний та соціально-правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;

здійснюють інші повноваження в галузі оборонної роботи, передбачені законодавством.

В особливий період для керівництва виконанням на відповідній території заходів щодо оборони України рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій міст Києва та Севастополя утворюються ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Частина друга статті 14 в редакції Закону № 803-VI від 25.12.2008}

Стаття 15. Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері оборони

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують:

підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час;

приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

{Абзац третій статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

призов громадян на строкову військову службу;

направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори;

організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом;

{Абзац шостий статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;

проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період;

здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством;

вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг;

організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів;

сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах;

проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України;

здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.

Стаття 16. Завдання підприємств, установ та організацій і обов'язки їх посадових осіб у сфері оборони

Підприємства, установи та організації усіх форм власності:

виконують державні контракти (договори), укладені за результатами проведення оборонних закупівель, в тому числі проводять наукові дослідження та виконують розробки у сфері оборони, створюють і підтримують у готовності мобілізаційні потужності, зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву;

{Абзац другий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020}

здійснюють на договірних засадах виробництво і поставки Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам продукції, виконують інші роботи, надають комунально-побутові та інші послуги, що не передбачені державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель;

{Абзац третій частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 808-IX від 17.07.2020}

здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

забезпечують та беруть участь у здійсненні заходів цивільного захисту.

{Абзац п'ятий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності:

виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони;

забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов’язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання;

{Абзац третій частини другої статті 16 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.

Стаття 17. Права та обов'язки громадян України у сфері оборони

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.

{Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

Громадяни, які проходять державну військову службу та службу у військовому резерві у Збройних Силах України, при виконанні обов'язків служби носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються законом військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначається законом.

{Частина четверта статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

В умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об'єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Громадяни України в установленому законом порядку можуть створювати громадські організації для сприяння зміцненню оборони держави.

Розділ III
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОБОРОНА. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

{Назва розділу III із змінами, внесеними згідно із Законом № 803-VI від 25.12.2008}

Стаття 18. Територіальна оборона України

Територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

{Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 803-VI від 25.12.2008, № 5404-VI від 02.10.2012, № 1194-VII від 09.04.2014, № 901-VIII від 23.12.2015, № 2469-VIII від 21.06.2018; текст статті 18 в редакції Закону № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

Стаття 19. Цивільний захист України

Цивільний захист України у мирний час здійснюється відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а в особливий період та з метою підготовки до нього - з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

{Стаття 19 в редакції Законів № 803-VI від 25.12.2008, № 5404-VI від 02.10.2012}

Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ УКРАЇНИ

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства про оборону України

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства та інших нормативно-правових актів у сфері оборони України, несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін:

подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

розробити і затвердити відповідні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
6 грудня 1991 року
№ 1932-XII


Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію | від 21.10.1993 № 3543-XII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416)

{Вводиться в дію Постановою ВР
№ 3544-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.417}

{В редакції Закону
№ 644-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, № 27, ст.221}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 860-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.300}

{В редакції Закону
№ 2435-IV від 02.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.255}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2433-VI від 06.07.2010, ВВР, 2010, № 46, ст.538
№ 2926-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.303
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550
№ 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61
№ 1127-VII від 17.03.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.595
№ 1169-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.746
№ 1190-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.871
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 1275-VII від 20.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.942
№ 1575-VII від 03.07.2014, ВВР, 2014, № 35, ст.1178
№ 1614-VII від 25.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1194
№ 259-VIII від 18.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.148
№ 267-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.151
№ 277-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 24, ст.166
№ 339-VIII від 21.04.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.238
№ 413-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.223
№ 570-VIII від 01.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.340
№ 1387-VIII від 31.05.2016, ВВР, 2016, № 27, ст.522
№ 2226-VIII від 06.12.2017, ВВР, 2018, № 11, ст.55
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119
№ 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238
№ 1357-IX від 30.03.2021}

{Установити, що у 2016 році норми і положення абзацу шостого частини третьої статті 6 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

{У тексті Закону слова "дитина-інвалід" та "інвалід" у всіх відмінках і числах замінено відповідно словами "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

Цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов’язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов’язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

{Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2926-VI від 13.01.2011, № 1194-VII від 09.04.2014}

система управління мобілізаційною підготовкою - складова частина загальної системи управління державою, яка спрямовує діяльність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту на підготовку систем управління, засобів зв’язку, інформаційного забезпечення, а також фінансових і матеріально-технічних ресурсів, підприємств, установ і організацій до проведення мобілізації;

{Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

{Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу;

{Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

мобілізаційний план - сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду;

{Абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

мобілізаційні завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством;

{Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2433-VI від 06.07.2010}

спеціальні формування - утворені в мирний час у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підприємствами, установами і організаціями згідно з штатами і табелями до штатів автомобільні, авіаційні, водні, залізничні, медичні та інші формування, які після відповідної підготовки передаються під час мобілізації у встановленому порядку до Збройних Сил України, інших військових формувань для задоволення їх потреб, а також утворені відповідними центральними органами виконавчої влади - для забезпечення потреб галузей національної економіки;

основні показники мобілізаційного плану - розрахункові потреби держави на особливий період, сформовані в натуральному і вартісному обчисленні, для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення;

мобілізаційні потужності - виробничі потужності підприємств, установ і організацій, які створюються в мирний час для виробництва продукції і задоволення інших потреб держави в особливий період. Мобілізаційні потужності не підлягають приватизації, у тому числі в разі ліквідації підприємств, установ, організацій. Рішення щодо передачі мобілізаційних потужностей іншим підприємствам, установам і організаціям приймаються органами виконавчої влади, іншими державними органами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Правова основа мобілізаційної підготовки та мобілізації

Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Стаття 3. Основні принципи і зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації

1. Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

2. Мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів:

централізоване керівництво;

завчасність;

плановість;

комплексність і погодженість;

персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян;

гарантована достатність;

наукова обґрунтованість;

фінансова забезпеченість.

3. Зміст мобілізаційної підготовки становить:

правове регулювання у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації;

наукове і методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;

визначення умов діяльності та підготовка органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до роботи в умовах особливого періоду;

розроблення мобілізаційних планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

підготовка Збройних Сил України, інших військових формувань до проведення мобілізації;

підготовка національної економіки та її галузей до переведення і функціонування в умовах особливого періоду;

підготовка єдиної державної системи цивільного захисту до функціонування в умовах особливого періоду;

{Абзац восьмий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

створення, розвиток та утримання мобілізаційних потужностей для задоволення потреб держави в особливий період;

утворення і підготовка до розгортання спеціальних формувань;

створення мобілізаційного резерву;

створення та утримання страхового фонду проектної, конструкторської і технологічної документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

підготовка й утримання в належному стані техніки та об’єктів, призначених для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

забезпечення готовності системи управління державою до функціонування в особливий період;

планування і підготовка до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв’язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами;

військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

{Абзац шістнадцятий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов’язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу;

{Абзац сімнадцятий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5404-VI від 02.10.2012, № 1357-IX від 30.03.2021}

бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час;

підготовка керівного складу органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до дій у разі мобілізації;

{Абзац дев’ятнадцятий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

підвищення кваліфікації з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, працівників відповідних мобілізаційних підрозділів і працівників з питань мобілізаційної роботи;

проведення військово-економічних мобілізаційних навчань і тренувань;

перевірка та оцінка стану мобілізаційної готовності національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України;

{Абзац двадцять другий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

міжнародне співробітництво у сфері мобілізаційної підготовки;

підготовка фінансової системи держави до функціонування в умовах особливого періоду;

розробка і підготовка до запровадження стандартів особливого періоду;

планування і підготовка до технічного прикриття в особливий період об’єктів, споруд та транспортних магістралей оборонного і важливого загальнодержавного значення;

доведення основних показників мобілізаційного плану, укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень), поставку матеріально-технічних ресурсів, виконання робіт та надання послуг в особливий період;

підготовка транспортної системи до забезпечення мобілізації;

підготовка до перерозподілу трудових ресурсів в особливий період;

інформаційне забезпечення;

підготовка до переведення редакцій друкованих засобів масової інформації і телерадіоорганізацій до роботи під час мобілізації та у воєнний час.

4. Зміст мобілізації становить:

переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду;

переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу.

{Абзац третій частини четвертої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Стаття 4. Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації

1. Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

2. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

3. Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

{Частину четверту статті 4 виключено на підставі Закону № 5404-VI від 02.10.2012}

5. Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

6. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

7. Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

8. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

{Частину восьму статті 4 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

9. Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційною підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

10. Порядок створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей визначається Кабінетом Міністрів України.

11. Порядок утворення спеціальних формувань, склад, мета, а також порядок їх передачі до Збройних Сил України та інших військових формувань під час проведення мобілізації визначаються Кабінетом Міністрів України.

12. Функції щодо координації планування, методологічного, методичного, наукового забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в органах виконавчої влади, інших державних органах, національній економіці здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, якщо інше не передбачено законом.

13. Здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій.

Порядок здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), визначається Кабінетом Міністрів України.

14. Співробітництво з іншими державами у сфері мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 5. Мобілізаційні підрозділи

1. Організація здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контроль за здійсненням цих заходів в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які мають мобілізаційні завдання (замовлення), покладаються на їх мобілізаційні підрозділи або призначених працівників з питань мобілізаційної роботи.

2. Мобілізаційні підрозділи (працівники з питань мобілізаційної роботи) є складовою частиною системи управління мобілізаційною підготовкою.

3. Структура і штати мобілізаційних підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади визначаються з урахуванням характеру та обсягу мобілізаційної роботи керівником відповідного органу виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Структура і штати мобілізаційних підрозділів інших державних органів визначаються їх керівниками з урахуванням характеру та обсягу мобілізаційної роботи.

5. Мобілізаційні підрозділи (посади працівників з питань мобілізаційної роботи) у структурі виконавчих органів сільських, селищних, міських рад утворюються рішеннями відповідних рад.

Чисельність працівників мобілізаційних підрозділів (працівників з питань мобілізаційної роботи) органів місцевого самоврядування визначають сільські, селищні, міські ради, а підприємств, установ і організацій - їх керівники за погодженням з відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади з урахуванням сфери діяльності, характеру та обсягу мобілізаційної роботи.

6. Мобілізаційні підрозділи та працівники з питань мобілізаційної роботи підпорядковуються безпосередньо керівникам відповідних органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

7. Забороняється об’єднання мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів з іншими структурними підрозділами цих органів та сумісництво працівників з питань мобілізаційної роботи, а також покладання на них функцій, які не пов’язані з розв’язанням поточних проблем мобілізаційної підготовки.

8. Порядок утворення, функції, права та обов’язки мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів, а також функції, права та обов’язки працівників з питань мобілізаційної роботи визначаються відповідно до цього Закону в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Військово-транспортний обов’язок

1. Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.

{Абзац другий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

{Частина друга статті 6 в редакції Закону № 1169-VII від 27.03.2014}

3. Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

{Абзац другий частини третьої статті 6 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.

{Абзац третій частини третьої статті 6 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

Стаття 7. Фінансування мобілізаційної підготовки та мобілізації

1. Фінансування мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ і організацій.

{Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

2. З державного бюджету відповідно до закону фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, які мають загальнодержавне значення.

3. З місцевих бюджетів фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення.

4. За рахунок коштів підприємств, установ і організацій фінансуються заходи та роботи з мобілізаційної підготовки, що здійснюються за ініціативою самих підприємств, установ і організацій згідно з мобілізаційними планами.

5. Фінансування мобілізаційної підготовки та/або заходів з мобілізації може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1190-VII від 08.04.2014}

6. Видатки на здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації провадяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Стаття 8. Стимулювання заходів з мобілізаційної підготовки

1. Амортизаційні відрахування на законсервовані мобілізаційні потужності, які не використовуються в поточному виробництві, а також на законсервовану техніку та транспортні засоби мобілізаційного призначення, які не експлуатуються, не здійснюються.

2. Порядок оплати робіт з мобілізаційної підготовки, які в мирний час проводяться підприємствами, установами і організаціями та громадянами, передбачається договорами (контрактами), укладеними з ними в порядку, передбаченому законами України, що регулюють питання закупівлі товарів і послуг для державних потреб.

Стаття 9. Захист інформації про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Організація робіт і захист інформації про мобілізаційну підготовку та мобілізацію здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативно-правових актів.

Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Стаття 10. Верховна Рада України

Верховна Рада України відповідно до Конституції України здійснює законодавче регулювання питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, визначає відповідні видатки з Державного бюджету України, затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію.

Стаття 11. Президент України

Відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України:

здійснює загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації держави;

визначає мету, завдання, вид, обсяги, порядок і строки проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації;

забезпечує через Раду національної безпеки і оборони України координацію діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації;

визначає структуру та затверджує мобілізаційний план України на особливий період, Положення про мобілізаційну підготовку Збройних Сил України, інших військових формувань, Положення про порядок проведення мобілізації в Україні;

надає (позбавляє) право на звільнення від призову на військову службу в разі мобілізації та у воєнний час громадянам або окремим категоріям громадян;

визначає порядок оголошення мобілізації;

приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України;

встановлює режим роботи органів державної влади, інших державних органів під час мобілізації та у воєнний час;

видає акти з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 12. Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України:

здійснює заходи з організації забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні в межах своїх повноважень, видає акти з цих питань;

організовує розроблення проекту мобілізаційного плану України на особливий період та подає його на затвердження Президентові України;

організовує наукове, методологічне, методичне та інформаційне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;

розробляє проекти актів, які мають бути введені в дію під час мобілізації та у воєнний час;

затверджує Положення про мобілізаційну підготовку національної економіки України;

визначає порядок управління національною економікою України та заходи із забезпечення її функціонування в особливий період;

визначає і затверджує основні показники мобілізаційного плану національної економіки та мобілізаційні завдання (замовлення) центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на особливий період;

визначає джерела і порядок фінансування заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації;

створює мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів;

встановлює порядок розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а також порядок їх відпуску в особливий період;

встановлює порядок створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей;

організовує роботу, пов’язану із створенням страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

розробляє проекти довготермінових державних програм формування страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

погоджує довготермінові та річні програми мобілізаційної підготовки державних органів, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

визначає порядок укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень), зокрема на поставку матеріально-технічних ресурсів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі щодо поставки готової продукції, забезпечення виконання зазначених завдань (замовлень) матеріально-технічними ресурсами, а також щодо їх фінансування;

визначає порядок передачі органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування мобілізаційних завдань (замовлень) підприємств, установ і організацій, які підлягають ліквідації (реорганізації), іншим підприємствам, установам і організаціям, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

визначає і затверджує ліміти та норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час;

{Абзац вісімнадцятий статті 12 в редакції Закону № 1275-VII від 20.05.2014}

під час оголошення мобілізації здійснює контроль у межах своїх повноважень за здійсненням заходів щодо переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу;

{Абзац дев’ятнадцятий статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

організовує в разі оголошення мобілізації переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду;

організовує бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час;

організовує роботу і взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, інших державних органів у питаннях мобілізаційної підготовки та мобілізації;

визначає порядок проведення перевірок стану та оцінки мобілізаційної готовності національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, адміністративно-територіальних одиниць України;

здійснює контроль за мобілізаційною підготовкою в Україні в межах своїх повноважень та проводить кадрову політику щодо мобілізаційних підрозділів (працівників з питань мобілізаційної роботи);

встановлює статистичну звітність у сфері мобілізаційної підготовки, щорічно доповідає Президентові України про стан мобілізаційної готовності держави;

у разі необхідності ініціює питання про надання пільг підприємствам, установам і організаціям, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

розробляє порядок відшкодування державою вартості майна, яке було примусово відчужено у підприємств, установ і організацій у зв’язку з виконанням ними мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період та громадян, які надають в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, що є їх власністю, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;

планує і проводить військово-економічні мобілізаційні навчання та тренування;

організовує підвищення кваліфікації з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, працівників мобілізаційних підрозділів та працівників з питань мобілізаційної роботи;

визначає порядок утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань;

забезпечує виконання законів України, інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

організовує виконання зобов’язань за міжнародними договорами України про співробітництво у сфері мобілізаційної підготовки;

організовує міждержавну кооперацію з питань військово-технічного співробітництва у сфері мобілізаційної підготовки.

Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку:

здійснює методологічне та методичне забезпечення мобілізаційної підготовки національної економіки;

здійснює координацію планування, методологічне забезпечення розроблення проектів мобілізаційних планів та довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки в органах виконавчої влади, інших державних органах;

бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

розробляє і подає Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану національної економіки України на особливий період;

бере участь у формуванні бюджету держави на особливий період;

на основі аналізу стану мобілізаційної готовності національної економіки України подає щорічну доповідь Кабінету Міністрів України;

узагальнює потреби Збройних Сил України та інших військових формувань і розробляє мобілізаційні завдання (замовлення) виходячи з економічних можливостей держави;

розробляє критерії оцінок рівнів мобілізаційної готовності національної економіки України та підприємств, установ і організацій, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);

бере участь у розробленні проектів державних програм економічного і соціального розвитку України з метою урахування мобілізаційних потреб держави;

координує роботу щодо підготовки пропозицій до проектів державних програм економічного і соціального розвитку України в частині мобілізаційної підготовки;

узагальнює практику застосування актів законодавства з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

{Стаття 13 в редакції Закону № 5463-VI від 16.10.2012; зміни до статті 13 див. в Законі № 5404-VI від 02.10.2012}

Стаття 13-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку:

проводить аналіз економічного і військово-економічного потенціалів національної економіки;

бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

координує роботу щодо створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей;

координує роботу щодо створення мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів;

організовує наукове забезпечення заходів мобілізаційної підготовки національної економіки та формує завдання для проведення наукових досліджень з цих питань;

аналізує стан мобілізаційної готовності національної економіки України, подає в установленому порядку пропозиції до щорічної доповіді Кабінету Міністрів України;

визначає потреби (обсяги) центральних і місцевих органів виконавчої влади у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки для їх включення до проекту Державного бюджету України на відповідний рік;

здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності національної економіки України та підприємств, установ і організацій, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);

зводить баланс та проводить економічний аналіз основних показників розвитку національної економіки на особливий період;

подає в установленому порядку пропозиції до проектів державних програм економічного і соціального розвитку України з метою урахування мобілізаційних потреб держави;

координує роботу з утворення та підготовки спеціальних формувань, призначених для передачі до Збройних Сил України та інших військових формувань під час проведення мобілізації;

здійснює контроль за виконанням довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки національної економіки;

організовує бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, забезпечує надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

бере участь в узагальненні практики застосування актів законодавства з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення такого законодавства.

{Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

Стаття 14. Повноваження Міністерства оборони України

1. Міністерство оборони України:

організовує планування, методологічне, методичне, наукове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації у Збройних Силах України;

організовує в мирний час накопичення в непорушному запасі та мобілізаційному резерві Збройних Сил України озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та іншого майна, забезпечує створення, формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення і створення резерву військово-навчених ресурсів на період мобілізації та на воєнний час;

забезпечує проведення мобілізації та демобілізації у Збройних Силах України і бере участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в інших військових формуваннях;

забезпечує формування військово-технічної політики та пропозицій щодо мобілізаційних завдань (замовлень) на створення, виробництво та ремонт озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів;

здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності у Збройних Силах України та за підготовкою підприємств, установ і організацій до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

бере участь у розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації у Збройних Силах України, інших військових формуваннях;

укладає в установленому порядку договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), і підприємствами, які здійснюють поставку військової продукції;

подає до Кабінету Міністрів України проект мобілізаційного плану Збройних Сил України, інших військових формувань;

подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо потреб Збройних Сил України на особливий період, інших військових формувань, які включені до схеми мобілізаційного розгортання, виходячи з економічних можливостей держави;

бере участь у плануванні мобілізаційної підготовки у відповідних центральних органах виконавчої влади (за сферою їх управління чи галуззю національної економіки).

2. Міністерство оборони України через Генеральний штаб Збройних Сил України:

розробляє схему мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до Збройних Сил України, а також організовує розроблення схеми мобілізаційного розгортання інших військових формувань та спеціальних формувань, призначених для передачі до інших військових формувань під час мобілізації;

розробляє проект мобілізаційного плану Збройних Сил України, інших військових формувань;

планує і здійснює методологічне, методичне та наукове забезпечення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України, інших військових формувань;

планує в мирний час накопичення в непорушному запасі та мобілізаційному резерві Збройних Сил України озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та іншого майна і створення резерву військово-навчених людських ресурсів на період мобілізації та на воєнний час;

визначає потреби Збройних Сил України на особливий період, узагальнює потреби інших військових формувань, які включені до схеми мобілізаційного розгортання, виходячи з економічних можливостей держави;

бере участь у формуванні військово-технічної політики;

готує пропозиції щодо мобілізаційних завдань (замовлень) на створення, виробництво та ремонт озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних засобів;

разом з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України забезпечує функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

{Абзац дев’ятий частини другої статті 14 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації у Збройних Силах України, інших військових формуваннях;

планує і здійснює заходи щодо мобілізації та демобілізації у Збройних Силах України; бере участь у проведенні мобілізації та демобілізації в інших військових формуваннях;

розробляє штати і табелі до штатів оснащення матеріально-технічними засобами спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до Збройних Сил України; бере участь у розробленні штатів і табелів до штатів щодо оснащення матеріально-технічними засобами спеціальних формувань, призначених для передачі до інших військових формувань під час мобілізації;

бере участь в укладанні в установленому порядку договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), і підприємствами, які здійснюють поставку військової продукції;

планує і організовує підготовку та перепідготовку військовозобов’язаних та резервістів.

{Абзац чотирнадцятий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 15. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів

Центральні органи виконавчої влади та інші державні органи:

розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки у відповідних сферах управління та галузях національної економіки;

здійснюють методологічне, методичне і наукове забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації у відповідній сфері управління та галузі національної економіки;

планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку у відповідній сфері управління, галузі національної економіки та здійснюють заходи щодо переведення її на функціонування в умовах особливого періоду;

забезпечують державне регулювання мобілізаційної підготовки у відповідній сфері управління та галузі національної економіки, керують мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

визначають у відповідній сфері управління, галузі національної економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;

{Абзац шостий статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки;

утворюють мобілізаційні підрозділи;

здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки у відповідній сфері управління та галузі національної економіки;

доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

{Абзац десятий статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2433-VI від 06.07.2010}

укладають договори (контракти) про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень) відповідно до укладених договорів (контрактів);

вносять у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам, організаціям у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

організовують під час мобілізації здійснення комплексу заходів щодо переведення підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, на роботу в умовах особливого періоду;

надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, пропозиції щодо бронювання у відповідних сферах управління військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час; організовують їх бронювання; забезпечують надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

{Абзац шістнадцятий статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

забезпечують разом з Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

{Абзац сімнадцятий статті 15 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

організовують підвищення кваліфікації працівників мобілізаційних підрозділів та працівників з питань мобілізаційної роботи;

організовують створення, розвиток, утримання, передачу, ліквідацію та реалізацію мобілізаційних потужностей на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

організовують створення, формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

розробляють в установленому порядку програми створення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

розробляють і в межах наданих повноважень затверджують, подають в установленому порядку на затвердження нормативно-правові акти з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації у відповідній сфері управління, галузі національної економіки;

{Абзац двадцять третій статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

формують проекти основних показників мобілізаційних планів у відповідній сфері управління, галузі національної економіки;

забезпечують виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, щорічну доповідь про стан мобілізаційної готовності відповідних сфер управління, галузей національної економіки та про хід виконання довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

взаємодіють з центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації і одержують від них в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

надають інформацію Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань, що належать до їх компетенції, про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених ними для підприємств, установ і організацій, які знаходяться на їх території.

Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим

Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

формує проект основних показників мобілізаційного плану Автономної Республіки Крим;

розробляє мобілізаційний план, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки Автономної Республіки Крим;

здійснює методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації органів влади Автономної Республіки Крим;

керує мобілізаційною підготовкою органів влади Автономної Республіки Крим;

планує, організовує і контролює мобілізаційну підготовку в Автономній Республіці Крим, переведення галузей економіки республіки на функціонування в умовах особливого періоду;

визначає можливості економіки Автономної Республіки Крим щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;

{Абзац сьомий статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

визначає потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки;

утворює мобілізаційні підрозділи;

здійснює заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційного плану, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

доводить (встановлює) мобілізаційні завдання (замовлення) до інших органів влади Автономної Республіки Крим;

забезпечує виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень) відповідно до укладених договорів (контрактів);

вносить у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

забезпечує разом з Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів; організовує бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, забезпечує надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

{Абзац чотирнадцятий статті 16 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

забезпечує надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій згідно із законодавством;

{Абзац п'ятнадцятий статті 16 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

організовує підвищення кваліфікації працівників мобілізаційних підрозділів та працівників з питань мобілізаційної роботи;

організовує створення, розвиток, утримання, передачу, ліквідацію та реалізацію мобілізаційних потужностей;

організовує створення, формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

здійснює контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів;

подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, щорічну доповідь про стан мобілізаційної готовності Автономної Республіки Крим та про хід виконання довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

одержує від центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції, про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час;

організовує під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційного плану;

{Абзац двадцять другий статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

забезпечує виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 17. Місцеві органи виконавчої влади

Місцеві органи виконавчої влади:

беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану;

розробляють мобілізаційні плани, довготермінові та річні програми мобілізаційної підготовки у відповідних регіонах;

здійснюють методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць та переведення їх економіки на функціонування в умовах особливого періоду;

керують мобілізаційною підготовкою на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, контролюють стан мобілізаційної готовності підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

визначають можливості адміністративно-територіальних одиниць щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;

{Абзац сьомий статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки;

утворюють мобілізаційні підрозділи;

здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих органів виконавчої влади нижчого рівня з передачею їм необхідних фінансових ресурсів;

{Абзац одинадцятий статті 17 в редакції Закону № 2433-VI від 06.07.2010}

доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти);

забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями, які знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мобілізаційних завдань (замовлень);

вносять у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;

у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

організовують під час мобілізації здійснення комплексу заходів щодо переведення підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), на роботу в умовах особливого періоду;

забезпечують разом з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням та/або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, організовують бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, забезпечують надання звітності з питань бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

{Абзац сімнадцятий статті 17 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій згідно із законодавством;

{Абзац вісімнадцятий статті 17 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;

{Абзац дев'ятнадцятий статті 17 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

організовують підвищення кваліфікації працівників мобілізаційних підрозділів та працівників з питань мобілізаційної роботи;

організовують створення, розвиток, утримання, передачу, ліквідацію та реалізацію мобілізаційних потужностей на підприємствах, в установах і організаціях, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

організовують створення, формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів;

{Абзац двадцять четвертий статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

забезпечують виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки і мобілізації;

подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, щорічну доповідь про стан мобілізаційної готовності на території області, міст Києва і Севастополя та про хід виконання довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

одержують від центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції, а також про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, що знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час.

{Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2433-VI від 06.07.2010}

Стаття 18. Органи місцевого самоврядування

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;

беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану;

розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки;

забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень);

{Абзац п’ятий статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2433-VI від 06.07.2010}

здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду;

доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти);

{Абзац сьомий статті 18 в редакції Закону № 2433-VI від 06.07.2010}

керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

{Абзац восьмий статті 18 в редакції Закону № 2433-VI від 06.07.2010}

здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів;

{Абзац одинадцятий статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов’язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

{Абзац дванадцятий статті 18 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством;

{Абзац тринадцятий статті 18 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;

{Абзац чотирнадцятий статті 18 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час;

вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв’язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час;

забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 19. Судові органи

Організаційне забезпечення мобілізаційної підготовки Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснює Кабінет Міністрів України, інших судів загальної юрисдикції - Державна судова адміністрація України.

Стаття 20. Органи прокуратури України

Офіс Генерального прокурора забезпечує мобілізаційну підготовку органів прокуратури України для функціонування в особливий період.

{Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019}

Розділ IV
ОБОВ’ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ГРОМАДЯН ЩОДО МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

1. Підприємства, установи і організації зобов’язані:

планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);

у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;

утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;

{Абзац п’ятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;

{Абзац шостий частини першої статті 21 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин;

{Абзац сьомий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;

{Абзац дев’ятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;

{Абзац десятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

забезпечувати формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;

{Абзац тринадцятий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2926-VI від 13.01.2011, № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;

утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи;

сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов’язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, що можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України "Про дорожній рух" здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття їх на військовий облік (зняття з військового обліку);

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

2. Підприємства, установи і організації, які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень) з виробництва продукції, укладають договори (контракти) з підприємствами, установами і організаціями - виробниками (співвиконавцями) комплектуючих виробів, постачальниками матеріально-технічних засобів, сировини.

3. Підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

1. Громадяни зобов’язані:

з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;

{Абзац другий частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2926-VI від 13.01.2011, № 267-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

{Абзац третій частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

2. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

{Абзац перший частини другої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

3. Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

{Частина третя статті 22 в редакції Законів № 2926-VI від 13.01.2011, № 5404-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1127-VII від 17.03.2014, № 267-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

4. Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

{Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 5404-VI від 02.10.2012}

5. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов’язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов’язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

{Абзац перший частини п’ятої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 267-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Військовозобов’язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

{Частину п’яту статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов’язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров’я України.

{Частину п’яту статті 22 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014}

{Частина п’ята статті 22 в редакції Законів № 2926-VI від 13.01.2011, № 5404-VI від 02.10.2012}

6. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

{Частина шоста статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2226-VIII від 06.12.2017}

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 1614-VII від 25.07.2014}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014}

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014}

зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

{Абзац другий частини другої статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

{Абзац третій частини другої статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

{Частину другу доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

{Частину другу доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

{Частину другу доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

{Частину другу доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

{Частину другу доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}

Розділ V
БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ НА ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ВОЄННИЙ ЧАС

Стаття 24. Мета бронювання військовозобов’язаних

Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

2. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ

Стаття 26. Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності

1. Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

2. Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити підготовку і видання нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

3. До набрання чинності законом, що визначатиме порядок відшкодування вартості майна, яке було примусово відчужено у власника під час мобілізації, таке відшкодування здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
21 жовтня 1993 року
№ 3543-XII


Про військовий обов'язок і військову службу | від 25.03.1992 № 2232-XII

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385)

{Вводиться в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2485-XII від 19.06.92, ВВР, 1992, № 36, ст.527
№ 3545-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.418
№ 3546-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, № 44, ст.419
№ 3625-XII від 19.11.93, ВВР, 1993, № 49, ст.457
№ 200/94-ВР від 13.10.94, ВВР, 1994, № 45, ст.404
№ 325/94-ВР від 22.12.94, ВВР, 1995, №  1, ст.  4
№ 387/95-ВР від 17.10.95, ВВР, 1995, № 38, ст.284
№ 129/96-ВР від 19.04.96, ВВР, 1996, № 26, ст.108
№ 309/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, № 29, ст. 93
№ 312-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, № 4,  ст. 35
№ 651-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, № 28, ст.230 }

{В редакції Закону № 766-XIV від 18.06.99, ВВР, 1999, № 33, ст.270}

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1325-XIV від 21.12.99, ВВР, 2000, № 4, ст.27
№ 1669-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, № 30, ст.235
№ 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст.38
№ 312-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 4, ст.34
№ 313-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 5, ст.37
№ 487-IV від 06.02.2003, ВВР, 2003, № 15, ст.108
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року
№ 744-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.234
№ 1158-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, №  8, ст. 67
№ 1179-IV від 18.09.2003, ВВР, 2004, № 10, ст. 94
№ 1763-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, № 36, ст.444
№ 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.259
№ 2490-IV від 17.03.2005, ВВР, 2005, № 20, ст.276
№ 2636-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 27, ст.361
№ 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116}

{В редакції Закону № 3597-IV від 04.04.2006, ВВР, 2006, № 38, ст.324}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, № 51, ст.519
№ 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року
№ 267-VI від 11.04.2008, ВВР, 2008, № 24, ст.234}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253
№ 1073-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, № 30, ст.418
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511
№ 1255-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.512
№ 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535
№ 1834-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 12, ст.117
№ 1835-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 12, ст.118
№ 2926-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.303
№ 3353-VI від 12.05.2011, ВВР, 2011, № 45, ст.487
№ 3409-VI від 19.05.2011, ВВР, 2011, № 50, ст.539
№ 3919-VI від 18.10.2011, ВВР, 2012, № 22, ст.217
№ 4296-VI від 10.01.2012, ВВР, 2012, № 31, ст.395
№ 4352-VI від 07.02.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.472
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 5040-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.246
№ 5088-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.343
№ 5286-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.499
№ 5288-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 37, ст.490
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550
№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41
№  224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132
№  406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№  589-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.742
№ 1127-VII від 17.03.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.595
№ 1169-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.746
№ 1194-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 25, ст.890
№ 1242-VII від 06.05.2014, ВВР, 2014, № 27, ст.908
№ 1275-VII від 20.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.942
№ 1589-VII від 04.07.2014, ВВР, 2014, № 35, ст.1179
№ 1604-VII від 22.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1191
№ 1614-VII від 25.07.2014, ВВР, 2014, № 36, ст.1194
№ 1634-VII від 12.08.2014, ВВР, 2014, № 39, ст.2010
№ 116-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.85
№ 259-VIII від 18.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.148
№ 265-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.150
№ 267-VIII від 19.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.151
№ 277-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 24, ст.166
№ 433-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 30, ст.273
№ 567-VIII від 01.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.339
№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379
№ 711-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 46, ст.428
№ 716-VIII від 06.10.2015, ВВР, 2015, № 47, ст.436
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1008-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 12, ст.138
№ 1680-VIII від 18.10.2016, ВВР, 2016, № 48, ст.811
№ 1769-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.39
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1951-VIII від 16.03.2017, ВВР, 2017, № 18, ст.217
№ 1975-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 14, ст.159
№ 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380
№ 2225-VIII від 05.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.39
№ 2226-VIII від 06.12.2017, ВВР, 2018, № 11, ст.55
№ 2409-VIII від 19.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.195
№ 2397-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 27, ст.221
№ 2449-VIII від 07.06.2018, ВВР, 2018, № 26, ст.219
№ 2522-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 43, ст.344
№ 2523-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 44, ст.353
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119
№ 161-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.314
№ 205-IX від 17.10.2019, ВВР, 2020, № 3, ст.24
№ 263-IX від 31.10.2019,  ВВР, 2020, № 2, ст.5
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279
№ 680-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.392
№ 697-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.351
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 989-IX від 05.11.2020
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197
№ 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234
№ 1417-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 30, ст.238
№ 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з 01.01.2022
№ 1871-IX від 05.11.2021}

{Установити, що у 2016 році норми і положення частини першої статті 21, частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015}

{Установити, що у 2017 році норми і положення частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1801-VIII від 21.12.2016}

{Установити, що у 2018 році норми і положення частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017}

{Установити, що у 2019 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 2629-VIII від 23.11.2018}

{Установити, що у 2020 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом  № 294-IX від 14.11.2019}

{Установити, що у 2021 році норми частини дванадцятої статті 29 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів згідно із Законом № 1082-IX від 15.12.2020}

{У тексті Закону слово "інвалід" у всіх відмінках і числах замінено словами "особа з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

{У тексті Закону слова "навчальний заклад" та "вищий навчальний заклад" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "заклад освіти" та "заклад вищої освіти" у відповідному відмінку і числі, а слова "професійно-технічні навчальні заклади" в усіх відмінках - словами "заклади професійної (професійно-технічної) освіти" у відповідному відмінку згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

{У тексті Закону слова "районний (міський) військовий комісаріат" у всіх відмінках та числах замінено словами "відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}


Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

{Преамбула в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Військовий обов'язок

1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

{Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

3. Військовий обов'язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов'язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

4. Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".

5. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

6. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України.

{Частину шосту статті 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015}

7. Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

{Частина сьома статті 1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

8. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Частина восьма статті 1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

9. Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

{Абзац шостий частини дев'ятої статті 1 в редакції Закону № 1127-VII від 17.03.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 265-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.

{Частину дев'яту статті 1 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015}

10. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

{Абзац перший частини десятої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;

{Абзац другий частини десятої статті 1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

{Абзац третій частини десятої статті 1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов’язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

{Частину десяту статті 1 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

11. Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

{Частина одинадцята статті 1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

12. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

{Частину дванадцяту статті 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2523-VIII від 06.09.2018}

{Частина дванадцята статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010}

Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі

1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

2. Проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

3. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

4. Порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

5. Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.

6. Види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

{Частину шосту статті 2 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

7. Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

8. Виконання військового обов’язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.

9. Громадяни України можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави та порядок звільнення із служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

{Частина дев'ята статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

10. На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

11. Структура військового резерву людських ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12. Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов’язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов’язки військової служби.

{Частина дванадцята статті 2 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

13. Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов’язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

{Частина тринадцята статті 2 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

14. Виконання військового обов’язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

{Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1834-VI від 21.01.2010, № 3353-VI від 12.05.2011, № 1127-VII від 17.03.2014, № 1169-VII від 27.03.2014, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1634-VII від 12.08.2014, № 265-VIII від 19.03.2015; в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}

Стаття 3. Правова основа військового обов'язку, військової служби, служби у військовому резерві

{Назва статті 3 в редакції Закону 1127-VII від 17.03.2014}

1. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

Стаття 4. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань

1. Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:

призову громадян України на військову службу;

прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

2. Посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, можуть заповнюватися іноземцями та особами без громадянства шляхом прийняття таких осіб на військову службу за контрактом.

3. Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

4. Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.

5. Генеральний штаб Збройних Сил України проводить розподіл призовників за станом здоров’я та рівнем освіти пропорційно між Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.

{Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}

Стаття 5. Склад військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних. Військові звання

{Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

1. Військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

2. Встановлюються такі військові звання:

Армійські

Корабельні

Рядовий склад

рекрут

рекрут

солдат

матрос

старший солдат

старший матрос

Сержантський і старшинський склад

Молодший сержантський і старшинський склад

молодший сержант

старшина 2 статті

сержант

старшина 1 статті

Старший сержантський і старшинський склад

старший сержант

головний старшина

головний сержант

головний корабельний старшина

штаб-сержант

штаб-старшина

Вищий сержантський і старшинський склад

майстер-сержант

майстер-старшина

старший майстер-сержант

старший майстер-старшина

головний майстер-сержант

головний майстер-старшина

Офіцерський склад

Молодший офіцерський склад

молодший лейтенант

молодший лейтенант

лейтенант

лейтенант

старший лейтенант

старший лейтенант

капітан

капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

майор

капітан 3 рангу

підполковник

капітан 2 рангу

полковник

капітан 1 рангу

Вищий офіцерський склад

бригадний генерал

коммодор

генерал-майор

контр-адмірал

генерал-лейтенант

віце-адмірал

генерал

адмірал

{Частина друга статті 5 в редакції Законів № 205-IX від 17.10.2019, № 680-IX від 04.06.2020}

3. До військових звань осіб офіцерського складу юридичної та медичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "юстиції" та "медичної служби".

{Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3919-VI від 18.10.2011, № 4711-VI від 17.05.2012, № 5288-VI від 18.09.2012; в редакції Законів № 205-IX від 17.10.2019, № 680-IX від 04.06.2020}

4. До військових звань громадян України, які перебувають у запасі чи у відставці або проходять службу у військовому резерві, додаються слова відповідно "запасу", "у відставці" або "резерву".

{Частина четверта статті 5 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

5. Присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військових звань здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Військові звання присвоюються довічно.

{Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 589-VII від 19.09.2013, № 1634-VII від 12.08.2014, № 116-VIII від 15.01.2015; в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}

Стаття 6. Військові посади

1. Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

2. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України.

{Частина друга статті 6 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

3. Перелік посад, які не можуть бути заміщені іноземцями чи особами без громадянства, визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.

4. Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Порядок заміщення військових посад цивільними особами в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України встановлюється їх керівниками.

{Частина четверта статті 6 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

5. Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов’язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

{Частина п'ята статті 6 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

6. Співвідношення чисельності офіцерського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

7. Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

8. Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями з числа громадян України, які проходять військову службу за контрактом.

9. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не обіймають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби.

10. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.

11. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Такі військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.

12. Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

13. Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

{Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1255-VI від 14.04.2009, № 1834-VI від 21.01.2010, № 3353-VI від 12.05.2011, № 4711-VI від 17.05.2012, № 5286-VI від 18.09.2012, № 1634-VII від 12.08.2014; в редакції Закону № 716-VIII від 06.10.2015}

Стаття 7. Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців

1. Для військовослужбовців установлюються військова форма одягу та знаки розрізнення.

2. Військовозобов’язані під час проходження зборів забезпечуються військовою формою одягу. Резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно із встановленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців знаки розрізнення.

3. Військова форма одягу - комплект одноманітних за конструкцією та регламентованих за зовнішнім виглядом предметів одягу, взуття та окремих видів спорядження, встановлений для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань.

4. Знаки розрізнення військовослужбовців - знаки (погони, нарукавні та нагрудні знаки, знаки на спину; знаки на головних уборах, зокрема кокарди, емблеми, орнаменти; гаптування; канти і лампаси; ґудзики з символікою) на форменому одязі, призначені для позначення військових звань, посад, приналежності до держави, військового формування, виду Збройних Сил України, роду військ, служб, військових частин (підрозділів).

5. Зразки військової форми одягу та загальні вимоги до знаків розрізнення військовослужбовців розробляються та затверджуються Міністерством оборони України.

6. Зразки спеціального одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засоби індивідуального захисту та інші предмети речового майна військовослужбовців розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та затверджуються Міністерством оборони України.

{Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2225-VIII від 05.12.2017}

7. Правила носіння військової форми одягу та зразки знаків розрізнення розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

{Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2225-VIII від 05.12.2017}

8. Носіння військової форми одягу із знаками розрізнення військовослужбовців особами, які не мають на це права, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

{Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010; в редакції Закону № 567-VIII від 01.07.2015}

Глава II
ПІДГОТОВКА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Стаття 8. Підготовка до військової служби

1. Підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку у військових оркестрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, військову підготовку у закладах вищої освіти за програмою підготовки офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня освітньої підготовки, вивчення державної мови.

2. Відповідальність за організацію та проведення підготовки громадян України до військової служби в межах повноважень покладається на Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, органи Товариства сприяння обороні України. До цієї роботи можуть залучатись інші об'єднання громадян відповідно до їх статутів.

3. Порядок організації та проведення допризовної підготовки та підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей визначається Положенням про допризовну підготовку та Положенням про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

4. Контроль за організацією і проведенням допризовної підготовки та підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, програмним і методичним забезпеченням цієї підготовки здійснюється Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Стаття 9. Допризовна підготовка

1. Допризовна підготовка включається до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, що реалізується у закладах середньої освіти III ступеня (або структурних підрозділах інших закладів освіти), що забезпечують профільну середню освіту; закладах професійної (професійно-технічної) освіти, якщо певний рівень освіти здобувається на основі базової середньої освіти та проводиться за програмами, погодженими з Міністерством оборони України.

{Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 116-VIII від 15.01.2015, № 161-IX від 03.10.2019}

Стаття 10. Підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей

1. Підготовка з військово-технічних спеціальностей проводиться таким чином:

призовників - учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються в них за професіями, спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - безпосередньо в цих закладах;

призовників, які працюють, і тих, хто тимчасово не працює, а також учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються в них за професіями, не спорідненими з військово-обліковими спеціальностями, - у закладах професійної (професійно-технічної) освіти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та у закладах освіти Товариства сприяння обороні України.

2. До навчання залучаються призовники, які досягли 17-річного віку, придатні за станом здоров'я до військової служби та підлягають призову на строкову військову службу після закінчення навчання.

3. Кількість призовників, які підлягають підготовці з військово-технічних спеціальностей, та перелік цих спеціальностей визначаються Міністерством оборони України разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу

1. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

2. Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.

{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

3. Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

{Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

4. Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів закладу вищої освіти як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

5. Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

{Частина п'ята статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1073-VI від 05.03.2009, № 116-VIII від 15.01.2015}

6. Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у закладі вищої освіти, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

7. Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

{Частина сьома статті 11 в редакції Закону № 3353-VI від 12.05.2011}

8. Перелік закладів вищої освіти, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких закладів вищої освіти. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади вищої освіти.

{Частина восьма статті 11 в редакції Закону № 4296-VI від 10.01.2012}

9. Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу закладу вищої освіти для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

{Частина дев'ята статті 11 в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

10. Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.

11. Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.

{Статтю 11 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

Стаття 12. Підготовка до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти

1. Громадяни України, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, можуть проходити попередню підготовку в закладах загальної середньої освіти III ступеня, військових ліцеях, ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою, у військових оркестрах, закладах освіти громадських організацій, на підготовчих курсах при вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

2. Фізична підготовка допризовників та призовників організовується у закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої та позашкільної освіти, спортивних товариствах і клубах за програмою курсу фізичної культури центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах освіти, фізичної культури та спорту.

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 2745-VIII від 06.06.2019}

3. Лікувально-оздоровча робота з громадянами України, які готуються до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, організовується за місцем їх проживання (перебування) відповідними закладами охорони здоров'я.

4. Медичні огляди громадян України 15-17-річного віку проводяться щороку лікарями-спеціалістами, які залучаються до медичного огляду призовників. У разі потреби громадянам призначається необхідне лікування з проведенням оздоровчих заходів.

5. Органи управління освітою забезпечують освітню підготовку допризовної та призовної молоді, за необхідності організовують додаткові заняття для вивчення державної мови громадянами, які не володіють або недостатньо володіють нею.

Стаття 13. Права та обов'язки громадян України, які проходять підготовку до військової служби

1. За громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

2. Витрати, пов'язані з наймом житла на період навчання зазначених у частині першій цієї статті громадян України, оплатою вартості проїзду до місця навчання (зборів) і назад та виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи, здійснюються за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Відвідування громадянами України, направленими відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки для проходження занять з підготовки до військової служби та інших заходів, що стосуються підготовки допризовників та призовників, обов'язкове.

Глава III
ПРИПИСКА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ПРИЗОВНИХ ДІЛЬНИЦЬ, ПРИЗОВ І ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Стаття 14. Приписка громадян України до призовних дільниць

1. Приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

2. Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.

3. До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

4. Не підлягають приписці до призовних дільниць громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

5. Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов’язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.

{Частина п'ята статті 14 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

6. Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

7. Для проведення приписки громадян України до призовних дільниць у відповідних районних (міських) центрах комплектування та соціальної підтримки утворюються комісії з питань приписки у такому складі:

{Абзац перший частини сьомої статті 14 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

голова комісії - керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

{Абзац другий частини сьомої статті 14 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

члени комісії:

представник районного (міського) органу управління освітою;

представник уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, який проводить роботу з неповнолітніми;

{Абзац п'ятий частини сьомої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

лікар, який організовує роботу медичного персоналу з медичного огляду громадян України, які підлягають приписці;

психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);

{Абзац сьомий частини сьомої статті 14 в редакції Закону № 589-VII від 19.09.2013}

секретар комісії.

8. Персональний склад районної (міської) комісії з питань приписки, порядок її проведення затверджуються щороку головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради).

9. На районні (міські) комісії з питань приписки покладаються:

організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби;

виявлення і попередній відбір кандидатів для направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

направлення призовників, придатних за медичними та іншими показниками, для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей;

направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду;

прикріплення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання громадян України, яких визнано під час приписки тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що потребують обстеження або медичного нагляду. Відвідування лікувально-профілактичних закладів згідно з рішенням комісії з питань приписки для громадян-допризовників обов'язкове;

прикріплення до відповідних закладів освіти громадян України, які мають низьку освітню підготовку або не володіють чи недостатньо володіють державною мовою;

організація роботи з вивчення особистості призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;

зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:

- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;

- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

{Абзац одинадцятий частини дев'ятої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

виключення з військового обліку громадян, яких:

- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;

непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

{Абзац сьомий частини десятої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

11. Громадянам України, приписаним до призовних дільниць, видаються посвідчення про приписку, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу

1. На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

{Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

2. Громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

3. Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

4. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

5. Порядок організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

6. Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

{Частина шоста статті 15 в редакції Закону № 1008-VIII від 18.02.2016}

7. Чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу, та обсяги видатків для проведення чергового призову визначаються Кабінетом Міністрів України.

8. Після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову:

призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці;

у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України;

призовники, які змінили місце проживання, зобов'язані в семиденний строк прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання для взяття на військовий облік;

керівники підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.

{Абзац п'ятий частини восьмої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

9. У ході проведення чергового призову зміна місця військового обліку громадян призовного віку не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:

переведення на роботу в іншу місцевість;

переїзд на нове місце проживання;

прийняття до закладу освіти і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення закладу освіти.

10. У разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.

11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

{Абзац перший частини одинадцятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Стаття 16. Призовні комісії

1. Для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі:

голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради);

члени комісії:

керівник відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

{Абзац четвертий частини першої статті 16 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

заступник керівника районного (міського) органу управління освітою;

заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції;

{Абзац шостий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників;

психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста);

{Абзац восьмий частини першої статті 16 в редакції Закону № 589-VII від 19.09.2013}

представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії;

секретар комісії.

2. Персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік засідань призовної комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації призову громадян України на строкову військову службу затверджуються головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради).

3. На районні (міські) призовні комісії покладається:

організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону;

звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку;

направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;

направлення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;

організація роботи з вивчення особистостей призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;

направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу;

{Абзац дев'ятий частини третьої статті 16 виключено на підставі Закону № 589-VII від 19.09.2013}

внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом.

4. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу, передбачених цим Законом, призовна комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення.

5. Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

6. Для керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій в Автономній Республіці Крим, областях та місті Києві утворюються відповідно призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська призовні комісії. Персональний склад призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської призовних комісій, порядок проведення та забезпечення роботи з організації призову затверджуються відповідно Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головами обласних, Київської міської державних адміністрацій.

7. На призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії покладаються:

керівництво діяльністю районних (міських) призовних комісій;

організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань приписки або районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки або районних (міських) призовних комісій, а також громадян, які призвані на строкову військову службу безпосередньо перед їх відправленням у військові частини;

перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від призову на строкову військову службу;

контроль за обґрунтованим призначенням призовників для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні з урахуванням їх освіти, досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей;

розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій.

8. Призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні, Київська міська призовні комісії мають право переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій та рішень районних (міських) комісій з питань приписки стосовно громадян України, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров'я.

9. Рішення призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської призовних комісій може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому законом.

Стаття 17. Відстрочка від призову на строкову військову службу

1. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1169-VII від 27.03.2014, № 116-VIII від 15.01.2015}

2. Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;

2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

{Пункт 3 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

{Пункт 4 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом 589-VII від 19.09.2013}

5) двох і більше дітей;

6) дитину з інвалідністю;

{Пункт 6 частини другої статті 17 в редакції Закону № 2581-VIII від 02.10.2018}

7) дружину з інвалідністю;

{Пункт 7 частини другої статті 17 в редакції Закону № 2581-VIII від 02.10.2018}

8) вагітну дружину.

3. Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

{Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

{Частину  четверту  статті  17 виключено на підставі Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

5. У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

{Частина п'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015 }

6. Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.

7. Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

8. Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

{Частину восьму статті 17 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

{Абзац третій частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;

{Абзац четвертий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

{Абзац п’ятий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та на строк, що триває від завершення такої підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця поточного року після завершення підготовки.

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

9. Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.

{Частину десяту статті 17 виключено на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017}

11. Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки, реалізують право на академічну мобільність, а також які поновлені у закладі вищої освіти, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.

{Частина одинадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

12. У разі переведення призовників, які навчаються у закладах вищої чи фахової передвищої освіти з денною формою навчання, для навчання в інший заклад вищої чи фахової передвищої освіти із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.

{Частина дванадцята статті 17 в редакції Законів № 116-VIII від 15.01.2015, № 2745-VIII від 06.06.2019}

13. Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;

{Абзац другий частини тринадцятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 433-VIII від 14.05.2015; в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;

священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;

{Абзац четвертий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень;

особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;

{Абзац шостий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

резервістам - на весь період служби у військовому резерві;

поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань - на весь період їх служби;

{Абзац восьмий частини тринадцятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 580-VIII від 02.07.2015, № 989-IX від 05.11.2020; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

співробітникам Служби судової охорони - на весь період їх служби.

{Частину тринадцяту статті 17 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021}

{Частина тринадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4352-VI від 07.02.2012, № 1242-VII від 06.05.2014; в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

14. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.

{Частина чотирнадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

15. У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

16. Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

17. Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Стаття 18. Звільнення від призову на строкову військову службу

1. Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

{Абзац третій частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

{Частину першу статті 18 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 1275-VII від 20.05.2014}

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

{Абзац сьомий частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 116-VIII від 15.01.2015, № 720-IX від 17.06.2020}

яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Стаття 19. Загальні умови укладення контракту на проходження військової служби

1. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

{Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1073-VI від 05.03.2009, № 1634-VII від 12.08.2014, № 1357-IX від 30.03.2021}

2. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.

3. У разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший укладений з ним контракт припиняється, а з таким військовослужбовцем укладається новий контракт для проходження відповідного виду військової служби на строк, визначений частиною другою статті 23 цього Закону.

{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

4. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.

{Частина четверта статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом

1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;

{Абзац другий частини першої статті 20 в редакції Закону № 1073-VI від 05.03.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1127-VII від 17.03.2014, № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Законів № 1634-VII від 12.08.2014, № 2523-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

{Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015; в редакції Закону № 2523-VIII від 06.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

особи, які мають повну загальну середню, професійно-технічну або вищу освіту віком від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, у тому числі тих, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;

{Абзац частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3353-VI від 12.05.2011; в редакції Закону № 3409-VI від 19.05.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018}

військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

{Абзац частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1127-VII від 17.03.2014, № 116-VIII від 15.01.2015}

військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 30 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

{Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

{Абзац частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Законів № 1634-VII від 12.08.2014, № 161-IX від 03.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

{Абзац частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1127-VII від 17.03.2014, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1357-IX від 30.03.2021}

громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу або класні чини та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п’ятої статті 5 цього Закону.

{Частину першу статті 20 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015; в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018}

2. На військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службу безпеки України, розвідувальні органи України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України та Управління державної охорони України приймаються також громадяни України, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності, і не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу, із числа військовослужбовців строкової служби, які прослужили не менше шести місяців, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, а також жінок, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі військовослужбовців офіцерського складу.

{Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1194-VII від 09.04.2014, № 2523-VIII від 06.09.2018, № 161-IX від 03.10.2019}

3. Особи не можуть бути прийняті на військову службу за контрактом, якщо час, що залишився їм до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, є меншим за строк, визначений частиною другою статті 23 цього Закону, крім випадків, передбачених частинами третьою і п’ятою зазначеної статті.

{Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2523-VIII від 06.09.2018}

4. Громадяни України, які не досягли граничного віку перебування в запасі, у разі настання особливого періоду можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною третьою статті 23 цього Закону.

{Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

5. Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною другою статті 23 цього Закону, можуть бути прийняті громадяни України з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та осіб, звільнених з військової служби, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями).

{Абзац перший частини п'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 697-IX від 16.06.2020}

Перелік посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, визначається Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Статтю 20 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

6. Військові посадові особи не можуть перебувати з близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її начальника, у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на службу, звільнення із служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

{Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

7. Стосовно кандидатів на зайняття військових посад, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".

{Абзац перший частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017}

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями кандидати на зайняття військових посад, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, приймаються на такі посади у разі:

{Частину статті 20 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, - до отримання результатів спеціальної перевірки;

{Частину статті 20 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, рішення про призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - без проведення спеціальної перевірки.

{Частину статті 20 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

{Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

8. Військові посадові особи, крім військовослужбовців строкової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, зобов’язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про запобігання корупції".

{Абзац перший частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014; в редакції Закону № 1975-VIII від 23.03.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Звільнення осіб від подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачене абзацом першим цієї частини, не поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

{Абзац частини статті 20 в редакції Закону № 1975-VIII від 23.03.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

На військових посадових осіб поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

{Абзац третій частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1975-VIII від 23.03.2017, № 524-IX від 04.03.2020}

{Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012}

Примітка. Термін "близькі особи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

{Статтю 20 доповнено приміткою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017}

Стаття 20-1. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

1. Військові посадові особи зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".

{Закон доповнено статтею 20-1 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020}

Стаття 21. Матеріальне забезпечення громадян України у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу

1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

{Частина перша статті 21 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}

{Частина перша статті 21 набирає чинності з 1 січня 2007 року згідно з пунктом 1 глави XII "Прикінцеві положення" цього Закону}

2. Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

{Частина друга статті 21 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

3. Перевезення громадян України, пов'язані з призовом на військову службу, до місця служби та їх харчування в дорозі здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, до яких направляються військовослужбовці.

4. Перевезення громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, до місця служби здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, в яких проходять військову службу військовослужбовці.

Глава III-1.
ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ ІНОЗЕМЦЯМИ ТА ОСОБАМИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 21-1. Прийняття на військову службу до Збройних Сил України іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу до Збройних Сил України за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу.

2. На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби:

мають вік, передбачений статтею 22 цього Закону;

придатні до військової служби за станом здоров’я;

пройшли професійно-психологічний відбір;

мають достатній рівень фізичної підготовки.

3. Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання.

{Частина третя статті 21-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

4. Процедура прийому та професійно-психологічного відбору, форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки його припинення (розірвання), порядок присвоєння військових звань іноземцям та особам без громадянства визначаються положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 21-2. Особливості проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства

1. Для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний строк два місяці.

{Частина перша статті 21-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

2. Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

3. Отримання іноземцями та особами без громадянства офіцерських військових звань Збройних Сил України можливе лише після отримання громадянства України у встановленому законом порядку.

Стаття 21-3. Грошове забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України

1. Розмір грошового забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, визначається на рівні, встановленому для військовослужбовців - громадян України, які проходять службу за контрактом.

Стаття 21-4. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби;

{Пункт 1 частини другої статті 21-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2522-VIII від 06.09.2018}

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби;

{Пункт 2 частини другої статті 21-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2522-VIII від 06.09.2018}

3) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після її звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби;

5) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

{Пункт 5 частини другої статті 21-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2522-VIII від 06.09.2018}

3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, за умов, визначених цим Законом.

4. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім’ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

5. На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу у Збройних Силах України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців - громадян України та членів їх сімей.

{Частина п'ята статті 21-4 в редакції Закону № 2409-VIII від 19.04.2018}

{Закон доповнено главою III-1 згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015}

Глава IV
ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Стаття 22. Граничний вік перебування на військовій службі

1. Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;

2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;

3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;

4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;

5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;

6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:

рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;

вищого офіцерського складу - до 65 років.

{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

2. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

{Частина друга статті 22 в редакції Закону № 1014-V від 11.05.2007}

Стаття 23. Строки військової служби

1. Строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;

для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, - до 12 місяців;

{Абзац третій частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 711-VIII від 06.10.2015, № 161-IX від 03.10.2019}

{Частина перша статті 23 в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

2. Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для осіб рядового складу - 3 роки;

для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;

для осіб офіцерського складу з числа:

{Абзац п'ятий частини другої статті 23 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:

{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;

{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

іншими спеціальностями - 5 років;

{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;

{Абзац дев'ятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

інших громадян - від 1 до 5 років.

{Абзац частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 116-VIII від 15.01.2015, № 161-IX від 03.10.2019}

{Частина друга статті 23 в редакції Закону № 1634-VII від 12.08.2014}

3. Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію та призначаються на посади, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до частини другої цієї статті.

Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 711-VIII від 06.10.2015; в редакції Закону № 1769-VIII від 06.12.2016}

4. Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років;

{Абзац третій частини четвертої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIIIвід 15.01.2015}

для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.

Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

{Частину четверту статті 23 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

{Частина статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3353-VI від 12.05.2011; в редакції Закону № 3919-VI від 18.10.2011}

5. Особам офіцерського складу, яким до досягнення граничного віку перебування на кадровій військовій службі залишилося менше 5 років, при переході на військову службу за контрактом тривалість дії першого контракту визначається строком, який залишився до досягнення ними встановленого граничного віку перебування на військовій службі.

6. Військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби та громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, в разі розірвання контракту направляються для проходження строкової військової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених підпунктами "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону.

{Частина шоста статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

7. Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;

{Абзац другий частини сьомої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1769-VIII від 06.12.2016}

для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію;

для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

{Частину сьому статті 23 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

{Частина сьома статті 23 в редакції Закону № 1634-VII від 12.08.2014}

8. До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 589-VII від 19.09.2013}

9. Під час дії особливого періоду:

{Абзац перший частини дев'ятої статті 23 в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018}

1) для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, військова служба продовжується понад встановлені строки:

у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) - до термінів, визначених рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої, пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е" частини третьої статті 26 цього Закону;

{Абзац другий пункту 1 частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

з моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої, пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е" частини третьої статті 26 цього Закону;

{Абзац третій пункту 1 частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;

{Абзац другий пункту 2 частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 цього Закону;

{Абзац третій пункту 2 частини дев'ятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

{Пункт 2 частини дев'ятої статті 23 в редакції Законів № 711-VIII від 06.10.2015, № 1769-VIII від 06.12.2016}

3) в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, військова служба може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.

{Частину дев'яту статті 23 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 1769-VIII від 06.12.2016}

{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 589-VII від 19.09.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Закону № 259-VIII від 18.03.2015}

10. Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

{Абзац перший частини десятої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 697-IX від 16.06.2020}

Порядок продовження військової служби (дії контракту) таким військовослужбовцям визначається відповідними положеннями про проходження громадянами України військової служби та іншими нормативно-правовими актами Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.

Перелік посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, визначається Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Статтю 23 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

Стаття 24. Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов’язків військової служби

{Назва статті 24 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;

{Пункт 1 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 589-VII від 19.09.2013, № 1169-VII від 27.03.2014, № 1275-VII від 20.05.2014}

2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

{Пункт 2 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014}

3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;

4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

{Частину першу статті 24 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

{Частину першу статті 24 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

{Частину першу статті 24 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

2. Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов’язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п’ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п’ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.

Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.

{Статтю 24 доповнено новою частиною згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

3. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

перебування на лікуванні;

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

настання інших випадків, визначених законодавством.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019, з урахуванням змін внесених Законом № 680-IX від 04.06.2020}

4. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;

5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Стаття 25. Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу

{Назва статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3353-VI від 12.05.2011}

1. Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

{Частину першу статті 25 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3353-VI від 12.05.2011; в редакції Закону № 1634-VII від 12.08.2014}

2. Порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

{Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3353-VI від 12.05.2011}

3. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

4. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

{Частина четверта статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

5. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

{Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3353-VI від 12.05.2011, № 2397-VIII від 05.04.2018}

6. Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України.

7. Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

8. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, присвоюється військове звання рядового складу. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігаються військові звання, які вони отримали під час проходження військової служби.

9. Військові звання випускникам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти присвоюються в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

10. Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

{Частина десята статті 25 в редакції Закону № 267-VI від 11.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 224-VII від 14.05.2013, № 2397-VIII від 05.04.2018, № 161-IX від 03.10.2019}

11. Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (за винятком випадків, передбачених підпунктами "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 та підпунктами "б", "г" чи "ґ" пункту 2 частини п’ятої статті 26 цього Закону), направляються у військові частини для подальшого проходження військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби. При цьому у строк військової служби військовослужбовцям зараховується тривалість:

{Абзац перший частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

строкової військової служби до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти;

військової служби за контрактом до вступу у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти;

військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти із розрахунку два місяці служби (навчання) за контрактом - за один місяць строкової військової служби.

{Частина одинадцята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

12. Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти відповідно до підпунктів "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону, направляються у відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання для взяття на військовий облік.

{Частина дванадцята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2397-VIII від 05.04.2018}

13. Курсанти жіночої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, звільняються з військової служби, якщо вони:

не мають військово-облікової спеціальності, - без взяття на військовий облік;

мають військово-облікову спеціальність, - з направленням у відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання для взяття на військовий облік.

Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

2. Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

3. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

ґ) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

д) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;

е) у зв’язку з припиненням громадянства України.

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

{Абзац перший частини четвертої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):

а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

{Підпункт "а" пункту 1 частини четвертої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

ґ) через службову невідповідність;

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

е) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

2) під час воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

1) у мирний час:

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України;

м) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 1 частини п’ятої статті 26 доповнено підпунктом "н" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

а) у зв’язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 2 частини п’ятої статті 26 доповнено підпунктом "л" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

6. Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:

1) у мирний час:

а) за власним бажанням;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

з) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

и) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

і) у зв’язку із припиненням громадянства України;

ї) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 1 частини шостої статті 26 доповнено підпунктом "ї" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

а) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;

б) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

в) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;

ґ) через службову невідповідність;

д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

е) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

{Пункт 2 частини шостої статті 26 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.

Примітка. Терміни "пряме підпорядкування", "близька особа" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

7. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

8. У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до шести місяців.

9. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, установленим Міністерством оборони України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці строкової військової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.

10. Військовослужбовці, які набули права на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п’ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "в" пунктів 1 частин п’ятої та шостої цієї статті.

11. Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

{Частина одинадцята статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

{Стаття 26 в редакції Закону № 2397-VIII від 05.04.2018}

Глава V
ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ У ВІЙСЬКОВОМУ РЕЗЕРВІ. ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ В ЗАПАСІ

{Назва глави V в редакції Закону № 1127-VII від 17.03.2014}

Стаття 26-1. Проходження служби у військовому резерві

1. Громадяни України (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) в добровільному порядку можуть бути прийняті на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Для цього вони мають пройти професійно-психологічний відбір, за станом здоров’я бути придатними до служби у військовому резерві та відповідати встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

2. З особою, яка відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, укладається контракт про проходження служби у військовому резерві відповідно Збройних Сил України або інших військових формувань.

3. Резервісти, які проходять службу у військовому резерві, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт про проходження служби у військовому резерві.

4. Особливості проходження служби у військовому резерві, в тому числі виконання резервістами обов’язків служби у військовому резерві, визначаються цим Законом та відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

5. Резервісти не належать до зайнятого населення в Україні і мають право відповідно до законодавства про зайнятість населення бути визнаними безробітними та зареєстрованими у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

6. Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю.

{Частина шоста статті 26-1 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

7. Програми підготовки резервістів Збройних Сил України, порядок та обсяги підготовки за військово-обліковими спеціальностями, час та строки проведення підготовки визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України, а в інших військових формуваннях - їх керівниками за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.

8. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних і резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Главу V доповнено статтею 26-1 згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

Стаття 26-2. Проходження служби у військовому резерві в особливий період

1. В особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов’язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

{Частина перша статті 26-2 в редакції Закону № 1769-VIII від 06.12.2016}

2. Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань не може бути припиненим (розірваним) в особливий період, а громадянин, який його уклав та зарахований до військового оперативного резерву, продовжує службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань на умовах, визначених законодавством, до завершення особливого періоду.

3. Після завершення особливого періоду громадяни, які проходили службу у військовому оперативному резерві, мають право в добровільному порядку укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених цим Законом.

{Частина третя статті 26-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

{Закон доповнено статтею 26-2 згідно із Законом № 265-VIII від 19.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

Стаття 27. Зарахування в запас. Категорії запасу

1. У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

2. Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії.

3. До запасу першої категорії належать військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

4. До запасу другої категорії належать військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

{Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2523-VIII від 06.09.2018}

5. Військовозобов’язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.

{Частина п'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2523-VIII від 06.09.2018}

{Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010; в редакції Закону № 1127-VII від 17.03.2014}

Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі

1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.

2. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд - до 60 років.

{Пункт 2 частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1604-VII від 22.07.2014}

{Частина друга статті 28 в редакції Закону № 1169-VII від 27.03.2014}

3. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд:

молодший офіцерський склад - до 45 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;

вищий офіцерський склад - до 60 років;

2) другий розряд:

молодший та старший офіцерський склад - до 60 років;

вищий офіцерський склад - до 65 років.

{Пункт 2 частини третьої статті 28 в редакції Закону № 1604-VII від 22.07.2014}

{Частина третя статті 28 в редакції Закону № 1169-VII від 27.03.2014}

4. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

{Частину п'яту статті 28 виключено на підставі Закону № 2397-VIII від 05.04.2018}

Стаття 29. Проходження зборів військовозобов'язаними та резервістами

1. Військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.

{Частину першу статті 29 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1835-VI від 21.01.2010}

Чисельність військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України та підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Службою безпеки України в межах бюджетних асигнувань, виділених Службі.

{Частину першу статті 29 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Чисельність військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Службі зовнішньої розвідки України та підлягають призову на навчальні збори, визначається Службою зовнішньої розвідки України в межах бюджетних асигнувань, виділених Службі.

{Частину першу статті 29 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

{Частина перша статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

2. Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві встановлюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами. На військовозобов'язаних та резервістів поширюється дія статутів Збройних Сил України.

{Частина друга статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

3. Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки один раз на три роки на навчальні збори строком до трьох місяців.

{Частина третя статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010; в редакції Законів № 1275-VII від 20.05.2014, № 1357-IX від 30.03.2021, № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

4. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону.

{Частина четверта статті 29 в редакції Законів № 1834-VI від 21.01.2010, № 1835-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

5. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.

{Частина п'ята статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010; в редакції Законів № 1835-VI від 21.01.2010, № 1357-IX від 30.03.2021}

{Частину шосту статті 29 виключено на підставі Закону № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

7. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.

{Частина сьома статті 29 в редакції Закону № 1127-VII від 17.03.2014}

8. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.

9. Військовозобов’язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов’язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.

Керівники підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних та резервістів до визначених пунктів збору.

Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 29 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1835-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

10. Призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

{Частина статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

11. За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

{Частина статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

12. Резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюються грошові виплати із розрахунку до двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Абзац перший частини дванадцятої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}

{Абзац перший частини дванадцятої статті 29 набирає чинності з 01.01.2015 - див. пункт 1 розділу II Закону № 1275-VII від 20.05.2014}

Розміри грошової виплати, грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Частина дванадцята статті 29 в редакції Закону № 1275-VII від 20.05.2014}

13. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частина статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

14. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.

Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.

{Частина статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

15. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Частина статті 29 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}

Стаття 30. Звільнення від проходження зборів

1. Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):

{Абзац перший частини першої статті 30 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;

2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки;

3) члени екіпажів суден морського і внутрішнього водного транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;

{Пункт 3 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020}

4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів;

5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;

{Пункт 5 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

6) студенти (курсанти невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;

{Пункт 6 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

7) вагітні військовозобов’язані-жінки;

{Пункт 7 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2523-VIII від 06.09.2018}

8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів;

9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;

10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю;

11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;

11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту;

{Частину першу статті 30 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 5404-VI від 02.10.2012}

12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;

13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку;

14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно.

2. В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається відповідним районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, де вони перебувають на військовому обліку.

3. Резервісти звільняються від проходження навчальних та перевірочних зборів у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

{ Статтю 30 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1834-VI від 21.01.2010}

Стаття 31. Присвоєння військових звань у запасі

1. Військовозобов'язаним, які пройшли навчальні збори і склали заліки за програмою навчання або здобули відповідну освіту чи досвід роботи на керівних посадах, можуть бути присвоєні чергові військові звання в запасі в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами з питань військового обліку військовозобов'язаних.

Порядок присвоєння військових звань резервістам встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

{Положення див. в Указах Президента № 1053/2001, № 619/2006, № 982/2007, № 1153/2008, № 60/2009, № 1115/2009}

{Частина перша статті 31 в редакції Закону № 1834-VI від 21.01.2010}

Стаття 32. Переведення військовозобов'язаних у відставку

1. Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Глава VI
ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Стаття 33. Загальні правила військового обліку

1. Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

2. Загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

3. Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

4. Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

5. Військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами № 267-VIII від 19.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 34. Персонально-якісний, персонально-первинний та персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів

1. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

2. Персонально-якісний облік військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України.

3. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України покладається на відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

4. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування.

5. Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

{Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законами № 267-VIII від 19.03.2015, № 1951-VIII від 16.03.2017; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 35. Загальний і спеціальний облік військовозобов’язаних та резервістів

1. На загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

2. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

3. Особливості ведення військового обліку резервістів в органах військового управління, військових частинах, у відповідних міських (районних) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.

{Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1834-VI від 21.01.2010, № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 36. Військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном

{Частину першу статті 36 виключено на підставі Закону № 2449-VIII від 07.06.2018}

2. Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018}

3. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього

1. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):

приписані до призовних дільниць;

які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;

звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов’язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;

2) на військовий облік військовозобов'язаних:

звільнені з військової служби в запас;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;

{Абзац п'ятий пункту 2 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1150-IX від 28.01.2021, № 1417-IX від 27.04.2021}

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

2. Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

3. Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

{Частину третю статті 37 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1871-IX від 05.11.2021}

4. У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;

які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов’язаних;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

2) з військового обліку військовозобов’язаних:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

{Абзац третій пункту 2 частини п'ятої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1150-IX від 28.01.2021, № 1417-IX від 27.04.2021}

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;

3) з військового обліку резервістів:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

{Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, № 2926-VI від 13.01.2011, № 3353-VI від 12.05.2011, № 5404-VI від 02.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 589-VII від 19.09.2013, № 1275-VII від 20.05.2014, № 1634-VII від 12.08.2014, № 116-VIII від 15.01.2015, № 267-VIII від 19.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 38. Обов’язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку

1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України сповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

2. Органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб (крім випадків, передбачених Кабінетом Міністрів України) зобов’язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання, а у разі декларування місця проживання призовників, військовозобов’язаних та резервістів за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб здійснюють декларування місця проживання зазначених осіб відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

{Частина друга статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1871-IX від 05.11.2021}

3. Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

4. Органи реєстрації актів цивільного стану зобов’язані в семиденний строк надати відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомості про події та дії, що нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (відомості про народження фізичної особи, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені та по батькові, смерть).

5. Органи досудового розслідування зобов’язані в семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що набрали законної сили.

6. Військово-облікові документи призовників, військовозобов’язаних та резервістів, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту, вилучаються та надсилаються судами до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.

7. Медико-соціальні експертні комісії зобов’язані в семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності (про військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, про військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - Службу зовнішньої розвідки України).

8. Керівники закладів охорони здоров’я під час проведення призову на строкову військову службу зобов’язані у триденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні.

9. Органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.

10. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, зобов’язаний у двотижневий строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про осіб, які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на військовий облік.

11. Призовники, військовозобов’язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

{Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1276-VI від 16.04.2009, № 4652-VI від 13.04.2012, № 5088-VI від 05.07.2012, № 1275-VII від 20.05.2014, № 901-VIII від 23.12.2015, № 161-IX від 03.10.2019; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Глава VII
ПРИЗОВ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ. ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ. ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА ПРИЗОВОМ ОСІБ ІЗ ЧИСЛА РЕЗЕРВІСТІВ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД

{Назва глави VII в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація

1. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною дев’ятою статті 23 цього Закону.

У разі оголошення демобілізації звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

{Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Законів № 1634-VII від 12.08.2014, № 2397-VIII від 05.04.2018}

{Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону № 2926-VI від 13.01.2011}

2. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

{До статті 39 включено частину другу згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Законів № 116-VIII від 15.01.2015, № 433-VIII від 14.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

3. За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється.

{Статтю 39 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

Стаття 39-1. Призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

1. Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

2. Завдання, обсяги, строки та порядок проведення призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначаються Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України в рішенні про його проведення.

3. Призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються командирами військових частин - стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву, та керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - стосовно громадян України, які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву.

4. Резервісти зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях).

5. Поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях), визнаються підтверджені відповідними документами:

1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;

2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

6. Громадяни України, які призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов’язковий медичний огляд.

7. Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову:

1) визнані за результатами медичного огляду непридатними до військової служби за станом здоров’я;

2) досягли граничного віку перебування в резерві, або якщо час, що залишився до досягнення такими громадянами граничного віку перебування в резерві, є меншим за строк, на який здійснюється призов;

3) вислужили встановлені строки військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, і з дня їх звільнення з такої служби пройшло менше одного року;

4) мають загальний строк військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у календарному обчисленні не менше одного року. Такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за їхньою згодою.

8. Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - одинадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

9. Громадяни України, які проходили військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, вислужили встановлені строки військової служби, звільнені з неї і зараховані до військового оперативного резерву, на навчальні (або перевірочні) збори не призиваються протягом року з дня звільнення.

10. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та п’ятою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

{Частина десята статті 39-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

11. Порядок проведення призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначається цим Законом. Особливості призову громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період встановлює Генеральний штаб Збройних Сил України.

12. Громадянам України, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які на день призову на збірні пункти не працюють, на весь строк виконання ними обов’язків служби в особливий період, враховуючи час проїзду до військової частини і назад, додатково до належного грошового забезпечення військовослужбовця виплачується мінімальна заробітна плата за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

{Частина дванадцята статті 39-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022}

{Главу VII доповнено статтею 39-1 згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Глава VIII
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ОБОВ'ЯЗОК ЩОДО ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ

Стаття 40. Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни

1. Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

{Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 328-V від 03.11.2006}

Стаття 41. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві

{Назва статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5040-VI від 04.07.2012}

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

{Стаття 41 в редакції Законів № 328-V від 03.11.2006, № 1834-VI від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5040-VI від 04.07.2012}

Глава IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Стаття 42. Відповідальність посадових осіб і громадян України

1. Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

2. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час проведення приписки до призовних дільниць, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України - під час призову на військову службу та проходження зборів зобов’язані ознайомити громадян України з їхніми правами та обов’язками згідно з вимогами цього Закону.

{Cтаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014; в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

Глава X
ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаття 43. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку

1. Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

{Частина перша статті 43 в редакції Законів № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 309-VI від 03.06.2008}

2. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування для проведення медичного огляду громадян, призову їх на військову службу, відправлення призваних осіб до військових частин, прийняття на військову службу за контрактом зобов’язані забезпечити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки необхідною кількістю технічних працівників та обслуговуючого персоналу, обладнаними призовними (збірними) пунктами, медикаментами, інструментарієм, медичним і господарським майном, автомобільним транспортом, а також забезпечити здійснення охорони громадського порядку на призовних пунктах, а Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України - автомобільним транспортом.

{Частина друга статті 43 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

3. Для повного та якісного виконання планів проведення мобілізації в особливий період місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкування і форм власності та відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в мирний час утворюють дільниці для оповіщення і збору військовозобов’язаних та резервістів, комплектують такі дільниці персоналом без звільнення громадян від виконання основних обов’язків за місцем роботи, сприяють набуттю ними професійних навичок, а також забезпечують реалізацію інших заходів, пов’язаних із виконанням планів проведення мобілізації.

{Частина третя статті 43 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

4. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями і приміщеннями для призовних пунктів (дільниць) згідно із законодавством.

{Частина четверта статті 43 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; частина четверта статті 43 в редакції Законів № 309-VI від 03.06.2008, № 1357-IX від 30.03.2021}

{Частину п'яту статті 43 виключено на підставі Законів № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, № 309-VI від 03.06.2008}

6. За членами комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та військово-лікарських комісій при відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов’язків зберігаються займана посада та середня заробітна плата за основним місцем роботи.

{Частина шоста статті 43 в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021}

7. Зазначеним у частині шостій цієї статті особам під час виконання цих обов'язків в іншій місцевості за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України, відшкодовуються витрати, пов'язані з їх виїздом в іншу місцевість та у зворотному напрямку, наймом (піднаймом) житла, а також витрати на відрядження.

Глава XI
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК ТА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Стаття 44. Контроль за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу

1. Контроль за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, підприємствами, установами і організаціями, їх посадовими особами здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та законами України.

{Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021}

Стаття 45. Нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу

1. Нагляд за дотриманням законодавства про військовий обов'язок та військову службу державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України і законами України.

Глава XII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини першої статті 21, яка набирає чинності з 1 січня 2007 року.

2. Строки і порядок переходу на повне комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, визначаються відповідними програмами розвитку Збройних Сил України та реформування інших військових формувань.

3. Повноваження Міністерства оборони України стосовно забезпечення виконання військового обов'язку, передбачені цим Законом, надаються також й іншим центральним органам виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

4. Громадяни України, звільнені від призову на строкову військову службу або яким було надано відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", користуються правом звільнення або відстрочки до закінчення строку їх дії або втрати щодо них підстав.

5. Громадяни України, які на день набрання чинності цим Законом проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, звільняються з військової служби після закінчення встановлених строків строкової військової служби, визначених Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

6. Контракти про проходження військової служби, які були укладені до набрання чинності цим Законом, діють протягом строку, на який вони були укладені.

7. За військовослужбовцями та військовозобов'язаними зберігається військове звання "рядовий", присвоєне до набрання чинності цим Законом.

8. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законів України у відповідність із цим Законом;

розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

9. Запропонувати Президенту України розробити та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

10. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
25 березня 1992 року
№ 2232-XII


Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одерж... | від 11.10.2021 № 313

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.10.2021  № 313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2021 р.
за № 1566/37188

Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних

Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та підпункту 1 пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних, що додається.

2. Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити у шестимісячний строк з дня набрання чинності цього наказу приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим наказом.

3. Головнокомандувачу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

А. Таран

ПОГОДЖЕНО:

Міністр внутрішніх справ України

Голова Служби зовнішньої розвідки України

Заступник Голови Служби безпеки України



Д. Монастирський

О. Литвиненко

В. Горбенко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства оборони України
11 жовтня 2021 року № 313


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2021 р.
за № 1566/37188

ПЕРЕЛІК
спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних

Найменування спеціальності

Споріднені військово-облікові спеціальності

1

2

Державна безпека

100, 907, 908, 932

Транспортні технології (за видами)

121-126, 700, 766, 767, 787, 792, 939-942, 945, 946

Автомобільний транспорт

127, 738-740, 790

Річковий та морський транспорт, гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології, суднобудування

167, 170, 173-177, 300, 302-309, 429, 682, 683, 960

Будівництво та цивільна інженерія, архітектура та містобудування, геодезія та землеустрій

166, 168, 170, 408, 827,940, 956

Хімія, хімічні технології та інженерія, біологія

187, 195, 197, 830, 831

Авіаційний транспорт, авіаційна та ракетно-космічна техніка

210, 211, 215, 220-225, 260-270, 280-286

Авіоніка

235, 244-256

Телекомунікації та радіотехніка

403, 420, 430, 432, 441, 443, 450-454, 460, 478, 500-504, 508, 528-533, 549-553, 577, 582, 583, 586, 769, 776, 782, 913

Інженерія програмного забезпечення, комп'ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп'ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека, мікро- та наносистемна техніка, автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології

474, 600-603, 803, 805

Електроніка

659-662, 664, 665, 829, 792

Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка

602, 604, 626-632, 784, 785, 791, 815-818, 819, 821

Науки про Землю, географія, фізика та астрономія

671-679

Харчові технології, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

788

Забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості

766, 767, 787, 789

Металургія, матеріалознавство, прикладна фізика та наноматеріали

793-795, 972, 975

Деревообробні та меблеві технології

798

Фізична терапія, ерготерапія, медична та психологія, громадське здоров'я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза

878

Стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування

879

Біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія

880

Ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна

884-887

Облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка

900

Публічне управління та адміністрування, право, міжнародне право, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, математика, прикладна математика, статистика

901, 929

Фізична культура, спорт і туризм

906

Цивільна безпека, правоохоронна діяльність

908

Фінанси, банківська справа та страхування

911

Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, історія та археологія

912

Журналістика, професійна освіта (за спеціалізацією), спеціальна освіта

914

Психологія, соціологія, політологія, соціальна робота, соціальне забезпечення

915

Музичне мистецтво, сценічне мистецтво, менеджмент соціокультурної діяльності

917, 918

Видавництво та поліграфія

902, 922-924

Залізничний транспорт

937, 938, 944, 948, 949, 953

Готельно-ресторанна справа

957

Теплоенергетика, гідроенергетика, енергетичне машинобудування, галузеве машинобудування, електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, атомна енергетика, гірництво, нафтогазова інженерія та технології, прикладна механіка

943, 958-961, 980, 982

Пожежна безпека

181, 200, 203, 966, 967

Інспектори воєнізованої охорони та приватні детективи, інспектори правоохоронних органів та фахівці із дізнання, працівники, що надають персональні та захисні послуги, працівники служб, що надають захисні послуги, працівники кримінально-виконавчої служби, працівники захисних та охоронних служб, мисливці, сторожі, інкасатори

100-110

Керівники виробничих підрозділів на транспорті, головні фахівці-керівники виробничих підрозділів на транспорті, начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів на транспорті, водії автотранспортних засобів та робітники з обслуговування автотранспортної техніки

121-126, 766, 767, 787, 792, 939-942, 945, 946

Водії мототранспортних засобів та робітники з обслуговування мототранспортної техніки

127

Керівники виробничих підрозділів у сільському, лісовому та водному господарствах, головні фахівці - керівники виробничих підрозділів у сільському, лісовому та водному господарствах, начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів у сільському, лісовому та водному господарствах, менеджери (управителі) у сільському, мисливському, лісовому, рибному та водному господарствах, менеджери (управителі) у лісовому господарстві, наукові співробітники (агрономія, водне господарство, зооінженерія, лісівництво, меліорація та природно-заповідна справа), лісоводи та професіонали споріднених професій

171

Робітники, що працюють під водою

172

Гідротехнік

173

Менеджери (управителі) у виробництві води,

174

Робітники, що обслуговують установки для виконання земляних та подібних робіт

184

Професіонали в галузі хімії, наукові співробітники (хімія), хіміки, професіонали в галузі хімічних технологій, наукові співробітники (хімічні технології), інженери-хіміки, лаборанти та техніки в хімічному виробництві, робітники, що обслуговують хімічні установки, оператори хімічних переробних установок, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва хімічних продуктів, укрупнені професії робітників, що обслуговують устаткування з виробництва хімічних продуктів

187, 195, 197

Оператори промислових роботів

202

Льотні фахівці, технічні фахівці, що забезпечують повітряний рух, фахівці, що керують літальними апаратами і забезпечують польоти

210

Авіадиспетчери

211

Механіки та монтажники авіаційних машин

260

Суднова палубна команда та подібні їм робітники

303

Робітники, що працюють під водою

379

Професіонали в галузі електроніки та телекомунікацій, наукові співробітники (електроніка, телекомунікації), інженери в галузі електроніки та телекомунікацій, оператори радіо- та телекомунікаційного устаткування, телефоністи, телеграфісти та споріднені професії сфери зв'язку, укрупнені професії службовців з інформування клієнтів, установники та експлуатаційники телеграфного та телефонного устаткування

403, 420, 429, 430, 432, 441, 443, 450-455, 460, 586

Керівники виробничих підрозділів зв'язку, головні фахівці-керівники виробничих підрозділів зв'язку, начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів зв'язку

474, 478

Менеджери (управителі) на пошті та зв'язку, службовці, що зайняті на пошті та подібними роботами, службовці, що займаються сортуванням та доставкою пошти, посильні, носії та рознощики багажу і посилок

485

Оператори оптичного та електронного устаткування, інші оператори оптичного та електронного устаткування

541, 652

Працівники фільмо-, фоно-, фототек, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фото- та кінопродукції

582, 583

Керівники підрозділів комп'ютерних послуг, менеджери (управителі) у сфері досліджень та розробок, менеджери (управителі) систем з інформаційної безпеки, професіонали в галузі обчислень (комп'ютеризації), професіонали в галузі програмування, наукові співробітники (програмування), професіонали в інших галузях обчислень (комп'ютеризації), оператори ЕОМ, оператори ПЕОМ, професіонали в галузі інформації та інформаційного аналізу, професіонали в галузі інформації та інформаційні аналітики, професіонали в галузі обчислень (комп'ютеризації), професіонали в галузі обчислювальних систем, наукові співробітники (обчислювальні системи), розробники обчислювальних систем, розробники комп'ютерних програм, техніки-програмісти

600

Професіонали в галузі обчислювальних систем, наукові співробітники (обчислювальні системи), розробники обчислювальних систем

601

Наукові співробітники (інші галузі обчислень), професіонали в інших галузях обчислень, технічні фахівці в галузі обчислювальної техніки, оператори із збору даних, службовці, зайняті з цифровими даними

602

Секретарі та службовці, що виконують операції за допомогою клавіатури, стенографісти та друкарки, оператори машин для оброблення текстів і подібні професії, оператори лічильних машин

604

Професіонали в галузі метеорології, наукові співробітники (метеорологія), метеорологи

626-632

Складальники електронного устаткування

651

Професіонали в галузі електротехніки, наукові співробітники (електротехніка), інженери-електрики, механіки та монтажники електричного та електронного устаткування, електромеханіки та електромонтажники, установники, ремонтники й монтажники ліній електропередач, складальники електроустаткування

659-662, 665

Професіонали в галузі картографії та топографії, наукові співробітники (картографія, топографія), картографи та топографи

671-673

Фотографи та оператори устаткування для реєстрації зображення та звуку

675

Менеджери (управителі) на транспорті, професіонали в галузі інженерної механіки, наукові співробітники (інженерна механіка), інженери-механіки, провідники та кондуктори на транспорті, водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та установок, водії автотранспортних та мототранспортних засобів та інші робітники з обслуговування автотранспортної та мототранспортної техніки, робітники з управління транспортними засобами на тяговій силі та інші некваліфіковані робітники, зайняті на транспорті

738-740

Керівники підрозділів матеріально-технічного постачання, службовці на складах

766, 767

Монтажники електронного устаткування, механіки та експлуатаційники електронного устаткування, укрупнені професії механіків та монтажників електричного та електронного устаткування

769, 776, 782

Оператори радіо- та телекомунікаційного устаткування, інші оператори оптичного та електронного устаткування

784, 785

Керівники виробничих підрозділів у складському господарстві, головні фахівці-керівники виробничих підрозділів у складському господарстві, начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів у складському господарстві, керівники підрозділів матеріально-технічного постачання, службовці на складах, приймальники замовлень, вантажники, комірники та вагарі

787

Керівники виробничих підрозділів у закладах ресторанного господарства та інших місцях розміщення, керівники малих підприємств та закладів ресторанного господарства без апарату управління, менеджери (управителі) в закладах ресторанного господарства, менеджери (управителі) з організації харчування, кухарі

788

Службовці з транспортних операцій, укрупнені професійні назви робіт кваліфікованих робітників на транспорті

790

Оператори із збору даних, службовці, зайняті з цифровими даними

791

Службовці з транспортних операцій, акумуляторники

792

Професіонали в галузі гірництва та металургії, наукові співробітники (гірництво, металургія), гірничі інженери та інженери-металурги, технічні фахівці в галузі видобувної промисловості та металургії

793-794

Робітники, що обслуговують устаткування з виробництва продукції з гуми

796

Маляри, лакувальники, муляри

797

Теслярі та столяри, ремісники з ручного оброблення дерева та подібних матеріалів, деревообробники та столяри-червонодеревники, робітники з оброблення дерева, налагоджувальники та налагоджувальники-оператори деревообробних верстатів, робітники, що обслуговують деревообробні та папероробні установки, робітники, що обслуговують установки з перероблення лісу, укрупнені професії робітників, що обслуговують деревообробні та папероробні установки, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва продукції з деревини, складальники виробів з дерева та подібних матеріалів

798

Робітники, що обслуговують установки з вироблення електроенергії та робітники на подібному устаткуванні, укрупнені професії робітників, що обслуговують установки з вироблення електроенергії та подібне устаткування

829

Керівники підрозділів в охороні здоров'я, менеджери (управителі) в охороні здоров'я, професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, професіонали в галузі медицини (крім медичних сестер), професіонали в галузі лікувальної справи, професіонали в галузі стоматології, наукові співробітники (стоматологія), стоматологи, професіонали в галузі фармації, наукові співробітники (фармація), провізори, професіонали в галузі медико-профілактичної справи, наукові співробітники в галузі медико-профілактичної справи, інші професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства), наукові співробітники в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства), професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства), допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер)

878

Професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології, наукові співробітники (патологія, токсикологія, фармакологія, фізіологія, епідеміологія), патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники (лікувальна справа), лікарі, фахівці в галузі медико-профілактичної справи, професійні медичні сестри та акушерки, професіонали в галузі сестринської справи та акушерства, наукові співробітники (сестринська справа, акушерство), медичні сестри та акушерки, гігієністи, окулісти та оптики, медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам, помічники професіоналів-акушерів

879

Оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров'я

880

Професіонали в галузі ветеринарної медицини, наукові співробітники (ветеринарна медицина), ветеринари, асистенти ветеринарів, допоміжний персонал у галузі ветеринарії, зоологи та професіонали споріднених професій

884-887

Керівники виробничих підрозділів у комерційному обслуговуванні, керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники, менеджери (управителі) з права, бухгалтерського обліку, досліджень ринку, вивчення суспільної думки, консультацій з питань комерційної діяльності та управління, менеджери (управителі) з бухгалтерського обліку, професіонали в галузі аудиту та бухгалтерського обліку, наукові співробітники (аудит, бухгалтерський облік), аудитори та кваліфіковані бухгалтери, бухгалтери та касири-експерти, реєстратори бухгалтерських даних

900

Керівні працівники апарату місцевих органів державної влади, Організатори діловодства, організатори діловодства (державні установи), організатори діловодства (види економічної діяльності), секретарі, переписувачі та діловоди, службовці з інформування (довідок)

901

Креслярі

902

Керівники підрозділів у сфері спорту, менеджери (управителі) у сфері культури, відпочинку та спорту, спортивні тренери, інструктори-методисти та професійні спортсмени

906

Професіонали в галузі правознавства, прокурорського нагляду, правосуддя та правоохоронної діяльності, наукові співробітники (правознавство), адвокати та прокурори, професіонали в галузі правоохоронної діяльності, інспектори митної служби, інспектори податкової служби, фахівці кримінально-виконавчої служби

907

Керівні працівники апарату органів судової влади, Менеджери (управителі) у слідчій діяльності, професіонали в галузі правознавства та прокурорського нагляду, судді, інші професіонали в галузі правознавства, судові секретарі, виконавці та розпорядники, організатори діловодства (система судочинства)

908

Менеджери (управителі) у фінансовій діяльності, менеджери (управителі) у сфері грошового посередництва, менеджери (управителі) у сфері фінансового лізингу, менеджери (управителі) у сфері надання кредитів, менеджери (управителі) в допоміжній діяльності у сфері фінансів, менеджери (управителі) в інших видах фінансового посередництва, менеджери (управителі) в інших видах економічної діяльності, професіонали з питань фінансово-економічної безпеки підприємств, установ та організацій, наукові співробітники (фінансово-економічна безпека підприємств, установ та організацій), професіонали з фінансово-економічної безпеки, професіонали в галузі економіки, наукові співробітники (економіка), економісти, фахівці в галузі фінансів та торгівлі, інші фахівці в галузі фінансів і торгівлі, статистики-обліковці та конторські службовці, що займаються фінансовими операціями, касири в банках та інкасатори

911

Професіонали в сфері архівної справи, музеєзнавства, бібліотечної справи, інформації та кінопрограм, професіонали в галузі архівної справи, зберігання музейних та бібліотечних фондів, наукові співробітники (архівна справа, музеєзнавство), архіваріуси та зберігачі у музеях та бібліотеках, професіонали у сфері бібліотечної справи та кінопрограм, наукові співробітники (бібліотечна справа, кінопрограми), бібліотекарі, професіонали в сфері кінопрограм, професіонали в галузі літератури, літературознавці, службовці, що зайняті в бібліотеці

912

Керівники підрозділів з реклами та зв'язків з громадськістю, менеджери (управителі) у сфері надання інформації, менеджери (управителі) з реклами, професіонали в галузі інформації та інформаційного аналізу, наукові співробітники (інформаційна аналітика), професіонали в галузі інформації та інформаційні аналітики, перекладачі та усні перекладачі, редактори та журналісти

914

Керівники підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання, менеджери (управителі) з дослідження ринку та вивчення суспільної думки, менеджери (управителі) з підбору, забезпечення та використання персоналу, менеджери (управителі) у соціальній сфері, професіонали в галузі психології, наукові співробітники (психологія), психологи, професіонали в галузі соціального захисту населення, наукові співробітники (соціальний захист населення), професіонали в галузі соціального захисту населення, інспектори із соціальної допомоги, соціальні працівники

915

Керівники підрозділів у сфері культури, відпочинку та спорту, професіонали в галузі художньої творчості, професіонали в галузі музики, мистецтвознавці (музикознавство), організатори у сфері культури та мистецтва, інші фахівці у сфері культури та мистецтва, працівники з надання послуг у сфері мистецтва

917, 918

Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування, друкарі та робітники подібних професій, складачі та друкарі, гравери-різальники по склу та гравери, цинкографи та гальваностереотипери, фотогравери, палітурники, друкарі шовкових ширм, гербових паперів та друкарі на тканині, укрупнені професії друкарів та робітників подібних професій, стереотипісти та електротипісти, складачі та друкарі, робітники, що обслуговують паперово-целюлозні установки, робітники, що обслуговують папероробні установки, робітники, що обслуговують друкарські та палітурні машини, а також машини для виробництва виробів з паперу, укрупнені професії робітників, що обслуговують друкарські, палітурні та інші машини для виготовлення виробів з паперу, складальники виробів з картону, тканини та подібних матеріалів

922-924

Професіонали у сфері управління проектами та програмами, наукові співробітники (проекти та програми), професіонали з управління проектами та програмами, агенти із зайнятості й трудових контрактів, технічні фахівці в галузі управління

929

Машиністи локомотивів та подібні до них робітники Машиністи спеціальних машин на залізниці, помічники машиністів та кочегари паровозів, укрупнені професії машиністів локомотивів та робітників подібних професій

937, 938, 948, 949, 953

Монтажники, такелажники, теслярі

939, 940

Машиністи кранів, лебідок та подібних установок, водії автонавантажувачів

942

Менеджери (управителі) у добувній промисловості, контролери та регулювальники промислових роботів

943

Керівники підрозділів з будівництва та ремонту автомобільних шляхів

945

Залізничні сигнальники та стрілочники

946

Керівники (начальники) локомотивної служби, майстри локомотивного депо, машиністи (дизель-поїзда, електровоза, рухомого складу на електротязі, тепловоза)

949

Керівники виробничих підрозділів у будівництві, головні фахівці - керівники виробничих підрозділів у будівництві, начальники (інші керівники) та майстри дільниць (підрозділів) у будівництві, менеджери (управителі) у будівництві, менеджери (управителі) з архітектури та будівництва, технічного контролю, аналізу та реклами, професіонали в галузі архітектури та інженерної справи, професіонали в галузі архітектури та планування міст, наукові співробітники (архітектура, планування міст), архітектори та планувальники міст, професіонали в галузі будівництва, наукові співробітники (будівництво), інженери в галузі будівництва, техніки-будівельники, будівельники будівель та споруд, укрупнені професії будівельників будівель та споруд, укладальники бетонної суміші, будівельники, ремонтники споруд та верхолази, будівельники-лицювальники та подібні до них професійні назви робіт, покрівельники, лицювальники та паркетники, штукатури, ізолювальники, склярі, будівельні та подібні до них електрики, укрупнені професії кваліфікованих робітників у будівництві, зварники та газорізальники, такелажники та робітники, що зрощують канати, шліфувальники, полірувальники та точильники по металу, двірники та подібні до них чорнороби, найпростіші професії в будівництві та на ремонті шляхів, гребель та подібних споруд, найпростіші професії в житловому будівництві

956

Керівники виробничих підрозділів у побутовому обслуговуванні, менеджери (управителі) в готелях, менеджери (управителі) в готелях та інших місцях розміщення, менеджери (управителі) у сфері операцій з нерухомістю, здавання під найом та послуг юридичним особам, менеджери (управителі) у сфері операцій з нерухомістю для третіх осіб, менеджери (управителі) у житлово-комунальному господарстві, професіонали в галузі санаторно-курортної справи, професіонали із санаторно-курортної справи, доглядачі будинків та чергові в готелях та гуртожитках

957

Менеджери (управителі) в обробній промисловості та у виробництві електроенергії, газу та води, менеджери (управителі) в інших сферах обробної промисловості та у виробництві електроенергії, газу та води, водопровідники та трубопровідники

958-961

Інспектори з пожежної безпеки

966, 967

Робітники, що обслуговують устаткування з оброблення та нанесення покриттів на метали

972

Робітники металургійних та машинобудівних професій, налагоджувальники верстатів та налагоджувальники-оператори, механіки та монтажники механічного устаткування, укрупнені професії механіків, слюсарів та монтажників механічного устаткування, виробники та ремонтники прецизійних інструментів та приладів, робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин, робітники, що обслуговують промислове устаткування, робітники, що обслуговують трубне устаткування, укрупнені професії робітників, що обслуговують рудо- та метало переробне устаткування, робітники, що обслуговують автоматизовані складальні лінії, робітники, що обслуговують машини, та складальники машин, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва метало- та мінералопродуктів, верстатники

974

Формувальники, зварники, прокатники, бляхарі та монтажники металоконструкцій, робітники, що працюють з тонколистовим металом, заготівники та монтажники металоконструкцій, укрупнені професійні назви робіт формувальників, зварників, прокатників, бляхарів та монтажників металоконструкцій, ковалі ручного кування та інструментальники, ковалі ручного кування, ковалі на молотах та пресувальники, інструментальники, укрупнені професійні назви робіт ковалів ручного кування та інструментальників, робітники, що виконують високоточні роботи в металі та подібних матеріалах, укрупнені професії робітників, що виконують високоточні роботи з металу та подібних матеріалів, робітники, що обслуговують рудо- та металопереробне устаткування, металоплавильники (вторинна переплавка), ливарники та прокатники, робітники, що обслуговують установки з термічного оброблення металу, складальники металевих, гумових та пластикових виробів

975

Робітники, що обслуговують устаткування з виробництва продукції з пластика

977

Робітники, що обслуговують парові машини та бойлери

980

Начальник
Генерального штабу
Збройних Сил України
генерал-лейтенант




С. Шаптала

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань військового обліку | від 06.02.2019 № 74

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 6 лютого 2019 р. № 74
Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань військового обліку

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 29




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 лютого 2019 р. № 74

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Положенні про військові комісаріати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 389 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 42, ст. 1503; 2015 р., № 46, ст. 1487):

1) пункт 8 викласти в такій редакції:

“8. Завданням військових комісаріатів відповідно до покладених обов’язків є керівництво військовим обліком призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, у тому числі в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ), проведення призову громадян на військову службу в мирний і воєнний час, проведення добору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у доборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів із числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони, інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.”;

2) пункт 9 після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:

“наповнення та уточнення бази даних Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних (далі - Реєстр);

здійснення контролю за достовірністю облікових даних Реєстру;”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - двадцять третій вважати відповідно абзацами сьомим - двадцять п’ятим;

3) абзац одинадцятий пункту 15 після слів “та на підприємствах” доповнити словами “(крім СБУ)”.

2. У Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 28, ст. 812, № 36, ст. 1085):

1) підпункт 6 пункту 5 після слів “відношення особи до” доповнити словом “виконання”;

2) підпункт 6 пункту 8 викласти в такій редакції:

“6) копію військово-облікового документа: для призовника - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаного - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; для військовослужбовця - посвідчення особи військовослужбовця;”;

3) у пункті 9:

підпункт 9 викласти в такій редакції:

“9) Міноборони - щодо відношення особи до виконання військового обов’язку (стосовно військовослужбовців Збройних Сил), військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до виконання військового обов’язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки);”;

доповнити пункт підпунктом 10 такого змісту:

“10) Служба зовнішньої розвідки - щодо відношення особи до виконання військового обов’язку (у разі перебування військовозобов’язаного на персонально-якісному обліку в Службі зовнішньої розвідки).”.

3. У Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 99, ст. 3230):

1) у пункті 1 слова “виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад” замінити словами “виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад”;

2) пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

“Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних - автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників).”;

3) у пункті 7 слово “дані” замінити словом “ознаки”;

4) у пункті 8 слова “за погодженням з Міноборони” виключити;

5) у пункті 10:

абзац перший після слів “військового обліку” доповнити словами “(Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних)”;

підпункт 3 викласти в такій редакції:

“3) на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників і військовозобов’язаних - одна особа; від 2001 до 4000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи; від 4001 до 7000 призовників і військовозобов’язаних - три особи; кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково.”;

останній абзац викласти в такій редакції:

“Утримання та забезпечення підвищення кваліфікації зазначених осіб здійснюється за рахунок коштів державного та відповідних місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.”;

6) пункт 14 викласти в такій редакції:

“14. Державні органи, підприємства, установи та організації (крім СБУ) в семиденний строк інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення керівного складу та осіб, відповідальних за ведення військового обліку.”;

7) абзац третій пункту 16 після слова “посвідчення” доповнити словом “військовозобов’язаного”;

8) в абзаці першому пункту 17 цифри “18” замінити цифрами “17”;

9) у пункті 18:

в абзаці другому слова “мирний та воєнний” замінити словами “мирний або воєнний”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.”;

10) у пункті 24:

в абзаці четвертому слово “працівників” замінити словом “призовників”;

у першому реченні абзацу дванадцятого слово “проведенням” замінити словом “проведення”;

11) абзац перший пункту 25 після слів “військовий комісаріат” доповнити словами “, який організовує та веде військовий облік призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці”;

12) абзац перший пункту 31 після слів “шляхом подвірного обходу” доповнити словами “відповідно до графіка звіряння, затвердженого рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради”;

13) абзац перший пункту 33 викласти в такій редакції:

“33. У разі отримання розпорядження районного (міського) військового комісаріату щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад:”;

14) пункт 36 викласти в такій редакції:

“36. Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці.”;

15) у пункті 37:

в абзаці п’ятому слово “первинного” замінити словом “персонального”;

абзац восьмий після слів “місця роботи і посади та надсилання” доповнити словами “(у разі наявності)”;

абзац дев’ятий після слів “до призовних дільниць” доповнити словами “(у разі їх наявності)”;

в абзаці десятому слова “картками первинного обліку” замінити словами “обліковими даними”;

в абзаці дванадцятому слово “проведенням” замінити словом “проведення”;

16) абзац дев’ятий пункту 40 після слів “фактично проживає військовозобов’язаний” доповнити словами “із числа внутрішньо переміщених осіб”;

17) у пункті 41:

абзац третій викласти в такій редакції:

“профіль підготовки (командний, інженерний, технічний, юридичний, медичний, ветеринарний, оперативний, адміністративний, оперативно-технічний) - у підрозділі “склад”;”;

доповнити пункт після абзацу четвертого новими абзацами такого змісту:

“найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем реєстрації - найменування районного (міського) військового комісаріату, в якому офіцер запасу перебуває на військовому обліку;

найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем фактичного проживання - найменування районного (міського) військового комісаріату, на території відповідальності якого фактично проживає офіцер запасу із числа внутрішньо переміщених осіб;

перебування на спеціальному обліку - номер переліку, пункту і розділу переліку, за якими оформлено бронювання. Для офіцерів запасу, які мають мобілізаційні розпорядження, - номер команди.”.

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом восьмим;

18) пункт 43 викласти в такій редакції:

“43. Військовозобов’язані протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі направляються посадовими особами, відповідальними за ведення військового обліку, до відповідного районного (міського) військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку. На підставі відмітки військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) у військово-обліковому документі про виключення військовозобов’язаного з військового обліку в його особовій картці робиться відмітка “Виключений з військового обліку за віком”.

Військовозобов’язані, які досягли граничного віку перебування в запасі та тимчасово не працюють, особисто прибувають до відповідного районного (міського) військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку.”;

19) абзац третій пункту 45 після слів “про зміну облікових даних” доповнити словами “(у разі наявності)”;

20) у пункті 46:

абзац перший після слова “розпорядженням” доповнити словом “голови”, а після слова “або” - словом “рішення”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах інших регіонів, здійснюється шляхом надсилання до таких військових комісаріатів двох примірників копій особових карток П-2 або особистих карток державних службовців (розділи, в яких зазначено їх військово-облікові ознаки), а також копій військово-облікових документів. Після здійснення звіряння з обліковими даними військового комісаріату один примірник копії особової картки П-2 або особистої картки державного службовця повертається до підприємства з відміткою військового комісаріату “звірено ___ ___________ 20___ року”, підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та гербовою печаткою.”;

21) у пункті 47:

абзац перший викласти в такій редакції:

“47. У разі отримання розпоряджень районних (міських) військових комісаріатів (додаток 23) щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних керівники державних органів, підприємств, установ та організацій зобов’язані:”;

абзац другий після слів “у визначені ним строки” доповнити словами “та копію наказу надіслати у триденний строк до відповідного районного (міського) військового комісаріату”;

22) у пункті 50 слова “Навчальні заклади” замінити словами “Заклади освіти”;

23) пункт 51 доповнити абзацом такого змісту:

“Генеральний штаб Збройних Сил проводить щороку до 1 березня аналіз стану військового обліку в Збройних Силах та за його результатами видає відповідний наказ.”;

24) пункт 53 викласти в такій редакції:

“53. Місцеві держадміністрації, виконавчі органи міських рад міст обласного значення зобов’язані:

повідомляти щомісяця до 5 числа районні (міські) військові комісаріати про реєстрацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, зареєстрованих (ліквідованих) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (у разі наявності) (додаток 6);

видавати щороку до 1 лютого розпорядження голів обласних, районних держадміністрацій, міських голів міст обласного значення про стан військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі інформації обласних, районних (міських) військових комісаріатів про стан військового обліку за минулий рік та пропозицій щодо його поліпшення в наступному році, результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за минулий рік, пропозицій щодо проведення перевірок стану військового обліку та звірок облікових даних на наступний рік.

Розпорядженнями голів облдержадміністрацій визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, забезпечення функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та затверджуються плани проведення перевірок стану військового обліку. Зазначені розпорядження надсилаються щороку до 10 лютого до оперативних командувань відповідно до військово-адміністративного поділу території України, доводяться до відома райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та обласних військових комісаріатів.

Розпорядженнями голів райдержадміністрацій, міських голів міст обласного значення визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, затверджуються плани проведення перевірок районними (міськими) військовими комісаріатами стану військового обліку, плани звіряння облікових даних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, підприємств, установ та організацій на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів. Зазначені розпорядження надсилаються щороку до 20 січня до облдержадміністрацій, районних (міських) військових комісаріатів та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, міст районного значення, підприємств, установ та організацій відповідно до адміністративно-територіального устрою, а відповідні розпорядження міських голів міст обласного значення - до облдержадміністрацій, районних (міських) військових комісаріатів, підприємств, установ та організацій відповідно до адміністративно-територіального устрою.”;

25) пункт 54 викласти в такій редакції:

“54. Командування Сухопутних військ Збройних Сил на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку органами військового управління та обласними військовими комісаріатами за минулий рік затверджують щороку до 10 лютого накази про стан військового обліку в органах військового управління та обласних військових комісаріатах за минулий рік та завдання на наступний рік. Крім того, в наказах визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також щодо поліпшення стану ведення військового обліку в органах військового управління та обласних військових комісаріатах. Витяги з наказів надсилаються до 20 лютого до Генерального штабу Збройних Сил та доводяться до відома оперативних командувань.”;

26) у пункті 56:

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

“організовують оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;”;

в абзаці сьомому цифри “15” замінити цифрою “1”;

абзац восьмий після слів “та організаціях” доповнити словами “(крім СБУ)”;

доповнити пункт після абзацу п’ятнадцятого новими абзацами такого змісту:

“виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних відповідно до покладених обов’язків.

Персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних ведеться районними (міськими) військовими комісаріатами шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.”.

У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий - дев’ятнадцятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - двадцять першим;

27) доповнити Порядок пунктом 56-1 такого змісту:

“56-1. Обласні військові комісаріати здійснюють:

постійну взаємодію з облдержадміністраціями щодо організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

керівництво військовим обліком призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, у тому числі в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ);

контроль та аналіз стану військово-облікової роботи в підпорядкованих районних (міських) військових комісаріатах, методичне супроводження заходів з військового обліку призовників і військовозобов’язаних та видання щороку наказів щодо стану військового обліку;

інформування щороку до 20 січня відповідних облдержадміністрацій та надання пропозицій щодо поліпшення стану військового обліку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

проведення архівної роботи з питань проходження громадянами військової служби та надання інформації відповідно до вимог законодавства;

забезпечення взаємодії щодо ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних відповідно до покладених обов’язків.

На підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних районними (міськими) військовими комісаріатами за минулий рік військові комісари обласних військових комісаріатів затверджують щороку до 25 січня накази про стан військового обліку в районних (міських) військових комісаріатах за минулий рік та завдання на наступний рік. Крім того, в наказах визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також інші заходи щодо поліпшення стану ведення військового обліку в районних (міських) військових комісаріатах. Витяги з наказів до 1 лютого надсилаються до оперативних командувань.”;

28) абзац п’ятий пункту 58 виключити;

29) пункт 59 доповнити абзацом такого змісту:

“за зверненням районних (міських) військових комісаріатів здійснюють інформування щодо наявності судимості або перебування під слідством призовників і військовозобов’язаних, які приймаються на військову службу за контрактом.”;

30) пункт 60 викласти в такій редакції:

“60. Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють у семиденний строк районним (міським) військовим комісаріатам, в яких перебувають на військовому обліку призовники і військовозобов’язані, про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, смерті призовників і військовозобов’язаних, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також про зміну прізвища, імені, по батькові та інших даних зазначених осіб (додаток 19).”;

31) доповнити Порядок пунктами 65-1 і 65-2 такого змісту:

“65-1. Територіальні органи Держстату надають щороку до 1 грудня відповідним районним (міським) військовим комісаріатам інформацію про державні органи, підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідного району (міста).

65-2. Територіальні органи ДМС надсилають у двотижневий строк до районних (міських) військових комісаріатів та органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, повідомлення про осіб віком від 17 до 60 років, які отримали громадянство України (додаток 18).”;

32) пункт 73 викласти в такій редакції:

“73. Штаби оперативних командувань щороку до 1 березня затверджують плани перевірки стану військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ), який доводиться до відома відповідних керівників. Копії наказів надсилаються до 10 березня до Генерального штабу Збройних Сил.

Програма перевірки доводиться штабами оперативних командувань до відома державних органів, підприємств, установ та організацій не пізніше ніж за десять днів до її початку (додаток 27).”;

33) абзац перший пункту 74 після слів “території України” доповнити словами “(крім СБУ)”;

34) у пункті 76:

перше речення абзацу першого після слів “території України” доповнити словами “(крім СБУ)”;

абзац другий після слова “комісаріатів” доповнити словами “(крім СБУ)”;

35) абзац перший пункту 77 після слова “території” доповнити словами “(крім СБУ)”;

36) перше речення пункту 78 після слів “міськими радами планів” доповнити словом “щороку”;

37) перше речення пункту 81 викласти в такій редакції:

“81. Райдержадміністрації, виконавчі органи міських рад у взаємодії з районними (міськими) військовими комісаріатами відповідно до планів, затверджених розпорядженнями голів райдержадміністрацій або рішеннями виконавчих органів міських рад, проводять перевірку стану військового обліку в органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.”;

38) пункт 82 викласти в такій редакції:

“82. Головами комісій з перевірки стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних державних органів, підприємств, установ та організацій, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, призначаються:

комісії обласного рівня - заступник голови облдержадміністрації;

комісії районного рівня - заступник голови райдержадміністрації;

комісії міського рівня - заступник міського голови (у мм. Києві, Севастополі - заступник голови Київської, Севастопольської міськдержадміністрації відповідно).

До складу комісій включаються в обов’язковому порядку представники:

обласних, районних (міських) військових комісаріатів;

мобілізаційних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів з питань мобілізаційної роботи міських рад;

органів (підрозділів) поліції;

структурних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад з питань охорони здоров’я;

структурних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад з питань освіти та науки;

підприємств, установ і організацій інших галузей економіки за згодою.

Голові комісії або його заступнику, що проводить перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних, вручається підписаний відповідним керівником та завірений печаткою припис на право проведення перевірки стану військового обліку (додаток 29) та затверджується план його роботи.”;

39) у пункті 83 слово “посвідчень” замінити словами “документів, що засвідчують особу”;

40) пункт 85 викласти в такій редакції:

“85. Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, на яких проведено перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних, організовують та забезпечують усунення виявлених недоліків. Про вжиті заходи до усунення недоліків зазначені керівники інформують у визначені в акті (журналі обліку результатів перевірки та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів) строки керівника органу, який проводив перевірку.”;

41) у тексті Порядку:

слова “навчальний заклад” у всіх відмінках і формах числа замінити словами “заклад освіти” у відповідному відмінку і числі;

слова “кадровий підрозділ” у всіх відмінках і формах числа замінити словами “служби персоналу” у відповідному відмінку і числі;

слова “Виконавчий комітет”, “виконавчий комітет” у всіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами “Виконавчий орган”, “виконавчий орган” у відповідному відмінку і числі;

слово “десятиденний”, крім пункту 68, замінити словом “чотирнадцятиденний”;

42) у додатках до Порядку:

у додатку 1:

абзац другий пункту 1 після слова “комісаріатах” доповнити словами “(військовозобов’язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ)”;

абзаци третій, сьомий та дев’ятий пункту 1 та пункт 3 після слова “комісаріат” у всіх відмінках і формах числа доповнити словами “(орган СБУ)” у відповідному відмінку і числі;

у додатках 3 і 7 слова “виконавчого комітету” замінити словами “виконавчого органу”;

додаток 19 викласти в такій редакції:


“Додаток 19
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 лютого 2019 р. № 74)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про державну реєстрацію шлюбу (розірвання шлюбу), смерті, зміни імені, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень призовників і військовозобов’язаних, а також зміну прізвища, імені, по батькові та інших даних зазначених осіб”;

у додатку 23 слова “виконавчого комітету” замінити словами “виконавчого органу”;

у додатку 24 cлова “найменування посади керівника” замінити словами “найменування посади військового комісара районного (міського) військового комісаріату, керівника”;

у додатку 25 слова “Кадрові підрозділи” замінити словами “Служби персоналу”;

у додатку 27:

в останньому абзаці пункту 5 слова і цифри “картотека карток П2 (П2ДС)” замінити словами і цифрою “картотека карток П2 (особових карток державних службовців)”;

абзац третій пункту 6 після слова “(відрахування)” доповнити словом “поновлення”;

у тексті додатка:

слова “кадровий підрозділ” у всіх відмінках замінити словами “служба персоналу” у відповідному відмінку;

слова “виконавчий комітет” у всіх відмінках і формах числа замінити словами “виконавчий орган” у відповідному відмінку і числі;

у додатку 29 слова “виконавчого комітету” замінити словами “виконавчого органу”.

Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних | від 07.12.2016 № 921

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 7 грудня 2016 р. № 921
Київ

Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 74 від 06.02.2019
№ 1138 від 18.11.2020}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою привести власні акти у відповідність із цією постановою.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 29




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 грудня 2016 р. № 921

ПОРЯДОК
організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних

{У тексті Порядку слова “навчальний заклад” у всіх відмінках і формах числа замінено словами “заклад освіти” у відповідному відмінку і числі; слова “кадровий підрозділ” у всіх відмінках і формах числа замінено словами “служби персоналу” у відповідному відмінку і числі; слова “Виконавчий комітет”, “виконавчий комітет” у всіх відмінках і формах числа замінено відповідно словами “Виконавчий орган”, “виконавчий орган” у відповідному відмінку і числі; слово “десятиденний”, крім пункту 68, замінено словом “чотирнадцятиденний” згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

1. Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

2. Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов’язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

3. Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

4. Завдання військового обліку:

утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період;

проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов’язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;

документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних;

бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов’язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

5. З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов’язаних.

Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних - автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників).

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

6. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міноборони, МВС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, а також іншими державними органами.

7. Військово-облікові ознаки призовників і військовозобов’язаних, за якими ведеться їх військовий облік, та форма військово-облікових документів визначаються Міноборони.

{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

8. Військовий облік військовозобов’язаних, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ведеться в порядку, встановленому зазначеними органами.

{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

9. Генеральний штаб Збройних Сил:

здійснює загальне керівництво роботою з організації та ведення військового обліку, контроль за станом такої роботи у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях;

визначає особливості ведення військового обліку, а також порядок його ведення органами військового управління, військовими комісаріатами та військовими частинами.

10. Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку (Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних), визначається з урахуванням таких норм:

{Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

1) у військових комісаріатах за наявності на військовому обліку:

до 1500 призовників і військовозобов’язаних - одна особа;

від 1500 до 3000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи;

більш як 3000 призовників і військовозобов’язаних на кожні наступні 1500 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково;

2) у державних органах за наявності на військовому обліку:

від 500 до 1000 призовників і військовозобов’язаних - одна особа;

від 1000 до 2000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи, а на кожні наступні 1000 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково.

3) на підприємствах, в установах та організаціях за наявності на військовому обліку:

від 501 до 2000 призовників і військовозобов’язаних - одна особа; від 2001 до 4000 призовників і військовозобов’язаних - дві особи; від 4001 до 7000 призовників і військовозобов’язаних - три особи; кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних - по одній особі додатково.

{Підпункт 3 пункту 10 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

Утримання та забезпечення підвищення кваліфікації зазначених осіб здійснюється за рахунок коштів державного та відповідних місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.

{Абзац пункту 10 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

11. За наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців.

12. Загальна кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, визначається виходячи з кількості призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку станом на 1 січня поточного року, із застосуванням норм, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку.

У разі наявності у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, на підприємствах, в установах та організаціях двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий підрозділ - військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо).

13. Посадові оклади для осіб військово-облікових підрозділів установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу.

14. Державні органи, підприємства, установи та організації (крім СБУ) в семиденний строк інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення керівного складу та осіб, відповідальних за ведення військового обліку.

{Пункт 14 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

15. Військовий облік здійснюється з урахуванням встановлених в Україні правил реєстрації місця проживання фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

16. Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов’язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного.

{Абзац третій пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

17. Взяттю на військовий облік призовників державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають громадяни у віці від 17 до 27 років, які:

{Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

не приписані до призовних дільниць та не перебувають у запасі Збройних Сил, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

приписані до призовних дільниць;

прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;

набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць.

18. Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають:

громадяни, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил;

{Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

особи, звільнені з військової служби в запас Збройних Сил, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

особи, які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”;

особи, звільнені із служби з Національної поліції, МВС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

особи, які набули громадянство України і підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;

особи, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;

військовозобов’язані, виключені з військового обліку СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

призовники, яких відповідно до статті 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” звільнено від призову на строкову військову службу;

особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників;

жінки, які мають фах, споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за умови їх придатності до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом;

особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.

{Пункт 18 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

19. Не підлягають взяттю на військовий облік призовників державними органами, підприємствами, установами та організаціями громадяни, які:

вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;

взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на військовий облік військовозобов’язаних;

отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”.

20. Не підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями:

особи, які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу за контрактом до військових формувань, утворених відповідно до законів, крім Збройних Сил (далі - інші військові формування), або на службу до Національної поліції, органів, підрозділів цивільного захисту, до Держспецзв’язку, Державної кримінально-виконавчої служби;

особи, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

особи, які вибули до інших країн на постійне місце проживання;

в інших випадках - за рішенням Міноборони.

21. Військовий облік військовозобов’язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, який ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Решта військовозобов’язаних перебуває на загальному військовому обліку.

22. Призовники і військовозобов’язані, а також посадові особи, винні в порушенні вимог цього Порядку і Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі - Правила військового обліку) (додаток 1), несуть відповідальність згідно із законом.

Державні органи, які забезпечують функціонування системи військового обліку, підприємства, установи та організації, де ведеться військовий облік призовників і військовозобов’язаних, виготовляють друкарським способом правила військового обліку і вивішують їх на видному місці у відповідних приміщеннях.

23. У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні районні (міські) військові комісаріати, персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних, крім військовозобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки, за місцем їх проживання ведеться виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.

24. З метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють:

взяття на військовий облік громадян, які прибули на нове місце проживання до адміністративно-територіальної одиниці, що обслуговується виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, тільки після їх взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті;

зняття з військового обліку громадян після їх вибуття в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) до нового місця проживання тільки після їх зняття з військового обліку в районному (міському) військовому комісаріаті;

виявлення призовників і військовозобов’язаних, які проживають на території, що обслуговується виконавчими органами сільської, селищної чи міської ради, і не перебувають в них на військовому обліку, взяття таких призовників і військовозобов’язаних на персонально-первинний облік та направлення до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік;

{Абзац четвертий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

постійну взаємодію з відповідними районними (міськими) військовими комісаріатами та військовими частинами щодо строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади та надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних (додаток 2);

звіряння не рідше одного разу на рік облікових даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку, з їх обліковими даними, що містяться в особових картках призовників і військовозобов’язаних підприємств, установ, організацій, в яких вони працюють (навчаються), що перебувають на території відповідальності сільських, селищних та міських рад, а також із будинковими книгами (даними реєстраційного обліку), іншими документами з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб, а також з фактичним проживанням (перебуванням) призовників і військовозобов’язаних шляхом подвірного обходу;

звіряння даних карток первинного обліку призовників, які перебувають на військовому обліку в органах місцевого самоврядування, з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів (після приписки громадян до призовних дільниць і перед призовом їх на строкову військову службу, а також в інші строки, визначені районними (міськими) військовими комісаріатами);

складення і подання щороку до 1 грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (додаток 3);

приймання під розписку від призовників і військовозобов’язаних їх військово-облікових документів для подання до районних (міських) військових комісаріатів для звіряння з картками первинного обліку та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час (додаток 4);

постійний контроль за виконанням громадянами, посадовими особами підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів, встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз’яснювальної роботи. Звернення щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, надсилаються до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) військових комісаріатів (додаток 5);

{Абзац дванадцятий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

інформування районних (міських) військових комісаріатів про всіх громадян, посадових осіб підприємств, установ та організацій та власників будинків, які порушують правила військового обліку, для притягнення винних до відповідальності згідно із законом;

повідомлення щомісяця до 5 числа районних (міських) військових комісаріатів про реєстрацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів (додаток 6);

ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів (додаток 7). Журнал ведеться до повного закінчення, після чого зберігається згідно із встановленим порядком протягом семи років.

25. Призовники і військовозобов’язані, які прибули до нового місця проживання в адміністративно-територіальну одиницю, де відсутні районні (міські) військові комісаріати, для взяття на військовий облік у семиденний строк особисто прибувають із військово-обліковими документами у районний (міський) військовий комісаріат, який організовує та веде військовий облік призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

{Абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Про призовників і військовозобов’язаних, які вибули до нового постійного місця проживання за межі адміністративно-територіальної одиниці без зняття з військового обліку, виконавчий орган сільської, селищної або міської ради повідомляє районному (міському) військовому комісаріату для вжиття відповідних заходів.

26. Під час взяття на військовий облік призовників і військовозобов’язаних виконавчими органами сільських, селищних та міських рад:

перевіряється дійсність та належність військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних їх власникам, наявність відміток про взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах і своєчасність їх прибуття у виконавчий орган сільської, селищної або міської ради;

проводиться оформлення картки первинного обліку (додаток 8).

У разі виявлення у військово-облікових документах розбіжностей, неточностей або підробок виконавчий орган сільської, селищної або міської ради повідомляє про це районному (міському) військовому комісаріату.

27. Картки первинного обліку у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад заповнюються послідовно, у точній відповідності з даними записів військово-облікових документів. Відсутні дані первинного обліку вносяться до картки під час особистої бесіди з призовником або військовозобов’язаним.

28. Картки первинного обліку зберігаються у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад в алфавітному порядку за такими групами:

перша група - картки первинного обліку військовозобов’язаних офіцерського складу;

друга - картки первинного обліку військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;

третя - картки первинного обліку призовників;

четверта - картки первинного обліку військовозобов’язаних - жінок;

п’ята група - картки первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, знятих (виключених) з військового обліку.

Картки первинного обліку військовозобов’язаних, які мають на руках мобілізаційні розпорядження, виділяються окремо в кожній групі.

29. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад щомісяця до 5 числа надсилають до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, які змінили місце проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, та військовозобов’язаних, що прибули з мобілізаційними розпорядженнями.

За рішенням районного (міського) військового комісаріату здійснюється вилучення у військовозобов’язаного мобілізаційного розпорядження, про що у військовому квитку ставиться відмітка. Вилучені мобілізаційні розпорядження щомісяця до 5 числа надсилаються до районного (міського) військового комісаріату разом з повідомленням про зміну облікових даних.

30. У разі зняття (виключення) призовників і військовозобов’язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Призовники і військовозобов’язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад до районних (міських) військових комісаріатів для зняття їх із військового обліку та вилучення військово-облікових документів.

Картки первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, знятих із військового обліку у зв’язку з вибуттям в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю), зберігаються протягом п’яти років та знищуються після їх чергового звіряння з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів із складенням акта (додаток 9).

Решта карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, знятих (виключених) з військового обліку, зберігаються до виповнення їм 65 років, після чого знищуються із складенням акта.

31. Звіряння облікових даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку, з їх обліковими даними, що містяться в особових картках призовників і військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, в яких вони працюють (навчаються), що перебувають на території відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, а також з будинковими книгами (даними реєстраційного обліку), іншими документами з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб, а також з фактичним проживанням (перебуванням) призовників і військовозобов’язаних шляхом подвірного обходу відповідно до графіка звіряння, затвердженого рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

{Абзац перший пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Крім того, під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних.

Виконавчі органи сільських, селищних або міських рад вносять до карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних зміни облікових даних, які виявлені під час звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних.

Про призовників і військовозобов’язаних, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також власників будинків, які порушують встановлені правила військового обліку, повідомляється виконавчими органами сільських, селищних або міських рад районному (міському) військовому комісаріату для притягнення винних до відповідальності згідно із законом.

Результати звіряння облікових даних карток первинного обліку з обліковими даними особових карток призовників і військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій вносяться до журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

32. Звіряння даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого відповідним розпорядженням місцевого органу виконавчої влади.

Особи виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, відповідальні за ведення військового обліку, у визначені графіком звіряння строки відряджаються до відповідних районних (міських) військових комісаріатів та проводять звіряння даних карток первинного обліку з обліковими документами призовників і військовозобов’язаних, які зберігаються в районних (міських) військових комісаріатах.

Результати звіряння вносяться до журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

33. У разі отримання розпорядження районного (міського) військового комісаріату щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад:

{Абзац перший пункту 33 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні осіб;

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання під їх особистий підпис у картках первинного обліку. У разі відсутності призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання доводять вимогу про виклик до відома власників будинків, у яких вони проживають;

письмово повідомляють районному (міському) військовому комісаріату про результати оповіщення та виконання вимог законодавства призовниками і військовозобов’язаними та власниками будинків;

забезпечують контроль за прибуттям призовників і військовозобов’язаних за викликом районного (міського) військового комісаріату;

звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) військового комісаріату.

34. Витрати, пов’язані із забезпеченням бланками облікових документів, штампами і канцелярським приладдям, відрядженнями та наданням транспортних послуг для забезпечення оповіщення призовників і військовозобов’язаних, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

35. Облік та зберігання документів військового обліку, штампів, книг і журналів військового обліку здійснюються відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 94, ст. 3433).

36. Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці.

{Пункт 36 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

37. З метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних на державні органи, підприємства, установи та організації покладається виконання таких заходів:

перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов’язаних - військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників - посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки;

надсилання у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з закладу освіти);

оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

забезпечення повноти та достовірності облікових даних призовників і військовозобов’язаних згідно з вимогами, встановленими цим Порядком та іншими документами персонального обліку відповідно до законодавства;

{Абзац п'ятий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

взаємодія з районними (міськими) військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних особових карток, списків призовників і військовозобов’язаних, їх облікових даних, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання (у разі наявності) щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних;

{Абзац восьмий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

складення і подання щороку до 1 грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (у разі їх наявності);

{Абзац дев'ятий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

приймання під розписку від призовників і військовозобов’язаних їх військово-облікових документів для подання до районних (міських) військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

{Абзац десятий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

своєчасне оформлення документів для бронювання військовозобов’язаних за центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час;

постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій, призовниками і військовозобов’язаними встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз’яснювальної роботи;

{Абзац дванадцятий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

постійне інформування районних (міських) військових комісаріатів про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;

ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

38. Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника” (далі - особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25 грудня 2009 р. № 495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік.

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних - державних службовців у центральних і місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах ведеться згідно з формою Особової картки державного службовця, затвердженою наказом НАДС від 19 травня 2020 р. № 77-20, у пункті 12 якої зазначаються відомості про військовий облік.

{Абзац другий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1138 від 18.11.2020}

39. Розділ “Відомості про військовий облік” особової картки заповнюється відповідно до записів у військово-облікових документах.

40. У підрозділах розділу “Відомості про військовий облік” особової картки рядового, сержантського та старшинського складу запасу зазначається:

“група обліку” - остання літера військово-облікової спеціальності (від “А” до “Ч”).

“категорія обліку” - перша чи друга категорія, а також серія та номер військового квитка або тимчасового посвідчення;

“склад” - склад військовозобов’язаних (рядовий, сержантський або старшинський);

“військове звання” - військове звання, присвоєне військовозобов’язаному під час проходження ним військової служби або перебування у запасі;

“військово-облікова спеціальність” - тризначне кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності;

“придатність до військової служби” - рішення військово-лікарських комісій щодо осіб, визнаних обмежено придатними до військової служби у воєнний час;

“найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем реєстрації” - найменування районного (міського) військового комісаріату, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку;

“найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем фактичного проживання” - найменування районного (міського) військового комісаріату, на території відповідальності якого фактично проживає військовозобов’язаний із числа внутрішньо переміщених осіб;

{Абзац дев'ятий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

“перебування на спеціальному обліку” - номери переліку, пункту і розділу переліку, за якими оформлено бронювання. Для військовозобов’язаних, які мають мобілізаційні розпорядження, - номер команди.

41. У розділі “Відомості про військовий облік” особової картки офіцерів запасу зазначається:

розряд запасу згідно із записом у військовому квитку офіцера запасу, а також серія та номер військового квитка або тимчасового посвідчення - у підрозділі “категорія обліку”;

профіль підготовки (командний, інженерний, технічний, юридичний, медичний, ветеринарний, оперативний, адміністративний, оперативно-технічний) - у підрозділі “склад”;

{Абзац третій пункту 41 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

шестизначне цифрове позначення військово-облікової спеціальності - у підрозділі “військово-облікова спеціальність”;

найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем реєстрації - найменування районного (міського) військового комісаріату, в якому офіцер запасу перебуває на військовому обліку;

{Пункт 41 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

найменування районного (міського) військового комісаріату за місцем фактичного проживання - найменування районного (міського) військового комісаріату, на території відповідальності якого фактично проживає офіцер запасу із числа внутрішньо переміщених осіб;

{Пункт 41 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

перебування на спеціальному обліку - номер переліку, пункту і розділу переліку, за якими оформлено бронювання. Для офіцерів запасу, які мають мобілізаційні розпорядження, - номер команди.

{Пункт 41 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Підрозділи “група обліку” та “придатність до військової служби” зазначеного розділу не заповнюються.

42. У розділі “Відомості про військовий облік” особової картки призовників зазначається:

слово “призовник” - у підрозділі “група обліку”;

номер пункту (абзацу), частини та статті Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, за якими надається відстрочка від призову на строкову військову службу, і дата, до якої вона надається, - у підрозділі “перебування на спеціальному обліку”.

43. Військовозобов’язані протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі направляються посадовими особами, відповідальними за ведення військового обліку, до відповідного районного (міського) військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку. На підставі відмітки військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) у військово-обліковому документі про виключення військовозобов’язаного з військового обліку в його особовій картці робиться відмітка “Виключений з військового обліку за віком”.

Військовозобов’язані, які досягли граничного віку перебування в запасі та тимчасово не працюють, особисто прибувають до відповідного районного (міського) військового комісаріату (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку.

{Пункт 43 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

44. Особові картки призовників і військовозобов’язаних зберігаються в алфавітному порядку в окремій картотеці за такими групами:

перша група - особові картки військовозобов’язаних офіцерського складу;

друга - особові картки військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;

третя - особові картки військовозобов’язаних - жінок;

четверта група - особові картки призовників.

Особові картки військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виділяються окремо в кожній групі.

Особові картки осіб, виключених з військового обліку за віком чи станом здоров’я, зберігаються у загальній картотеці.

Організація зберігання особових карток призовників і військовозобов’язаних у державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях здійснюється відповідно до вимог законодавства.

45. Звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка, затвердженого керівниками відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних.

Державні органи, підприємства, установи та організації у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів вносять до особових карток призовників і військовозобов’язаних зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних (у разі наявності).

{Абзац третій пункту 45 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Про призовників і військовозобов’язаних, які порушують встановлені правила військового обліку, державні органи, підприємства, установи та організації повідомляють відповідним районним (міським) військовим комісаріатам для притягнення їх до відповідальності згідно із законом.

46. Звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних, які працюють (навчаються) на підприємствах, в установах та організаціях, з обліковими даними документів районних (міських) військових комісаріатів здійснюється згідно з графіком звіряння, який затверджується розпорядженням голови відповідної районної держадміністрації або рішення міської ради.

{Абзац перший пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Особи, відповідальні за ведення військового обліку державних органів, підприємств, установ та організацій, у визначені графіком звіряння строки відряджаються до відповідних районних (міських) військових комісаріатів та проводять звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з їх обліковими документами у районних (міських) військових комісаріатах.

Результати звіряння вносяться до журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

Звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах інших регіонів, здійснюється шляхом надсилання до таких військових комісаріатів двох примірників копій особових карток П-2 або особистих карток державних службовців (розділи, в яких зазначено їх військово-облікові ознаки), а також копій військово-облікових документів. Після здійснення звіряння з обліковими даними військового комісаріату один примірник копії особової картки П-2 або особистої картки державного службовця повертається до підприємства з відміткою військового комісаріату “звірено ___ ___________ 20___ року”, підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та гербовою печаткою.

{Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

47. У разі отримання розпоряджень районних (міських) військових комісаріатів (додаток 23) щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних керівники державних органів, підприємств, установ та організацій зобов’язані:

{Абзац перший пункту 47 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

видати наказ про оповіщення призовників і військовозобов’язаних та довести його до їх відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського) військового комісаріату у визначені ним строки та копію наказу надіслати у триденний строк до відповідного районного (міського) військового комісаріату;

{Абзац другий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників і військовозобов’язаних до районних (міських) військових комісаріатів;

письмово повідомити районним (міським) військовим комісаріатам про осіб, які не виконали наказ керівника державного органу, підприємства, установи та організації та не прибули за викликом до районного (міського) військового комісаріату.

48. Призовники і військовозобов’язані, які працюють на морських і річкових суднах, беруться на військовий облік за місцезнаходженням портів приписки таких суден.

Призовники і військовозобов’язані із числа плаваючого складу морського і річкового флоту, які мешкають на судні без реєстрації їх місця проживання, беруться на військовий облік у портах приписки суден чи населених пунктах за місцем дислокації служб персоналу, що обслуговують судна.

Для взяття на військовий облік і зняття з військового обліку призовників і військовозобов’язаних із числа плаваючого складу їх військово-облікові документи подаються до облікових органів за розпорядженням капітанів суден чи адміністрації пароплавств, управлінь і баз флоту, флотилій.

У разі коли судна на період зимової навігації перебазовуються до інших портів, призовники і військовозобов’язані із числа плаваючого складу, які обслуговують судна, повинні залишатися на військовому обліку в службах персоналу відповідних пароплавств, управлінь і баз флоту, флотилій за місцезнаходженням портів приписки суден.

49. Призовники і військовозобов’язані, які працюють у польових геологічних і топографо-геодезичних організаціях, пошукових, знімальних, гідрогеологічних, геофізичних, лісобудівних, землебудівних експедиціях і загонах, на лінійних будівельно-монтажних і спеціалізованих поїздах, шляхових машинних станціях, у пересувних механізованих і спеціалізованих колонах, тунельних, мостобудівних і плаваючих загонах та ділянках, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних організаціях, управліннях механізації та підводно-технічних робіт, а також в інших прирівняних до таких організаціях, робота в яких пов’язана із постійним переміщенням, які не мають постійного місця проживання в пунктах проведення робіт, беруться на військовий облік службами персоналу за місцезнаходженням таких організацій.

50. Заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за фахом, спорідненим з відповідними військово-обліковими спеціальностями, визначеними Кабінетом Міністрів України, за три місяці до випуску подають до районних (міських) військових комісаріатів відповідний список (додаток 10). Списки долучаються до окремої справи та зберігаються в районному (міському) військовому комісаріаті протягом 30 років.

{Пункт 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

51. Міноборони через Генеральний штаб Збройних Сил з метою забезпечення функціонування системи військового обліку на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку розробляє та подає щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан військового обліку за минулий рік разом із планом перевірки стану військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях. Крім того, визначаються завдання з методологічного, методичного і наукового забезпечення військового обліку, підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію військового обліку, забезпечення функціонування системи військового обліку. Також розробляються та вносяться в установленому порядку відповідні проекти актів, спрямованих на врегулювання питань щодо ведення військового обліку.

Генеральний штаб Збройних Сил проводить щороку до 1 березня аналіз стану військового обліку в Збройних Силах та за його результатами видає відповідний наказ.

{Пункт 51 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

52. Центральні органи виконавчої влади та інші державні органи на підставі звітів, результатів проведених заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції щороку затверджують до 1 лютого накази про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік, а також плани перевірки стану військового обліку, завдання з методологічного, методичного і наукового забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також інші заходи із забезпечення функціонування системи військового обліку.

Витяги з наказів подаються до 10 лютого до Генерального штабу Збройних Сил.

53. Місцеві держадміністрації, виконавчі органи міських рад міст обласного значення зобов’язані:

повідомляти щомісяця до 5 числа районні (міські) військові комісаріати про реєстрацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, зареєстрованих (ліквідованих) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (у разі наявності) (додаток 6);

видавати щороку до 1 лютого розпорядження голів обласних, районних держадміністрацій, міських голів міст обласного значення про стан військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі інформації обласних, районних (міських) військових комісаріатів про стан військового обліку за минулий рік та пропозицій щодо його поліпшення в наступному році, результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за минулий рік, пропозицій щодо проведення перевірок стану військового обліку та звірок облікових даних на наступний рік.

Розпорядженнями голів облдержадміністрацій визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, забезпечення функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та затверджуються плани проведення перевірок стану військового обліку. Зазначені розпорядження надсилаються щороку до 10 лютого до оперативних командувань відповідно до військово-адміністративного поділу території України, доводяться до відома райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та обласних військових комісаріатів.

Розпорядженнями голів райдержадміністрацій, міських голів міст обласного значення визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, затверджуються плани проведення перевірок районними (міськими) військовими комісаріатами стану військового обліку, плани звіряння облікових даних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, підприємств, установ та організацій на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів. Зазначені розпорядження надсилаються щороку до 20 січня до облдержадміністрацій, районних (міських) військових комісаріатів та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, міст районного значення, підприємств, установ та організацій відповідно до адміністративно-територіального устрою, а відповідні розпорядження міських голів міст обласного значення - до облдержадміністрацій, районних (міських) військових комісаріатів, підприємств, установ та організацій відповідно до адміністративно-територіального устрою.

{Пункт 53 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

54. Командування Сухопутних військ Збройних Сил на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку органами військового управління та обласними військовими комісаріатами за минулий рік затверджують щороку до 10 лютого накази про стан військового обліку в органах військового управління та обласних військових комісаріатах за минулий рік та завдання на наступний рік. Крім того, в наказах визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також щодо поліпшення стану ведення військового обліку в органах військового управління та обласних військових комісаріатах. Витяги з наказів надсилаються до 20 лютого до Генерального штабу Збройних Сил та доводяться до відома оперативних командувань.

{Пункт 54 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

55. Оперативні командування:

на підставі результатів аналізу звітних даних щодо перевірок стану військового обліку, проведених у минулому році заходів затверджують до 30 січня накази про стан військового обліку призовників і військовозобов’язаних за минулий рік та завдання на наступний рік. Крім того, визначаються завдання з методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, а також інші заходи щодо забезпечення функціонування системи військового обліку. Витяги з наказів надсилаються до 5 лютого до Командування Сухопутних військ, Генерального штабу Збройних Сил та доводяться до відома облдержадміністрацій;

подають до 20 лютого для затвердження до Генерального штабу Збройних Сил плани перевірок стану військового обліку на території відповідальності.

56. Районні (міські) військові комісаріати:

організовують та ведуть військовий облік на відповідній території;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов’язаних у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників і військовозобов’язаних, які проживають (перебувають) на відповідній території, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

{Абзац п'ятий пункту 56 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов’язаних та персональних даних, які містяться в них;

інформують щороку до 1 січня відповідні районні держадміністрації або міські ради та вносять на їх розгляд пропозиції щодо поліпшення стану військового обліку на відповідній території;

{Абзац сьомий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

згідно з планами, затвердженими відповідними районними держадміністраціями або міськими радами, здійснюють контроль на відповідній території за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ);

{Абзац восьмий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

здійснюють взяття на військовий облік військовозобов’язаних - жінок на підставі списків із закладів освіти;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників і військовозобов’язаних військово-облікових документів;

надсилають запити до органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, з метою встановлення місцезнаходження призовників і військовозобов’язаних (додаток 11);

ведуть провадження у справах про адміністративні правопорушення стосовно осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, призовників і військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку;

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку, призову на строкову військову службу, на військову службу за мобілізацією або від проходження навчальних (перевірочних) зборів (додаток 12);

звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку (додаток 13);

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних відповідно до покладених обов’язків.

{Пункт 56 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних ведеться районними (міськими) військовими комісаріатами шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

{Пункт 56 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов’язаних у районних (міських) військових комісаріатах здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (які пропали безвісти) або засуджені до позбавлення волі, здійснюється без їх особистої присутності.

Про взяття призовників і військовозобов’язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У разі відсутності у призовників і військовозобов’язаних військово-облікових документів районні (міські) військові комісаріати беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

56-1. Обласні військові комісаріати здійснюють:

постійну взаємодію з облдержадміністраціями щодо організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

керівництво військовим обліком призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, у тому числі в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ);

контроль та аналіз стану військово-облікової роботи в підпорядкованих районних (міських) військових комісаріатах, методичне супроводження заходів з військового обліку призовників і військовозобов’язаних та видання щороку наказів щодо стану військового обліку;

інформування щороку до 20 січня відповідних облдержадміністрацій та надання пропозицій щодо поліпшення стану військового обліку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

проведення архівної роботи з питань проходження громадянами військової служби та надання інформації відповідно до вимог законодавства;

забезпечення взаємодії щодо ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних відповідно до покладених обов’язків.

На підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних районними (міськими) військовими комісаріатами за минулий рік військові комісари обласних військових комісаріатів затверджують щороку до 25 січня накази про стан військового обліку в районних (міських) військових комісаріатах за минулий рік та завдання на наступний рік. Крім того, в наказах визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, а також інші заходи щодо поліпшення стану ведення військового обліку в районних (міських) військових комісаріатах. Витяги з наказів до 1 лютого надсилаються до оперативних командувань.

{Порядок доповнено пунктом 56-1 згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

57. Дипломатичні та консульські представництва України:

забезпечують прибуття до місця проживання на територію України громадян, які досягли повноліття і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, для проходження призовної комісії;

сприяють поверненню військовозобов’язаних в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час;

повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників і військовозобов’язаних відповідним районним (міським) військовим комісаріатам за місцем перебування їх на військовому обліку;

ведуть військовий облік призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 14). Список зберігається в консульський установі протягом п’яти років;

проводять роз’яснювальну роботу із призовниками і військовозобов’язаними щодо виконання ними встановлених правил військового обліку;

повідомляють відповідним районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовозобов’язаних, які порушують встановлені правила військового обліку.

58. Органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб:

здійснюють реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов’язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок районних (міських) військових комісаріатів про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання (додаток 15);

надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов’язаних (додаток 16);

повідомляють про місце перебування зареєстрованих призовників і військовозобов’язаних на запити районних (міських) військових комісаріатів (додаток 17);

{Абзац п'ятий пункту 58 виключено на підставі Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

надають районним (міським) військовим комісаріатам допомогу у прийнятті призовників і військовозобов’язаних на військовий облік, здійснення контролю за виконанням ними правил військового обліку та виявлення призовників і військовозобов’язаних, які порушують зазначені правила. Повідомлення про виявлення таких осіб надсилаються до районних (міських) військових комісаріатів.

59. Органи Національної поліції:

за зверненням районних (міських) військових комісаріатів здійснюють досудове розслідування стосовно ухилення військовозобов’язаних від військового обліку (додаток 12);

за зверненням органів місцевого самоврядування та районних (міських) військових комісаріатів здійснюють розшук, затримання і доставку до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку (додатки 5, 13);

за зверненням районних (міських) військових комісаріатів здійснюють інформування щодо наявності судимості або перебування під слідством призовників і військовозобов’язаних, які приймаються на військову службу за контрактом.

{Пункт 59 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

60. Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють у семиденний строк районним (міським) військовим комісаріатам, в яких перебувають на військовому обліку призовники і військовозобов’язані, про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, смерті призовників і військовозобов’язаних, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень, а також про зміну прізвища, імені, по батькові та інших даних зазначених осіб (додаток 19).

{Пункт 60 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

61. Органи досудового розслідування повідомляють у семиденний строк районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовозобов’язаних, щодо яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (додаток 20).

62. Суди:

повідомляють у семиденний строк районним (міським) військовим комісаріатам про призовників, щодо яких кримінальні справи розглядаються судами, а також про вироки щодо призовників і військовозобов’язаних, які набрали законної сили;

вилучають та надсилають до відповідних районних (міських) військових комісаріатів військово-облікові документи призовників і військовозобов’язаних, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту.

63. Медико-соціальні експертні комісії повідомляють у семиденний строк відповідним районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовозобов’язаних, яких визнано інвалідами (додаток 21).

64. Керівники лікувальних закладів під час проведення призову громадян на строкову військову службу повідомляють у триденний строк відповідним районним (міським) військовим комісаріатам про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні (додаток 22).

65. Житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власники будинків відповідно до розпоряджень районних (міських) військових комісаріатів (додаток 23) та рішень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад своєчасно подають необхідні відомості до зазначених органів про призовників і військовозобов’язаних, сповіщають їх про виклик до районних (міських) військових комісаріатів шляхом вручення повісток (додаток 24) та забезпечують прибуття за викликом.

65-1. Територіальні органи Держстату надають щороку до 1 грудня відповідним районним (міським) військовим комісаріатам інформацію про державні органи, підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідного району (міста).

{Порядок доповнено пунктом 65-1 згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

65-2. Територіальні органи ДМС надсилають у двотижневий строк до районних (міських) військових комісаріатів та органів місцевого самоврядування, що ведуть військовий облік, повідомлення про осіб віком від 17 до 60 років, які отримали громадянство України (додаток 18).

{Порядок доповнено пунктом 65-2 згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

66. Командири військових частин інших військових формувань, а також керівники підприємств, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні інших військових формувань, надсилають у семиденний строк до районних (міських) військових комісаріатів витяги з наказів про прийняття на військову службу призовників і військовозобов’язаних для виключення їх з військового обліку, вилучені військово-облікові документи, а також список таких осіб (додаток 25).

67. Для зняття з військового обліку військовозобов’язаних, яких після проходження строкової військової служби прийнято на службу до органів Національної поліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Держспецзв’язку та Державної кримінально-виконавчої служби, відповідні працівники зазначених органів вилучають у військовозобов’язаних військово-облікові документи, які надсилають у семиденний строк до районних (міських) військових комісаріатів за місцем перебування призовників і військовозобов’язаних на військовому обліку разом з витягами з наказів про прийняття на службу та списком (додаток 25).

68. Районні (міські) військові комісаріати у десятиденний строк з дня отримання військово-облікових документів, списків у двох екземплярах та витягів із наказів про прийняття на військову службу або службу до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку, призовників чи військовозобов’язаних проставляють в їх військово-облікових документах та списках відмітки про виключення з військового обліку та надсилають військово-облікові документи з другими примірниками списків до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку.

69. Інші військові формування, органи Національної поліції, органи і підрозділи цивільного захисту, Держспецзв’язку та Державна кримінально-виконавча служба організовують облік та зберігання списків і військово-облікових документів. Посадові особи, винні у втраті військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних, несуть відповідальність згідно із законодавством.

70. Керівники органів, зазначених у пункті 67 цього Порядку, командири військових частин інших військових формувань повідомляють у семиденний строк відповідним районним (міським) військовим комісаріатам про звільнення військовозобов’язаних із служби, яким повертають під розписку особисті військово-облікові документи та видають довідки (додаток 26).

71. Наявність військово-облікових документів, зданих призовниками і військовозобов’язаними на зберігання до відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій перевіряється щороку комісіями, що утворюються згідно з наказами відповідних керівників, із складенням актів.

72. У разі виявлення втрати військово-облікових документів посадовими особами, на зберігання яким їх здано призовниками і військовозобов’язаними, наказами керівників таких посадових осіб призначається службове розслідування. Винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно із законодавством. Витяги з наказів про результати такого розслідування вручаються призовникам або військовозобов’язаним для подання до районних (міських) військових комісаріатів за місцем їх перебування на військовому обліку для відновлення військово-облікових документів.

73. Штаби оперативних командувань щороку до 1 березня затверджують плани перевірки стану військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ), який доводиться до відома відповідних керівників. Копії наказів надсилаються до 10 березня до Генерального штабу Збройних Сил.

Програма перевірки доводиться штабами оперативних командувань до відома державних органів, підприємств, установ та організацій не пізніше ніж за десять днів до її початку (додаток 27).

{Пункт 73 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

74. Генеральний штаб Збройних Сил проводить перевірку стану військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що провадять діяльність на території України (крім СБУ).

{Абзац перший пункту 74 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій та органам військового управління для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством.

Результати перевірки державних органів, підприємств, установ та організацій вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів (додаток 7).

Командування Сухопутних військ Збройних Сил та оперативні командування з питань організації та ведення військового обліку перевіряються Генеральним штабом Збройних Сил один раз на три роки. За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються до Командування Сухопутних військ Збройних Сил та оперативних командувань для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством.

75. Командування Сухопутних військ Збройних Сил здійснює загальне керівництво та контроль за роботою оперативних командувань, обласних та районних (міських) військових комісаріатів з питань організації та ведення військового обліку, а також вживає заходів реагування на виявлені правопорушення. Відповідно до плану, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Командування Сухопутних військ Збройних Сил не рідше одного разу на два роки проводить перевірку організації та ведення військового обліку в оперативних командуваннях, обласних та районних (міських) військових комісаріатах, які перебувають в їх підпорядкуванні. За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються до Генерального штабу Збройних Сил та оперативних командувань для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством.

76. Оперативні командування відповідно до затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил плану проводять перевірку державних органів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у межах зони відповідальності відповідно до військово-адміністративного поділу території України (крім СБУ). За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, в яких проводилася перевірка, до Генерального штабу Збройних Сил та обласних військових комісаріатів для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірки вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

{Абзац перший пункту 76 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

Оперативні командування відповідно до планів, затверджених Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил, проводять щороку перевірку стану організації та ведення військового обліку не менш як у 30 відсотках обласних військових комісаріатів (крім СБУ). За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються до Командування Сухопутних військ Збройних Сил та обласних військових комісаріатів (крім СБУ) для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством.

{Абзац другий пункту 76 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

77. Обласні військові комісаріати у взаємодії з облдержадміністраціями проводять відповідно до затверджених ними планів перевірку державних органів, підприємств, установ та організацій, що перебувають на відповідній території (крім СБУ).

{Абзац перший пункту 77 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються відповідним керівникам, до оперативних командувань та районних (міських) військових комісаріатів для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

Обласні військові комісаріати відповідно до планів, затверджених оперативними командуваннями, проводять щороку перевірку стану організації та ведення військового обліку не менш як у 30 відсотках районних (міських) військових комісаріатів. За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються до штабів оперативних командувань та районних (міських) військових комісаріатів для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством.

78. Районні (міські) військові комісаріати відповідно до затверджених районними держадміністраціями, міськими радами планів щороку проводять перевірку виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, а також підприємств, установ та організацій, що перебувають на території їх відповідальності та в яких працюють військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решта виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на три роки. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів (додаток 7) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) військового комісаріату (додаток 28), який після закінчення зберігається сім років.

{Пункт 78 із змінами, внесеними згідно з  Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

79. Центральні органи виконавчої влади та інші державні органи відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління.

За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються відповідним керівникам та районним (міським) військовим комісаріатам для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

80. Облдержадміністрації відповідно до затверджених ними планів у взаємодії з обласними військовими комісаріатами проводять перевірку державних органів, підприємств, установ та організацій, що перебувають на території їх відповідальності.

За результатами перевірки складаються акти, які в чотирнадцятиденний строк після її закінчення надсилаються відповідним керівникам, до оперативних командувань та відповідних районних (міських) військових комісаріатів для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок об’єктів перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

81. Райдержадміністрації, виконавчі органи міських рад у взаємодії з районними (міськими) військовими комісаріатами відповідно до планів, затверджених розпорядженнями голів райдержадміністрацій або рішеннями виконавчих органів міських рад, проводять перевірку стану військового обліку в органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних та в яких працюють призначені в команди на воєнний час військовозобов’язані, перевіряються один раз на рік. Решта органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряється один раз на три роки. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

{Пункт 81 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

82. Головами комісій з перевірки стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних державних органів, підприємств, установ та організацій, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, призначаються:

комісії обласного рівня - заступник голови облдержадміністрації;

комісії районного рівня - заступник голови райдержадміністрації;

комісії міського рівня - заступник міського голови (у мм. Києві, Севастополі - заступник голови Київської, Севастопольської міськдержадміністрації відповідно).

До складу комісій включаються в обов’язковому порядку представники:

обласних, районних (міських) військових комісаріатів;

мобілізаційних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів з питань мобілізаційної роботи міських рад;

органів (підрозділів) поліції;

структурних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад з питань охорони здоров’я;

структурних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад з питань освіти та науки;

підприємств, установ і організацій інших галузей економіки за згодою.

Голові комісії або його заступнику, що проводить перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних, вручається підписаний відповідним керівником та завірений печаткою припис на право проведення перевірки стану військового обліку (додаток 29) та затверджується план його роботи.

{Пункт 82 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}

83. Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій перевіряють наявність приписів та документів, що засвідчують особу у посадових осіб, які проводять перевірку, та допускають їх до роботи з визначеними документами.

{Пункт 83 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

84. Голови комісій, що проводять перевірку, на початку її проведення доводять до відома керівників державних органів, підприємств, установ та організацій плани роботи, а після завершення оголошують результати перевірки, які вносять до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

85. Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, на яких проведено перевірку стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних, організовують та забезпечують усунення виявлених недоліків. Про вжиті заходи до усунення недоліків зазначені керівники інформують у визначені в акті (журналі обліку результатів перевірки та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів) строки керівника органу, який проводив перевірку.

{Пункт 85 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}



Додаток 1
до Порядку

ПРАВИЛА
військового обліку призовників і військовозобов’язаних

1. Призовники і військовозобов’язані повинні:

перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов’язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;

{Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу військового комісара районного (міського) військового комісаріату, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) військових комісаріатів;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;

особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;

{Абзац сьомий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;

негайно повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

{Абзац дев'ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.

2. У разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.

3. Призовники і військовозобов’язані за порушення встановлених пунктами 1 і 2 цього додатка, а також за порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, умисне псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, неявку за викликом до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) без поважних причин, за несвоєчасне повідомлення обліковому органу, де перебувають на військовому обліку, даних про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я (після тривалого лікування хвороби та (або) хвороби, яка спричинила часткову (повну) втрату працездатності), адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади притягуються до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

4. Керівники та посадові особи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, а також власники будинків за порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за неподання до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників і військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення сповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районного (міського) військового комісаріату, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, та неподання відомостей про призовників і військовозобов’язаних несуть відповідальність згідно із законом.

5. Громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.



Додаток 2
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про зміну облікових даних


Додаток 3
до Порядку

СПИСОК
громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць

{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 4
до Порядку

Розписка


Додаток 5
до Порядку

ЗВЕРНЕННЯ
щодо ухилення громадян від виконання військового обов’язку


Додаток 6
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про реєстрацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій


Додаток 7
до Порядку

ЖУРНАЛ
обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів

{Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 8
до Порядку

КАРТКА ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ


Додаток 9
до Порядку

АКТ
про знищення карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних


Додаток 10
до Порядку

СПИСОК
жінок, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю


Додаток 11
до Порядку

ЗАПИТ


Додаток 12
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про кримінальне правопорушення


Додаток 13
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
щодо ухилення громадян від виконання військового обов’язку


Додаток 14
до Порядку

СПИСОК
призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на тимчасовому консульському обліку



Додаток 15
до Порядку

ВИМОГИ
щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов’язаних

1. Проведення перевірки наявності таких військово-облікових документів: посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), військового квитка або тимчасового посвідчення (для військовозобов’язаних).

2. Проведення перевірки наявності відміток відповідного районного (міського) військового комісаріату про взяття (зняття) призовника або військовозобов’язаного на військовий облік за новим місцем проживання чи перебування. У разі відсутності такої відмітки призовник або військовозобов’язаний направляється до відповідного районного (міського) військового комісаріату для взяття його на військовий облік або зняття з військового обліку.

3. Дані про призовників і військовозобов’язаних, які зареєстрували своє місце проживання, зазначаються у повідомленні про місце перебування призовників і військовозобов’язаних від органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб.



Додаток 16
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов’язаних


Додаток 17
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про місце перебування зареєстрованих призовників і військовозобов’язаних


Додаток 18
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про осіб, які отримали громадянство України і повинні бути взяті на військовий облік


Додаток 19
до Порядку
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 лютого 2019 р. № 74)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про державну реєстрацію шлюбу (розірвання шлюбу), смерті, зміни імені, вилучення військово-облікових документів, пільгових посвідчень призовників і військовозобов’язаних, а також зміну прізвища, імені, по батькові та інших даних зазначених осіб

{Додаток 19 в редакції Постанови КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 20
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про підозру у вчиненні кримінального порушення


Додаток 21
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про призовників і військовозобов’язаних, яких визнано інвалідами


Додаток 22
до Порядку

ПОВІДОМЛЕННЯ
про громадян призовного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні


Додаток 23
до Порядку

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

{Додаток 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 24
до Порядку

ПОВІСТКА

{Додаток 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 25
до Порядку

СПИСОК
призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку

{Додаток 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}


Додаток 26
до Порядку

ДОВІДКА
на військовозобов’язаного, звільненого з військової служби у військовому формуванні, утвореному відповідно до законів, крім Збройних Сил, а також із служби в органах Національної поліції, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв’язку та Державної кримінально-виконавчої служби



Додаток 27
до Порядку

ПИТАННЯ,
які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку та забезпечення функціонування системи військового обліку

{У тексті додатка слова “кадровий підрозділ” у всіх відмінках замінено словами “служба персоналу” у відповідному відмінку; слова “виконавчий комітет” у всіх відмінках і формах числа замінено словами“виконавчий орган” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

1. Під час перевірки центральних органів виконавчої влади перевіряється:

апарат центрального органу виконавчої влади з питань організації військового обліку у відповідній галузі (сфері управління) та результати контролю за його станом, стан методологічного, методичного та наукового забезпечення заходів військового обліку, організація та стан підвищення кваліфікації військово-облікового персоналу. Також перевіряється служба персоналу апарату центрального органу виконавчої влади з питань ведення військового обліку, а також два - три підприємства, установи та організації, що перебувають в його підпорядкуванні або у сфері його управління, з питань ведення військового обліку, а також документи, визначені у пункті 5 цього додатка.

Крім документів, визначених у пункті 5 цього додатка, перевіряються: положення про структурні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечують функціонування системи військового обліку у відповідній галузі, сфері управління, здійснюють організацію та ведення військового обліку, бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

2. Під час перевірки центральних органів виконавчої влади, які забезпечують функціонування системи військового обліку, крім питань, визначених у пункті 1 цього додатка, перевіряється апарат центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення функціонування системи військового обліку, зокрема у частині нормативно-правового визначення порядку виконання відповідного функціонального завдання, результати контролю його виконання підпорядкованими органами.

3. Під час перевірки місцевих органів виконавчої влади перевіряється:

апарат місцевого органу виконавчої влади з питань організації військового обліку на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та результати контролю за його станом;

стан методичного забезпечення заходів військового обліку та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

служба персоналу апарату місцевого органу виконавчої влади з питань ведення військового обліку, а також два - три виконавчих органи сільських, селищних, міських рад або підприємства, установи та організації, які перебувають на території відповідальності, щодо ведення військового обліку.

Крім документів, визначених у пункті 5 цього додатка, перевіряються: положення про структурні підрозділи місцевого органу виконавчої влади, що забезпечують функціонування системи військового обліку у відповідній галузі або сфері управління, здійснюють організацію та ведення військового обліку, бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

4. Під час перевірки виконавчих органів сільських, селищних та міських рад перевіряється:

порядок виконання заходів із взяття на військовий облік призовників і військовозобов’язаних, які прибули на постійне місце проживання до адміністративно-територіальної одиниці України, що обслуговується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради;

порядок зняття з військового обліку призовників і військовозобов’язаних після їх вибуття в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) до нового місця проживання;

стан організації та результати роботи з виявлення призовників і військовозобов’язаних, які проживають на території, що обслуговується, і не перебувають на військовому обліку у виконавчому органі сільської, селищної чи міської ради, взяття їх на персонально-первинний облік та направлення до відповідних районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік;

організація та забезпечення оповіщення на вимогу районного (міського) військового комісаріату призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до такого органу і забезпечення їх своєчасного прибуття за викликом;

стан організації взаємодії з відповідними районними (міськими) військовими комісаріатами та військовими частинами з питань строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних з обліковими даними таких органів, внесення відповідних змін та з питань проведення оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

стан дотримання встановлених строків внесення до карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних змін, які стосуються сімейного стану, місця їх проживання, освіти, місця роботи і посади, та повідомлення районного (міського) військового комісаріату про зміну облікових даних;

не рідше ніж раз на рік - стан організації та результати звіряння облікових даних карток первинного обліку призовників і військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку, з їх обліковими даними, що містяться в особових картках військових частин, підприємств, установ та організацій, в яких вони працюють (навчаються), що перебувають на території відповідальності, а також з будинковими книгами (даними реєстраційного обліку), іншими документами з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб, а також з фактичним проживанням (перебуванням) призовників і військовозобов’язаних шляхом подвірного обходу;

стан організації та результати звіряння даних карток первинного обліку призовників, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, з обліковими даними районного (міського) військового комісаріату (проводиться після приписки громадян до призовних дільниць і перед призовом їх на строкову військову службу, а також за рішенням військового комісара районного (міського) військового комісаріату);

своєчасність та повнота складання і надсилання до районного (міського) військового комісаріату списку громадян, які підлягають приписці до призовної дільниці;

правильність приймання від призовників і військовозобов’язаних їх військово-облікових документів для подання до районного (міського) військового комісаріату для звірення з картками первинного обліку та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час;

стан організації та результати контролю за виконанням громадянами, посадовими особами військових частин, підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідальності виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, встановлених правил військового обліку, та проведенням відповідної роз’яснювальної роботи. Організація та стан взаємодії з органами Національної поліції щодо розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку;

стан та зміст інформування районного (міського) військового комісаріату про всіх громадян, посадових осіб та власників будинків, які порушують правила військового обліку, для притягнення винних до відповідальності згідно із законом;

своєчасність повідомлення районного (міського) військового комісаріату про реєстрацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління;

стан ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

Крім документів, визначених у пункті 5 цього додатка, перевіряються: картотека карток первинного обліку, акти про їх знищення; звернення до органів Національної поліції щодо розшуку, затримання та доставки до районного (міського) військового комісаріату громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

5. Під час перевірки військових частин, підприємств, установ та організацій перевіряється:

правильність призначення осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

рівень забезпечення повноти, достовірності та якості обліку всіх призовників і військовозобов’язаних згідно з вимогами, встановленими Міноборони та Держстатом;

стан підтримання постійної взаємодії з відповідними районними (міськими) військовими комісаріатами з питань строків та способів звіряння даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку, внесення відповідних змін до них та організації проведення оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

стан організації періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у посвідченнях про приписку до призовної дільниці, у військових квитках та тимчасових посвідченнях;

своєчасність внесення до особових карток працівників змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади призовників і військовозобов’язаних, та повідомлення районного (міського) військового комісаріату про зміну облікових даних;

своєчасність оформлення документів для бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами та організаціями та навчальними закладами на період мобілізації та на воєнний час;

стан здійснення постійного контролю за дотриманням призовниками і військовозобов’язаними правил військового обліку, проведенням роз’яснювальної роботи серед громадян про виконання обов’язків щодо військового обліку;

повідомлення районного (міського) військового комісаріату про призовників і військовозобов’язаних, які порушили вимоги законодавства щодо виконання військового обов’язку, для притягнення винних до відповідальності згідно із законом;

ведення журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

Крім того, перевіряються такі документи: накази керівників про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку та їх посадові інструкції; штатний розпис; накази керівників про прийняття та звільнення з роботи призовників і військовозобов’язаних; керівні документи; розпорядчі документи щодо організації питань, які підлягають перевірці; картотека карток П2 (особових карток державних службовців); документи службового листування з районним (міським) військовим комісаріатом; планувальні та звітні документи за минулий та поточний роки; документи з опрацювання пропозицій до переліку посад і професій, що підлягають бронюванню; перелік посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час; відомості про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з переліками посад і професій, та військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню; посвідчення про відстрочку від призову до Збройних Сил на період мобілізації та на воєнний час, відомості щодо їх видачі; журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів; розписки про отримання військово-облікових документів; списки військовозобов’язаних і призовників, відомості про нарахування та отримання заробітної плати працівниками та інші документи.

{Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

6. Під час перевірки навчальних закладів, крім питань, визначених у пункті 5 цього додатка, додатково перевіряється:

своєчасність видачі призовникам довідок, що підтверджують їх право на відстрочку від призову на строкову військову службу, для подання їх до районного (міського) військового комісаріату;

своєчасність повідомлення відповідних районних (міських) військових комісаріатів про зміну форми навчання, зарахування (відрахування) поновлення з навчального закладу;

{Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}

своєчасність подання до районного (міського) військового комісаріату та повнота складання списку жінок, які мають фах з відповідною військово-обліковою спеціальністю, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом, для взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних - жінок.

7. Під час перевірки військових частин, утворених відповідно до законів військових формувань, крім Збройних Сил, а також органів Національної поліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Держспецзв’язку та Державної кримінально-виконавчої служби, крім питань, визначених у пункті 5 цього додатка, додатково перевіряється:

своєчасність направлення до районних (міських) військових комісаріатів іменних списків та військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних для їх зняття (виключення) з військового обліку;

наявність військово-облікових документів у призовників і військовозобов’язаних, зданих на зберігання до служби персоналу.



Додаток 28
до Порядку

ЖУРНАЛ
обліку перевірок стану військового обліку


Додаток 29
до Порядку

ПРИПИС
на виконання завдання

{Додаток 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 74 від 06.02.2019}



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 грудня 2016 р. № 921

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377 “Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 45, ст. 1490).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1994 р. № 550 “Про внесення змін до Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 46, ст. 1508).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 р. № 1593 “Про внесення змін до Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників”.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. № 1292 “Про доповнення пункту 4 Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників”.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 718 “Про внесення змін до Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників”.

Про внесення змін до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовни... | від 20.01.2021 № 100

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 20 січня 2021 р. № 100
Київ

Про внесення змін до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести зміни до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 13, ст. 656, № 51, ст. 2290; 2003 р., № 37, ст. 1981; 2005 р., № 52, ст. 3292; 2007 р., № 1, ст. 30; 2012 р., № 71, ст. 2870; 2013 р., № 23, ст. 781; 2014 р., № 4, ст. 101), виклавши його в редакції, що додається.

Прем'єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 29



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 березня 2002 р. № 352
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 20 січня 2021 р. № 100)

ПОЛОЖЕННЯ
про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом

I. Загальні питання

1. Це Положення визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління та посадовими особами районних (об’єднаних районних), міських (об’єднаних міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (після їх утворення), районних (об’єднаних районних), міських (об’єднаних міських) військових комісаріатів (далі - районні (міські) військові комісаріати), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (після їх утворення), військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі - обласні військові комісаріати) з підготовки громадян до військової служби, приписки їх до призовних дільниць, особливості ведення військового обліку призовників, підготовки та проведення призову громадян України (далі - громадян) на строкову військову службу;

основні вимоги до підготовки допризовників та призовників до військової служби;

порядок приписки громадян до призовних дільниць, особливості ведення військового обліку призовників та взаємодію між обласними і районними (міськими) військовими комісаріатами та державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності з питань виконання громадянами правил військового обліку;

порядок призову громадян на строкову військову службу та відправлення їх до військових частин;

порядок роботи з відбору призовників для прийняття на військову службу за контрактом;

порядок роботи районних (міських) військових комісаріатів з вирішення питань, пов’язаних з направленням громадян для проходження альтернативної (невійськової) служби.

2. Комплектування з’єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили та інші військові формування) військовослужбовцями з числа громадян призовного віку проводиться шляхом призову на строкову військову службу громадян України, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу з підстав, визначених статтями 17 і 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, або прийняття на військову службу за контрактом.

Громадяни, призвані на строкову військову службу, пропорційно розподіляються між Збройними Силами та іншими військовими формуваннями з урахуванням стану здоров’я, фізичного розвитку, освітньої та спеціальної підготовки, ділових, індивідуально-психологічних, моральних якостей, а також з урахуванням потреби у військово-навчених людських ресурсах військовозобов’язаних.

3. Командувач Сухопутних військ Збройних Сил, командувачі військ оперативних командувань, військові комісари обласних та районних (міських) військових комісаріатів разом з державними органами, яким підпорядковані заклади освіти, та органами місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, беруть участь у повсякденному керівництві допризовною підготовкою, здійснюють контроль за підготовкою призовників з військово-технічних спеціальностей, за веденням військового обліку призовників, у тому числі шляхом наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, проведенням найбільш доцільного пропорційного розподілу поповнення в інтересах забезпечення високої бойової готовності військових частин, а також з урахуванням потреби у військово-навченому людському ресурсі військовозобов’язаних.

4. Організація призову громадян на строкову військову службу до Збройних Сил та інших військових формувань здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил.

5. На управління оперативних командувань покладається:

здійснення контролю за станом роботи в обласних та районних (міських) військових комісаріатах з питань підготовки громадян до військової служби, проведення приписки громадян до призовних дільниць, організації ведення їх військового обліку, у тому числі шляхом наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, всебічного вивчення особистих якостей призовників, їх відбору для прийняття на військову службу за контрактом, контролю підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, керівництва допризовною підготовкою, направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - вищі військові навчальні заклади) та призову на строкову військову службу;

керівництво та здійснення контролю за розробленням планів чергового призову громадян на строкову військову службу в Автономній Республіці Крим, областях та м. Києві з урахуванням пропорційного їх розподілу та потреби в накопиченні військово-навчених людських ресурсів військовозобов’язаних для Збройних Сил та інших військових формувань, організація відправлення у військові частини громадян, призваних на строкову військову службу;

проведення аналізу та узагальнення підсумків роботи обласних та районних (міських) військових комісаріатів з підготовки та проведення призову за минулий рік, відбору призовників на військову службу за контрактом та доведення їх результатів на нарадах керівного складу оперативних командувань, Командування Сухопутних військ Збройних Сил та Генерального штабу Збройних Сил.

6. Військові комісари обласних та районних (міських) військових комісаріатів відповідають за організацію та проведення приписки до призовних дільниць громадян, яким у рік приписки виповнюється 17 років, забезпечення ведення в повному обсязі військового обліку призовників, у тому числі шляхом наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, організацію підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей, здійснення контролю за проведенням та результатами допризовної підготовки, всебічне вивчення особистих якостей призовників, відбір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом та кандидатів до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах, своєчасне проведення призову громадян на строкову військову службу та організоване відправлення їх до військових частин.

На військові комісаріати покладається:

участь разом із структурними підрозділами освіти місцевих держадміністрацій та органами місцевого самоврядування в повсякденному керівництві допризовною підготовкою;

виконання за сприяння місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування рішень призовних комісій про призов громадян на строкову військову службу;

організація та ведення військового обліку призовників, у тому числі шляхом наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних;

здійснення взаємодії з місцевими держадміністраціями з питань проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби;

співпраця з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників;

здійснення контролю за виконанням громадянами та посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій вимог Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

проведення рекламно-агітаційної, інформаційно-роз’яснювальної роботи, проведення добору та направлення призовників до військових частин для проходження військової служби за контрактом;

своєчасне розроблення та подання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо організації підготовки громадян до військової служби, приписки і призову їх на строкову військову службу та організованого відправлення призваних до військових частин;

проведення разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності в межах їх повноважень, передбачених законом, громадськими об’єднаннями активної роботи з підготовки громадян допризовного та призовного віку до військової служби, роз’яснення вимог Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

забезпечення формування навчальних груп призовників для підготовки з військово-технічних спеціальностей, а також здійснення контролю за ходом підготовки спеціалістів;

проведення своєчасного добору та інструктивно-методичних занять з лікарями, технічними працівниками та іншим обслуговуючим персоналом, який залучається для роботи на призовних дільницях;

підготовка пропозицій щодо визначення персонального складу комісій з питань приписки, призовних комісій Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст та подання їх Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам місцевих держадміністрацій (міському голові) відповідно;

інформування місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про стан обліково-призовної роботи і подання пропозицій щодо її поліпшення.

II. Підготовка допризовників і призовників до строкової військової служби

7. Підготовка допризовників і призовників до строкової військової служби включає:

допризовну підготовку;

підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей;

фізичну підготовку;

лікувально-оздоровчу роботу;

підвищення рівня освітньої підготовки;

вивчення державної мови;

патріотичне виховання.

Допризовна підготовка і підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей

8. Допризовна підготовка і підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей організовується та проводиться відповідно до вимог Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2000 р. № 1770 “Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 49, ст. 2121).

Фізична підготовка

9. Фізична підготовка здійснюється в закладах освіти відповідно до затверджених ними в установленому порядку освітніх програм, а також у колективах фізичної культури, фізкультурно-спортивних товариствах та спортивних клубах.

10. На районні (міські) військові комісаріати покладається:

надання структурним підрозділам освіти райдержадміністрацій, відповідним органам місцевого самоврядування пропозицій щодо підвищення рівня фізичної підготовки громадян допризовного і призовного віку;

проведення добору призовників, які мають спортивні розряди, з метою укомплектування спортивних підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань.

Лікувально-оздоровча робота

11. Лікувально-оздоровча робота з громадянами допризовного і призовного віку організовується та проводиться лікарем загальної практики - сімейної медицини, з яким громадянином підписано декларацію про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги.

12. Лікувально-оздоровча робота проводиться з метою лікування та профілактики захворювань, які можуть бути підставою для надання відстрочки від призову на строкову військову службу за станом здоров’я, оздоровлення громадян для підвищення ступеня їх придатності до військової служби.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська держадміністрації:

відповідно до законодавства планують, контролюють та забезпечують проведення лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів з громадянами допризовного і призовного віку;

інформують один раз на рік відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та військові комісаріати про її результати.

Підвищення рівня освітньої підготовки та вивчення державної мови

13. У період проведення приписки громадян до призовних дільниць член комісії з питань приписки - представник структурного підрозділу освіти райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування), а під час призову на строкову військову службу - член районної призовної комісії - заступник керівника структурного підрозділу освіти райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування) зобов’язані виявляти призовників, які мають низьку освітню підготовку, а також не володіють або погано володіють державною мовою. При цьому складаються списки призовників, які:

навчаються в закладах освіти і мають низьку освітню підготовку, а також не володіють або погано володіють державною мовою, для інформування керівників закладів освіти про організацію з ними додаткових занять;

не навчаються в закладах освіти і мають низьку освітню підготовку, для передачі відповідним органам управління освіти з метою прикріплення їх до закладів освіти або направлення на відповідні курси з вивченням державної мови.

Патріотичне виховання

14. Патріотичне виховання молоді проводиться з метою розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

15. Місцеві органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, військових комісаріатів, закладів освіти, громадських об’єднань, громадян зобов’язані проводити систематичну і цілеспрямовану роботу з формування в людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі, зосереджуючи увагу на:

формуванні у призовників ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості, яке здійснювати на прикладах героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких, селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні;

використанні виховного потенціалу, пов’язаного з героїзмом українців, які боролися в арміях держав - учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни 1939-1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки;

шанобливому ставленні до пам’яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій;

пропагуванні прикладів мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції та операції об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, спротиву окупації та спробі анексії Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Російською Федерацією;

формуванні у призовників готовності до захисту України, бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

16. Військові комісари вносять свої пропозиції відповідним місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування щодо ефективності заходів патріотичного виховання молоді.

III. Організація роботи з приписки громадян до призовних дільниць

17. Для проведення приписки громадян до призовних дільниць у районних (міських) військових комісаріатах утворюються районні (міські) комісії з питань приписки (далі - комісії з питань приписки) у складі осіб, визначених частиною сьомою статті 14 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Приписка громадян чоловічої статі до призовних дільниць проводиться відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, вимог цього Положення, наказів та директив Міноборони і Генерального штабу Збройних Сил.

Приписка до призовних дільниць проводиться з метою взяття громадян на військовий облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення рівня освітньої підготовки, здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки. Крім того, у період приписки допризовників вивчаються їх ділові, індивідуально-психологічні та моральні якості.

Відомості про приписку до призовних дільниць у тому числі вносять до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних.

На підставі даних про приписку громадян до призовних дільниць комісіями з питань приписки проводиться попереднє призначення призовників до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, виявляються кандидати для направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах, здійснюється направлення призовників для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей у закладах освіти та вирішуються інші питання, пов’язані з підготовкою призовників до військової служби.

До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка громадян, які підлягають військовому обліку призовників та своєчасно не пройшли приписки до призовних дільниць, здійснюється протягом року шляхом проведення додаткових засідань комісій.

Приписці до призовних дільниць підлягають усі допризовники, які проживають на території району (міста), крім осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Персональний склад комісії з питань приписки, порядок її проведення затверджуються щороку головою райдержадміністрації (міським головою).

Для проведення медичного огляду громадян, які підлягають приписці, залучаються хірург, терапевт (лікар загальної практики - сімейний лікар), невропатолог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог, дерматовенеролог, а в разі потреби - лікар-ортопед-травматолог та лікарі інших спеціальностей. Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови). Лікар, який організує роботу медичного персоналу з медичного огляду громадян, які підлягають приписці, призначається, як правило, з числа лікарів вищої кваліфікаційної категорії, які мають необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи.

Завдання та повноваження, покладені на комісії з питань приписки, визначено статтею 14 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Згідно із статтею 43 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” для проведення медичного огляду громадян центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити районні (міські) військові комісаріати необхідною кількістю технічних працівників та обслуговуючого персоналу, обладнаними приміщеннями, які відповідають вимогам проведення цієї роботи, медикаментами, інструментарієм, медичним і господарським майном, автомобільним транспортом.

18. Щороку перед проведенням приписки громадян до призовних дільниць районними (міськими) військовими комісаріатами здійснюються такі заходи:

уточнюється перелік підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, органів місцевого самоврядування, на які покладено завдання з ведення персонально-первинного обліку призовників, які повинні подавати районним (міським) військовим комісаріатам списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за формою згідно з додатком 1;

перевіряється повнота включення до поданих списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, про що у списках робиться відповідна відмітка про результати перевірки. З метою проведення перевірки до районних (міських) військових комісаріатів викликаються посадові особи підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, відповідних органів місцевого самоврядування, які повинні надавати зазначені списки, або перевірка може проводитися з безпосереднім виїздом працівників районних (міських) військових комісаріатів до місця роботи зазначених посадових осіб;

уточнюються списки, одержані від підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, відповідних органів місцевого самоврядування стосовно того, чи всіх громадян включено до зазначених списків;

щороку до 30 грудня на основі уточнених списків складається зведений список громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за формою згідно з додатком 2;

готуються запити і отримуються відповіді на них стосовно громадян, які підлягають приписці:

від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - медичні картки амбулаторного хворого з вкладними листками до них, витяги з історії хвороби, дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників;

від лікаря з надання первинної медичної допомоги, з яким підписано декларацію, - медичні характеристики на допризовників за формою згідно з додатком 3;

від структурних підрозділів соціального захисту населення райдержадміністрацій (органів місцевого самоврядування) - відомості про осіб з інвалідністю;

від спеціальних шкіл (санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів) - медично-педагогічні характеристики;

від органів Національної поліції - списки осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також осіб, щодо яких поліцейські проводять профілактичну роботу;

від органів досудового розслідування - списки осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а від судів - щодо осіб, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо осіб, які набрали законної сили;

від органів реєстрації - стосовно реєстрації місця проживання допризовників;

від структурних підрозділів охорони здоров’я райдержадміністрацій (органів місцевого самоврядування) - списки закладів охорони здоров’я, до яких прикріплятимуться для медичного обстеження і лікування громадяни допризовного і призовного віку, та дані на осіб, які перехворіли протягом останніх шести місяців вірусним гепатитом, черевним тифом, паратифом, дизентерією, іншими інфекційними хворобами.

19. Після одержання розпорядження Генерального штабу Збройних Сил щодо проведення приписки громадян до призовних дільниць:

1) оперативне командування:

розробляє розпорядження начальника штабу оперативного командування, в якому даються вказівки обласним військовим комісаріатам про порядок і строки проведення приписки громадян до призовних дільниць;

складає план проведення приписки і надає допомогу обласним та районним військовим комісаріатам під час її проведення в областях і районах. У плані поряд з іншими заходами передбачається також залучення лікарів військово-лікарської комісії і військових закладів охорони здоров’я для забезпечення здійснення контролю і надання допомоги у проведенні медичного огляду громадян;

2) обласний військовий комісаріат:

розробляє план і вказівки районним (міським) військовим комісаріатам про порядок і строки проведення приписки в кожному районі і доводить витяги з планів з відповідними вказівками до районних (міських) військових комісаріатів;

разом із структурним підрозділом охорони здоров’я облдержадміністрації визначає порядок забезпечення медикаментами та інструментарієм для оснащення лікарських кабінетів призовних дільниць і обласних збірних пунктів та порядок залучення лікарів закладів охорони здоров’я для проведення медичного огляду громадян, які підлягають приписці;

розробляє та погоджує з місцевими органами виконавчої влади план підготовки громадян до військової служби. У плані передбачаються заходи щодо здійснення контролю за роботою з підготовки громадян до військової служби;

3) районний (міський) військовий комісаріат:

розробляє план підготовки і проведення приписки громадян до призовних дільниць, у якому передбачаються:

- порядок оповіщення та строки виклику громадян для приписки до призовної дільниці;

- строк складення іменних списків та графіка явки громадян на приписку до призовної дільниці за днями. На приписку до призовної дільниці повинно викликатися не більш як 50 осіб на день;

- заходи щодо обладнання приміщень призовних дільниць;

-добір (визначення) лікарів для проведення медичного огляду громадян, які підлягають приписці;

- розрахунок необхідної кількості технічних працівників, обслуговуючого персоналу та транспортних засобів для забезпечення організованого і якісного проведення приписки громадян до призовних дільниць;

- строки проведення інструктивно-методичних занять з особами, залученими до проведення приписки.

Крім того, районні (міські) військові комісаріати до початку роботи комісій з питань приписки зобов’язані:

скласти графік явки громадян для проходження рентгенівського обстеження органів грудної порожнини і здавання аналізів;

скласти графік явки громадян на приписку до призовної дільниці та іменні списки за днями;

провести інструктивно-методичні заняття з членами комісії з питань приписки, лікарями, технічними працівниками, посадовими особами, які ведуть облік призовників державних органів, підприємств, установ та організацій, які повинні оповіщати призовників про їх виклик до військового комісаріату.

20. Про заходи, які планується здійснювати під час проведення приписки, військові комісари інформують щороку в жовтні місцеві органи виконавчої влади (органи місцевого самоврядування) та надають пропозиції щодо забезпечення своєчасного і якісного виконання цієї роботи.

21. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату видає щороку не пізніше 25 грудня наказ про проведення приписки громадян України до призовної дільниці, в якому визначаються завдання посадовим особам військового комісаріату щодо організації проведення цієї роботи.

Інформація про порядок та строки проведення приписки громадян до призовних дільниць розміщується в засобах масової інформації.

Оповіщення про явку громадян на приписку проводиться за розпорядженнями районного (міського) військового комісара за формою згідно з додатком 4. Строки явки до призовних дільниць для проходження приписки установлюються районними (міськими) військовими комісаріатами в повістках за формою згідно з додатком 5, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, власників будинків. Повістки про явку на приписку можуть також вручатися громадянам безпосередньо посадовими особами районного (міського) військового комісаріату.

Розпорядження районного (міського) військового комісара розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, власникам будинків.

Від явки на приписку звільняються особи, які мають тяжкі захворювання та позбавлені можливості вільного пересування, що повинно підтверджуватися довідками відповідних закладів охорони здоров’я або медико-соціальних експертних комісій.

22. Усі громадяни, які викликаються для приписки до призовних дільниць, зобов’язані особисто прибути до районного (міського) військового комісаріату у строк, зазначений у повістці.

Поважними причинами, які підтверджено відповідними документами, для неприбуття громадян до призовних дільниць у строк, встановлений військовим комісаріатом, визнаються:

потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову і стала перешкодою своєчасному прибуттю;

смерть або тяжка хвороба близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата або сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

23. Громадян, які прибувають для приписки до призовних дільниць, зустрічає черговий по призовній дільниці, який роз’яснює їм правила поведінки на призовній дільниці і веде облік явки за списками.

Посадова особа районного (міського) військового комісаріату, відповідальна за організацію і проведення приписки до призовної дільниці (далі - особа, відповідальна за приписку), проводить бесіду з кожним допризовником та перевіряє наявність необхідних документів і повноту заповнення облікової картки та особової справи призовника технічними працівниками, залученими для роботи на призовних дільницях, за формою згідно з додатками 6 і 7. Облікова картка призовника зберігається в його особовій справі.

До особової справи призовника під час приписки долучаються документи про стан здоров’я, карта професійно-психологічного відбору та бланки результатів тестувань за формою, встановленою Міноборони, повідомлення органів досудового розслідування про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або розгляду судом кримінальних справ, державних органів реєстрації актів цивільного стану про зміну прізвища, імені та по батькові, дати і місця народження, підтвердні документи за результатами оповіщення та інші, які зазначено в переліку документів, за формою згідно з додатком 7.

Паспорти громадянина України (далі - паспорти), свідоцтва про народження, а також інші особисті документи повертаються їх власникам.

24. Медичний огляд громадян, які приписуються до призовних дільниць, та визначення придатності їх до військової служби за станом здоров’я здійснюються відповідно до Порядку, який затверджується Міноборони за погодженням з МОЗ.

Громадяни, які приписуються до призовних дільниць, проходять рентгенівське обстеження органів грудної порожнини, лабораторне та в разі потреби інші види медичного обстеження.

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Міноборони, дані про встановлений діагноз, висновок про придатність до військової служби, про обмеження призначення за видами (родами військ) Збройних Сил та іншими військовими формуваннями, дату проходження медичного огляду і засвідчує своїм підписом та скріплює особистою печаткою. Дані про медичний огляд та встановлений діагноз вносяться також у вкладний листок до медичної карти амбулаторного хворого.

На підставі проведених заходів професійно-психологічного відбору з’ясовується військово-професійна орієнтація призовників.

25. До книги протоколів засідань комісії з питань приписки, за формою згідно з додатком 8, відповідно до графіка засідань вносяться прізвища громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, згідно із списком за днем явки.

Прізвища громадян, направлених на додаткове медичне обстеження, до книги протоколів засідань комісії з питань приписки (далі - книга протоколів) вносяться в день проходження ними вперше цієї комісії.

Остаточні рішення про придатність до військової служби таких громадян комісією з питань приписки ухвалюються після проведення додаткових обстежень і прізвища таких громадян вносяться до книги протоколів удруге. Якщо до часу складення підсумкового звіту про приписку громадян до призовної дільниці додаткового обстеження окремих осіб не закінчено, у звіті про приписку ці особи зазначаються як такі, що не закінчили проходження медичного обстеження (лікування).

Лікар - член комісії з питань приписки перевіряє повноту записів, висновків лікарів, обґрунтованість установлених діагнозів та робить висновок про придатність призовника до військової служби за певною спеціальністю чи навчання у вищому військовому навчальному закладі або про необхідність додаткового лікування (обстеження), аналізує результати медичного огляду призовників і після закінчення роботи комісії з питань приписки бере участь у складенні звіту про результати приписки та списків осіб, які потребують лікування та медичного нагляду.

Наприкінці кожного робочого дня комісія з питань приписки перевіряє правильність записів, зроблених у книзі протоколів, і підписує протокол.

26. Комісія з питань приписки на підставі поданих документів та особистої бесіди з допризовником з урахуванням його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності, спеціальності та результатів медичного огляду ухвалює рішення, яке вноситься до облікової картки призовника та книги протоколів.

Перелік рішень комісії з питань приписки визначено частиною десятою статті 14 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Після проходження приписки відомості про призовників, які потребують медичного обстеження (лікування), військовим комісаріатом передаються лікарям з надання первинної медичної допомоги за списками відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Міноборони.

Обов’язки членів районної (міської) комісії з питань приписки

27. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату під час приписки зобов’язаний виявити призовників:

які будуть мати право на відстрочку від призову або звільнення від призову на строкову військову службу, про що робиться відмітка у відповідному розділі облікової картки призовника;

які бажають та мають право проходити альтернативну (невійськову) службу або бажають проходити військову службу за контрактом, навчатися у вищих військових навчальних закладах (відмітка про це робиться в обліковій картці призовника);

придатних за станом здоров’я та іншими даними для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей та до служби у навчальних частинах (центрах), військових частинах із підвищеними вимогами, діяльність яких пов’язана з державною таємницею.

Лікар - член комісії з питань приписки зобов’язаний вивчити стан здоров’я допризовника та в разі потреби видати направлення за формою згідно з додатком 9 допризовникам, які потребують додаткового медичного лікування (обстеження), та прикріплення до закладів охорони здоров’я.

Член комісії з питань приписки - представник структурного підрозділу освіти райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування) зобов’язаний виявити допризовників, які мають низький рівень освітньої підготовки, не володіють або погано володіють державною мовою.

Член комісії з питань приписки - представник територіального органу Національної поліції, який проводить роботу з неповнолітніми, виявляє призовників, які були засуджені за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, або стосовно яких Національна поліція проводить профілактичну роботу, для ухвалення комісією відповідного рішення.

Інші члени комісії з’ясовують питання сімейного стану, релігійних переконань, військово-професійної спрямованості допризовника, морально-психологічного стану тощо.

Результати співбесіди з кожним допризовником вносяться до листа вивчення особистих якостей призовника та засвідчуються підписом посадової особи, яка проводила вивчення, за формою згідно з додатком 10.

Висновок за результатами вивчення засвідчується підписом районного (міського) військового комісара.

Наприкінці кожного робочого дня військовий комісар зобов’язаний особисто перевірити прибуття громадян до призовної дільниці у призначений для них строк. Щодо осіб, які не прибули у призначений строк, уточнюються причини неприбуття і одночасно в разі потреби разом з органами Національної поліції вживаються заходи для їх виклику чи розшуку.

28. Посвідчення про приписку до призовної дільниці видається громадянам, приписаним до призовних дільниць, яких за результатами проходження комісії з питань приписки визнано придатними до військової служби або тимчасово непридатними до військової служби чи такими, що потребують лікування. Форма посвідчення про приписку визначається Міноборони.

Інформація про номер посвідчення про приписку вноситься до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних (за наявності) зазначається у посвідченні про приписку.

Посвідчення про приписку до призовної дільниці видається під особистий підпис громадянина в обліковій картці призовника. Номер посвідчення відповідає порядковому номеру, під яким прізвище призовника внесено до обліково-алфавітної книги.

Посвідчення про приписку до призовної дільниці громадян, яких визнано придатними до військової служби або тимчасово непридатними до військової служби, які потребують лікування, вручається в день ухвалення рішення комісією. Під час вручення посвідчення про приписку до призовної дільниці військовий комісар (відповідальна посадова особа районного (міського) військового комісаріату) зобов’язаний роз’яснити призовникам їх права та обов’язки з додержання правил військового обліку, відповідальність за порушення цих правил, а особам, щодо яких ухвалено рішення про направлення на медичне обстеження (лікування) або для підвищення рівня освітньої підготовки, - про необхідність регулярного відвідування закладів охорони здоров’я чи закладів освіти (курсів). Про доведення інформації про свої права і обов’язки призовник розписується в обліковій картці призовника.

29. Громадяни, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, а також ті, що були раніше засуджені до позбавлення волі, обмеження волі за скоєння злочину невеликої та середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних на підставі рішення комісії з питань приписки. Оформлення тимчасового посвідчення військовозобов’язаного цим громадянам здійснюється на підставі витягу з книги протоколів засідань комісії з питань приписки за формою згідно з додатком 11.

30. На підставі особових справ і облікових карток призовників у районних (міських) військових комісаріатах наприкінці кожного робочого дня заповнюється обліково-алфавітна книга, до якої вносяться прізвища всіх призовників у день явки для проходження комісії незалежно від ухваленого щодо них рішення, у тому числі особи, яких визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час і непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також ті, що були раніше засуджені за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, за формою згідно з додатком 12.

31. Після закінчення роботи комісії з питань приписки районні (міські) військові комісаріати зобов’язані:

провести у квітні - травні кожного року остаточне звірення наявних у районному (міському) військовому комісаріаті облікових даних на громадян, які пройшли приписку, з обліковими даними підприємств, установ, організацій, закладів освіти всіх форм власності, власників будинків, органів місцевого самоврядування, переконатися в тому, що всіх громадян приписано до призовних дільниць, та зробити відмітку у списках громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;

стосовно виявлених громадян, не приписаних до призовних дільниць, організувати роботу з їх приписки та провести додаткові засідання комісії з питань приписки;

звірити призначеною районним (міським) військовим комісаріатом комісією наявність заведених у районному (міському) військовому комісаріаті особових справ на призовників, які пройшли приписку, з даними книги протоколів засідань комісії з питань приписки, обліково-алфавітними книгами, зведеним списком і Єдиним державним реєстром військовозобов’язаних. Про результати звірки члени комісії письмово доповідають районному (міському) військовому комісару. У разі неприбуття громадян для приписки до призовних дільниць районні (міські) військові комісаріати разом із місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та органами Національної поліції вживають заходів для їх виклику чи розшуку;

на підставі підсумкових даних книг протоколів засідань комісії з питань приписки скласти звіт про підсумки проведеної приписки;

подати у визначені строки обласному військовому комісаріату звіт про проведення приписки громадян до призовних дільниць за формою, встановленою Генеральним штабом Збройних Сил;

поінформувати у десятиденний строк після проведення приписки місцеві органи виконавчої влади про її результати.

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 16 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська призовні комісії (далі - комісія вищого рівня) організовують медичний огляд громадян, яких визнано районними (міськими) комісіями з питань приписки непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я, та громадян, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки.

Медичний огляд таких громадян здійснюється протягом квітня - травня місяця, як правило, лікарями, залученими до роботи у складі тимчасової адміністрації збірного пункту обласного військового комісаріату. У разі зміни комісією вищого рівня рішення районної (міської) комісії з питань приписки до цієї комісії через районний (міський) військовий комісаріат надсилається відповідне письмове повідомлення, до якого додається витяг із протоколу засідання комісії вищого рівня, засвідчений секретарем комісії.

До протоколу засідання комісії з питань приписки у графі 7 вноситься запис про ухвалене комісією вищого рівня рішення.

Обласні військові комісаріати на підставі звітів, одержаних від районних (міських) військових комісаріатів, складають звіт про результати проведеної в області приписки громадян до призовних дільниць, який разом із пояснювальною запискою подається штабам оперативних командувань.

Штаби оперативних командувань на підставі звітів, одержаних від підпорядкованих обласних військових комісаріатів, складають узагальнений звіт про результати проведеної в областях приписки громадян до призовних дільниць, який разом із звітами зазначених військових комісаріатів подають Генеральному штабу Збройних Сил.

У разі коли після подання звіту в районному (міському) військовому комісаріаті виникне необхідність проведення приписки громадян, яких додатково розшукано або які повернулися з медичного обстеження (лікування) та стосовно яких необхідно повторно розглянути питання про їх придатність до військової служби за станом здоров’я, комісії з питань приписки дозволяється провести додаткові засідання, після закінчення яких дані остаточного підсумку включаються до звіту про черговий призов.

IV. Ведення обліково-призовної документації на призовників

32. У районних (міських) військових комісаріатах на призовників ведуться в обліково-алфавітні книги та особові справи.

До обліково-алфавітних книг вносяться прізвища та облікові дані громадян із списків для приписки до призовної дільниці незалежно від ступеня їх придатності до військової служби, за винятком осіб, які не підлягають приписці з інших причин. Зазначені дані вносяться в день ухвалення рішення про взяття на військовий облік призовників або приписки до призовної дільниці.

Записи в обліково-алфавітних книгах, наявність особових справ та алфавітних карток на призовників, які взяті на військовий облік та особові справи на яких ще не надійшли (далі - алфавітні картки), повинні відображати кількість призовників та їх рух (взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього).

Усі записи і відмітки в обліково-алфавітних книгах та особових справах призовників повинні містити посилання на відповідні рішення комісії з питань приписки і призовної комісії, а також на номери і дати наказів, директив та інших документів, що підтверджують законність та обґрунтованість зроблених записів і відміток.

Для здійснення оперативного обліку призовних ресурсів у районному (міському) військовому комісаріаті ведеться оперативний звіт про наявність призовних ресурсів, які перебувають на військовому обліку. Форма та порядок ведення оперативного звіту визначаються Генеральним штабом Збройних Сил.

За достовірність оперативного обліку призовників, повноту і якість ведення облікової документації та її збереження безпосередньо відповідає керівник структурного підрозділу, на який покладається проведення обліково-призовної роботи в районному (міському) військовому комісаріаті.

33. У районних (міських) військових комісаріатах з особових справ призовників формуються картотеки:

справ призовників, які не досягли призовного віку;

справ призовників, які підлягають призову на строкову військову службу;

справ призовників, направлених для проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей;

справ призовників - кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом;

справ призовників - кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів;

справ призовників, які виявили бажання проходити альтернативну (невійськову) службу;

справ призовників, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

справ призовників, які мають право на відстрочку від призову. Зазначена картотека складається за підставами для надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках, передбачених Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”);

справ призовників, які потребують лікування;

справ призовників, яких знято з військового обліку у зв’язку з виїздом до нового місця проживання та на особові справи яких ще не надійшов запит;

справи призовників, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження;

алфавітних карток на призовників.

Під час проходження призовниками медичного огляду формується окрема картотека з особових справ призовників, направлених на додаткове медичне обстеження. Особові справи в цій картотеці розташовуються за днями явки призовників у районний (міський) військовий комісаріат після закінчення медичного обстеження.

Особові справи в кожній із зазначених картотек розміщуються за роками народження призовників та за алфавітом і зберігаються у спеціально відведених для цього шафах. Картотеки повинні розміщуватися в одному з приміщень районного (міського) військового комісаріату, доступ до якого обмежується, згідно з наказом районного (міського) військового комісара.

Перед початком роботи призовної комісії особові справи призовників, які підлягають призову, формуються за днями прибуття для проходження призовної комісії. Після проходження призовної комісії особові справи призовників, які призвані та підлягають відправленню на обласний збірний пункт, формуються в конкретні команди за днями відправлення. З особових справ призовників, які не з’явилися для проходження призовної комісії, для організації роботи з їх розшуку формується окрема картотека призовників.

34. Призовники, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на строк понад три місяці, повинні протягом семи днів стати на військовий облік.

35. Взяття на військовий облік призовників, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону, проводиться на підставі письмової заяви, поданої ними на ім’я військового комісара районного (міського) військового комісаріату, в такому порядку:

до обліково-алфавітної книги вносяться дані про призовника і заповнюються два примірники алфавітної картки за формою згідно з додатком 13, один з яких зберігається у відповідній картотеці районного (міського) військового комісаріату до одержання особової справи, а другий протягом не більш як п’яти робочих днів надсилається військовому комісару районного (міського) військового комісаріату за попереднім місцем перебування на військовому обліку призовника. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату зобов’язаний у п’ятиденний строк після отримання алфавітної картки вислати до військового комісаріату, де призовник став на військовий облік, його особову справу. До одержання особових справ призовники обліковуються за алфавітними картками, які зберігаються в районному (міському) військовому комісаріаті, а під час складання звітів включаються до числа призовників, які перебувають на військовому обліку;

у посвідченні про приписку ставиться штамп про взяття на військовий облік призовників за формою згідно з додатком 14;

призовники, які проживають у сільській місцевості, в селищах і містах, направляються до відповідних органів місцевого самоврядування, на які покладено ведення персонально-первинного обліку;

після надходження особової справи призовника у графі 4 обліково-алфавітної книги і в обліковій картці призовника про це робиться відповідна відмітка. Одержана особова справа після ретельної перевірки поміщається до відповідної картотеки, а алфавітна картка разом з письмовою заявою призовника підшивається до окремої справи.

Громадяни призовного віку, які прибули з установ виконання покарань, на підставі копії довідки про звільнення з установи виконання покарань, засвідченої в установленому порядку, направляються для проходження комісії з питань приписки, за рішенням якої знімаються з військового обліку призовників та беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

Громадяни, яких було раніше засуджено до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, за рішенням комісії з питань приписки виключаються з військового обліку.

36. У разі вибуття більш як на три місяці у службове відрядження, у відпустку, на навчання, на лікування, на проживання в іншу місцевість призовники повинні знятися з військового обліку за місцем проживання.

37. Для зняття з військового обліку призовник зобов’язаний особисто з’явитися до районного (міського) військового комісаріату і подати письмову заяву, в якій зазначити причину зняття з військового обліку та точну адресу нового місця проживання, і в разі потреби подати копії відповідних документів, крім випадків взяття на військовий облік та зняття з нього, одночасно з реєстрацією/зняттям з реєстрації місця проживання в електронній формі.

Дозвіл на зняття призовників з військового обліку дається військовим комісаром районного (міського) військового комісаріату або особою, яка його заміщає. На поданій призовником заяві обов’язково зазначається, з якої причини і на підставі яких документів видано дозвіл на зняття його з військового обліку.

Зняттю з військового обліку призовників у районних (міських) військових комісаріатах або виключенню з військового обліку підлягають особи на підставах, визначених частинами п’ятою та шостою статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

38. Зняття з військового обліку призовників у районному (міському) військовому комісаріаті проводиться в такому порядку:

з відповідної картотеки вилучається особова справа призовника, а в його обліковій картці робиться відмітка про зняття з військового обліку із зазначенням дати та адреси місця вибуття. У графі 5 обліково-алфавітної книги зазначається дата зняття з військового обліку, назва району, міста чи іншого населеного пункту, куди вибуває призовник. Особова справа призовника переміщується до картотеки справ призовників, знятих з військового обліку;

у посвідченні про приписку до призовної дільниці ставиться штамп про зняття з військового обліку (крім випадків взяття на військовий облік та зняття з нього, одночасно з реєстрацією/зняттям з реєстрації місця проживання в електронній формі), після чого посвідчення повертається призовнику. Прибувши до нового місця проживання, призовник зобов’язаний у семиденний строк з’явитися до районного (міського) військового комісаріату і стати на військовий облік;

після одержання запиту та алфавітної картки від районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання особова справа призовника разом із медичною карткою амбулаторного хворого і вкладним листком до неї протягом не більше п’яти робочих днів надсилається відповідному районному (міському) військовому комісаріату. У графі 5 обліково-алфавітної книги робляться відмітки про надіслання особової справи призовника із зазначенням дати, вихідного номера і назви районного (міського) військового комісаріату, до якого її надіслано. Заява призовника про зняття з військового обліку, запит, алфавітна картка з районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання та другий примірник супровідного листа на особову справу підшиваються до відповідної справи, яка ведеться районним (міським) військовим комісаріатом протягом року і зберігається 10 років.

Якщо в місячний строк після зняття з військового обліку від відповідного районного (міського) військового комісаріату не надійшов запит про надіслання особової справи призовника за новим місцем проживання, районний (міський) військовий комісаріат, який зняв призовника з військового обліку, повинен:

надіслати районному (міському) військовому комісаріату за новим місцем проживання призовника запит щодо уточнення даних про його перебування за новим місцем проживання. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату, який отримав запит, повинен уточнити місце перебування призовника та в разі встановлення його перебування в межах території, що обслуговується військовим комісаріатом, вжити заходів до його взяття на військовий облік. Про проведену роботу повідомити відповідному районному (міському) військовому комісаріату в місячний строк із дня отримання запиту;

надіслати органам реєстрації запит про адресу реєстрації місця проживання призовника за формою, наведеною в додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921;

у разі виявлення в діях призовника ознак ухилення від виконання військового обов’язку надіслати органам Національної поліції відповідне повідомлення, визначене в додатку 13 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921.

Зазначена робота повинна проводитися військовим комісаром районного (міського) військового комісаріату, який зняв призовника з обліку, до вирішення питання щодо його взяття на військовий облік (зняття або виключення з військового обліку) у військовому комісаріаті.

У разі одержання від органу досудового розслідування або суду відомостей про призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких судом розглядаються кримінальні справи, їх особові справи передаються на розгляд районної (міської) призовної комісії для надання відстрочки від призову на строкову військову службу і переміщаються до відповідної картотеки. В обліковій картці такого призовника чорнилом (кульковою ручкою), а у графі 5 обліково-алфавітної книги олівцем робиться відмітка, коли і яким органом призовнику повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення або яким судом ведеться розгляд справи.

Після надходження до районного (міського) військового комісаріату повідомлення про вирок суду, що набрав законної сили, про засудження призовника з відбуванням покарання в установі відбування покарань або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру у графі 5 обліково-алфавітної книги і в обліковій картці призовника робиться відмітка, коли, яким судом і до якого виду покарання його засуджено. Рішенням військового комісара районного (міського) військового комісаріату призовник виключається з військового обліку.

На підставі одержаного повідомлення про вирок суду, що набрав законної сили, особова справа призовника, якого було засуджено за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, передається на розгляд районної (міської) призовної комісії для звільнення призовника від призову на строкову військову службу. Призовники, яких було раніше засуджено до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, рішенням районного (міського) військового комісара виключаються з військового обліку. Особові справи призовників, які відбувають кримінальні покарання, зберігаються в районному (міському) військовому комісаріаті до досягнення призовниками 27-річного віку, після чого знищуються в установленому порядку.

39. Порядок організації зберігання в районних (міських) військових комісаріатах особових справ призовників, яких знято (виключено) з військового обліку, визначається Міноборони.

40. У ході проведення чергового призову зміни місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, визначених частиною дев’ятою статті 15 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

41. У разі вибуття призовників без зняття з військового обліку або неприбуття їх для взяття на військовий облік за новим місцем проживання районні (міські) військові комісаріати повинні вживати негайних заходів до розшуку таких призовників через батьків, органи Національної поліції, заклади освіти та інші організації. Документація щодо розшуку призовників підшивається до їх особових справ.

42. Якщо до початку чергового призову особова справа призовника не надійшла з попереднього місця обліку, а сам призовник підлягає виклику на призовну дільницю, районний (міський) військовий комісаріат повинен сформувати дублікат особової справи. Дублікат використовується до отримання основного примірника особової справи. Під час отримання особової справи дублікат долучається до неї. У разі коли особова справа протягом року не надійшла, дублікат використовується як особова справа призовника.

43. За порушення призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу, умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, неявку на виклик у військовий комісаріат військові комісаріати мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення згідно із законом.

44. Після кожного призову громадян на строкову військову службу обласний військовий комісаріат перевіряє у підпорядкованих районних (міських) військових комісаріатах законність надання відстрочок від призову з різних підстав, повноту ведення і зберігання заведеної на призовників документації, у тому числі шляхом наповнення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, звіряє дані особових справ призовників з даними обліково-алфавітних книг. Результати такої роботи оформляються актом, який затверджує військовий комісар обласного військового комісаріату.

V. Вивчення особистих якостей призовників і проведення їх відбору для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань

45. Всебічне вивчення особистих якостей призовників є найважливішим завданням військових комісаріатів щодо належного комплектування Збройних Сил та інших військових формувань, метою якого є забезпечення призовних комісій повними та об’єктивними даними про призовників для ухвалення ними правильних рішень про призначення призовників за видами (родами військ) Збройних Сил та іншими військовими формуваннями, а також виявлення громадян, придатних для опанування військово-технічних спеціальностей, та кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів.

Вивчення особистих якостей призовників здійснюється на підставі планомірного накопичення у військових комісаріатах відомостей про їх стан здоров’я, фізичний розвиток, освітню підготовку, ділові, моральні, індивідуально-психологічні якості та сімейний стан.

Вивчення особистих якостей громадян призовного віку, які не проходили строкової військової служби і мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну) освіту, повну загальну середню або базову середню освіту та виявили бажання проходити військову службу за контрактом, проводиться відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Міноборони.

46. Вивчення особистих якостей призовників здійснюється в період від приписки їх до призовних дільниць і до відправлення на збірні пункти.

Вивченням особистих якостей призовників займаються посадові особи районних (міських) військових комісаріатів, а під час приписки громадян до призовних дільниць (призову на строкову військову службу) - також члени комісій з питань приписки (призовних комісій). Крім того, до цієї роботи в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил, залучаються представники військових частин Збройних Сил та інших військових формувань.

Зазначена робота проводиться під особистим керівництвом районного (міського) військового комісара.

Не пізніше ніж за місяць до початку чергового призову в районних (міських) військових комісаріатах розробляються плани вивчення особистих якостей призовників, якими передбачаються строки, кількісні показники, методи вивчення і відповідальні виконавці. До плану додаються списки призовників.

З усіма особами, які залучаються до роботи з вивчення особистих якостей призовників, проводиться інструктивне заняття з ознайомленням із планом, списками призовників, вимогами керівних документів, порядком проведення бесід і заповнення листів вивчення та іншими питаннями.

Вивчення особистих якостей призовників здійснюється шляхом проведення:

індивідуальних бесід з призовником, його батьками або особами, які їх замінюють, а також з представниками адміністрації підприємства, установи, організації, закладу освіти, в якому працює (навчається) призовник;

заходів професійно-психологічного відбору;

аналізу та узагальнення відомостей і документів, одержаних на призовників районними (міськими) військовими комісаріатами від органів Національної поліції, судів, органів досудового розслідування, закладів охорони здоров’я, інших державних органів, підприємств, установ, організацій.

У процесі вивчення особистих якостей призовників обов’язково виявляються особи, які притягалися до кримінальної чи адміністративної відповідальності, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, стосовно яких органи Національної поліції проводять профілактичну роботу, які перебувають на обліку в психіатричних, протитуберкульозних, венеричних, наркологічних диспансерах та інших закладах охорони здоров’я.

На підставі проведеного вивчення особисті якості кожного призовника повинні бути об’єктивно оціненими.

За результатами вивчення відповідна інформація вноситься до листа вивчення.

47. Під час вивчення особистих якостей призовників проводиться їх добір для комплектування військових частин, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, виявлення та попередній відбір кандидатів для направлення до вступу на навчання у вищих військових навчальних закладах та бажаючих проходити військову службу за контрактом.

48. До початку призову районні (міські) військові комісаріати повинні мати повні об’єктивні дані про наявність та стан призовних ресурсів з тим, щоб виключити можливість призову на строкову військову службу осіб, які мають право на відстрочку, непридатних до військової служби за станом здоров’я, а також не допустити направлення до військових частин, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, призовників, які не відповідають вимогам служби в цих частинах.

Матеріали про вивчення особистих якостей призовників із своїми висновками військові комісари районних (міських) військових комісаріатів подають районним (міським) призовним комісіям, які відповідно до результатів вивчення ухвалюють рішення про призначення призовників до Збройних Сил та інших військових формувань і направлення призовників для проходження строкової військової служби.

VI. Проведення роботи з призову громадян на строкову військову службу

Організація призову

49. На строкову військову службу призиваються громадяни України, які відповідають вимогам, визначеним частиною першою статті 15 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Призов громадян на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

Насамперед призову підлягають громадяни старшого віку, строк дії відстрочки яких закінчився або які з різних причин не були призвані на строкову військову службу в установлені строки.

Відстрочка від призову громадян на строкову військову службу надається громадянам призовного віку за підстав, визначених статтею 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Від призову на строкову військову службу звільняються громадяни призовного віку за підстав, визначених статтею 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

50. Призов громадян на строкову військову службу проводиться в установлені строки на підставі Указу Президента України.

Чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу з Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розподіл призовників за видами (родами військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями, а також порядок проведення призову на строкову військову службу визначаються директивою Генерального штабу Збройних Сил.

51. Згідно з директивою Генерального штабу Збройних Сил оперативне командування розробляє директиву і план проведення призову громадян на строкову військову службу окремо на кожний призов.

У плані проведення призову громадян на строкову військову службу повинні зазначатися:

дані про наявність і якісна характеристика призовних ресурсів, які перебувають на військовому обліку в обласних військових комісаріатах;

розподіл завдання на призов за обласними військовими комісаріатами (за погодженням з Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил та Генеральним штабом Збройних Сил) з урахуванням забезпечення накопичення військово-навчених людських ресурсів військовозобов’язаних, необхідних для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань за мобілізаційним планом;

строки і порядок проведення в областях інструкторсько-методичних зборів за участю відповідних посадових осіб районних (міських) військових комісаріатів, лікарів та інших осіб, залучених до роботи з проведення призову;

порядок залучення лікарів військових лікувально-профілактичних закладів оперативного командування для подання допомоги і здійснення контролю за медичним оглядом у період проведення призову;

заходи щодо:

проведення виховної роботи на призовних дільницях, збірних пунктах, на залізничних станціях у період проведення призову громадян на строкову військову службу і їх перевезення до військових частин;

матеріального та фінансового забезпечення проведення призову громадян на строкову військову службу;

організації здійснення контролю за ходом призову громадян на строкову військову службу і надання допомоги військовим комісаріатам у їхній роботі;

питань прийняття і супроводження поповнення до місця призначення;

організації здійснення контролю за перевезенням громадян, призваних на строкову військову службу, проходженням військових команд, забезпечення військової дисципліни та громадського порядку на залізничних станціях.

План проведення призову громадян на строкову військову службу затверджується командувачем військ оперативного командування. Директива командувача і витяги з плану надсилаються обласним військовим комісаріатам.

52. На підставі директиви командувача військами оперативного командування та витягу з плану проведення призову громадян на строкову військову службу обласні військові комісаріати розробляють план проведення призову громадян на строкову військову службу в області окремо на кожен призов та вказівки районним (міським) військовим комісаріатам про порядок його реалізації.

У плані проведення призову громадян на строкову військову службу повинні зазначатися:

дані про наявність і якісна характеристика призовних ресурсів, які перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах;

розподіл завдання на призов громадян на строкову військову службу за районними (міськими) військовими комісаріатами з урахуванням забезпечення накопичення у відповідних районах військово-навчених людських ресурсів військовозобов’язаних, необхідних для комплектування військових частин за мобілізаційним планом;

строки утворення і роботи обласної та районних (міських) призовних комісій, а також порядок їх роботи;

проведення виховної роботи на призовних дільницях і на збірному пункті в період призову громадян і їх відправлення до військових частин;

організація здійснення контролю за ходом призову і надання допомоги районним (міським) військовим комісаріатам у їх роботі;

добір приміщень і облаштування збірного пункту, якщо немає стаціонарного збірного пункту;

перелік закладів охорони здоров’я, де проводитиметься стаціонарний чи амбулаторний огляд призовників;

строк і порядок проведення медичного огляду, в тому числі рентгенівського обстеження органів грудної порожнини, у тих районах, де немає відповідних лікарів і необхідного обладнання.

Вказівки обласного військового комісаріату про проведення чергового призову і витяги з плану призову громадян на строкову військову службу надсилаються районним (міським) військовим комісаріатам.

53. Районний (міський) військовий комісаріат після отримання від обласного військового комісаріату витягу з плану проведення призову громадян на строкову військову службу розробляє план проведення призову за формою згідно з додатком 15, в якому також зазначаються:

дані про наявність призовних ресурсів та їх якісна характеристика;

розподіл призовників за видами (родами) військ (сил) Збройних Сил та іншими військовими формуваннями (командами);

строки добору кандидатів до складу районної (міської) призовної комісії і подання їх на затвердження голові райдержадміністрації (міському голові);

графік явки громадян для проходження рентгенологічного обстеження органів грудної порожнини, здавання аналізів та проходження медичного огляду;

графік явки громадян на призовну комісію;

порядок і строки проведення інструкторсько-методичних занять з особовим складом, залученим для роботи на призовній дільниці;

перелік закладів охорони здоров’я, виділених для проведення медичного огляду призовників та в разі потреби їх додаткового обстеження та лікування;

порядок роботи лікарів, залучених з відповідних закладів охорони здоров’я для проведення медичного огляду призовників;

порядок направлення призовників на медичний огляд (обстеження) до інших закладів охорони здоров’я (у разі потреби);

заходи щодо проведення виховної роботи з призовниками в період їх призову та відправлення до військових частин;

порядок підготовки та облаштування приміщень для роботи районної (міської) призовної комісії.

Крім того, районні (міські) військові комісаріати зобов’язані:

скласти на призовників іменні списки прибуття їх на призовні дільниці за днями відповідно до графіка роботи призовної комісії;

відібрати необхідний технічний та обслуговуючий персонал для роботи на призовних дільницях;

одержати від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) медичні картки амбулаторного хворого із вкладними листками до них, витяги з історії хвороби, дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників.

54. З метою організованого і якісного проведення призову, підвищення рівня спеціальної підготовки офіцерів та працівників районних (міських) військових комісаріатів, лікарів, технічних працівників та осіб обслуговуючого персоналу, які залучаються для роботи на призовних дільницях, перед початком призову проводяться:

при штабах оперативних командувань - одно- чи дводенні інструктивно-методичні збори військових комісарів обласних військових комісаріатів і керівників підрозділів комплектування та призову обласних військових комісаріатів;

при обласних військових комісаріатах - одноденні інструктивно-методичні збори військових комісарів районних (міських) військових комісаріатів, посадових осіб, які відповідають за обліково-призовну роботу, професійно-психологічний відбір.

Програма і строки проведення зборів затверджуються начальником штабу оперативного командування;

при районних військових комісаріатах - одноденні інструктивно-методичні заняття для членів призовних комісій, лікарів-спеціалістів, технічних працівників та осіб обслуговуючого персоналу, які залучаються для роботи на призовних дільницях.

План проведення занять затверджується головою районної (міської) призовної комісії.

На інструктивно-методичних зборах та заняттях аналізуються недоліки, допущені у процесі проведення попередніх призовів, розробляються заходи для підвищення якості роботи призовних комісій, вивчаються вимоги Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, актів Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил, якими врегульовані питання призову громадян на строкову військову службу, а також документи з питань організації та проведення медичного огляду призовників, функціональні обов’язки членів призовних комісій, технічних працівників та осіб обслуговуючого персоналу, які залучаються для роботи на призовних дільницях.

55. Військові комісари районних (міських) військових комісаріатів зобов’язані проводити з керівниками (керівниками підрозділів з питань роботи з персоналом) підприємств, установ, організацій, сільськими, селищними і міськими головами, а також з посадовими особами, які ведуть облік призовників, управителями багатоквартирних будинків заняття про порядок оповіщення призовників, прибуття їх на призовні дільниці та відправлення до військових частин.

Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу і їх прибуття на призовні дільниці

56. У триденний строк після набрання чинності Указом Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу військові комісари районних (міських) військових комісаріатів видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу за формою згідно з додатком 16.

Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів районних (міських) військових комісаріатів за формою згідно з додатком 17. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) військовими комісаріатами в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, управителів багатоквартирних будинків, власників будинків. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) військового комісаріату.

Розпорядження районного (міського) військового комісара розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, управителям багатоквартирних будинків, власникам будинків.

57. Для проходження районної (міської) призовної комісії викликаються призовники, яким виповнилось або до закінчення поточного призову виповниться 18 років, старші особи, які не досягли 27-річного віку або досягли 27-річного віку в період між строками призовів громадян на строкову військову службу.

58. Призовників, які прибувають на призовну дільницю, зустрічає черговий по призовній дільниці, який роз’яснює призовникам правила поведінки на призовній дільниці і веде облік явки призовників за списками.

59. Посадова особа, яка відповідає за обліково-призовну роботу районного (міського) військового комісаріату, оголошує призовникам порядок проходження ними медичного огляду та призовної комісії, роз’яснює їх права та обов’язки і перевіряє в них наявність відповідних документів. На підставі поданих документів технічні працівники, залучені для роботи на призовній дільниці, вносять необхідні уточнення до облікової картки призовника.

Після перевірки документів і записів в обліковій картці призовника та відомостей щодо нього у Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних (у разі можливості) посадова особа, яка відповідає за обліково-призовну роботу районного (міського) військового комісаріату, уточнює в кожного призовника дані про його сімейний стан, стан здоров’я, освіту, спеціальність тощо. Дані звіряються з відомостями, що надійшли від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, під час попереднього вивчення. Результати бесіди вносяться до листа вивчення особистих якостей призовника.

Виправлення в обліковій картці призовника і в листі вивчення особистих якостей призовника повинні робитися чорнилом (кульковою ручкою) і засвідчується підписом посадової особи, яка відповідає за обліково-призовну роботу районного (міського) військового комісаріату.

60. Військові комісари районних (міських) військових комісаріатів зобов’язані особисто контролювати прибуття призовників для проходження призовної комісії, а стосовно осіб, які не прибули на призовну комісію, вживати заходів для встановлення причин їх неприбуття і розшуку.

Призовникам, які не прибули для проходження районної (міської) призовної комісії з поважних причин, визначається інший день для її проходження.

Про всі випадки неприбуття призовників для проходження районної (міської) призовної комісії без поважних причин військові комісари районних (міських) військових комісаріатів надсилають органам Національної поліції повідомлення за формою, визначеною додатком 13 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

Органи Національної поліції в установленому законом порядку зобов’язані проводити розшук, затримання і доставку до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

Документи з розшуку зберігаються в особових справах призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу. Якщо дії щодо розшуку цих призовників не дають позитивних наслідків, за рішенням призовної комісії на них оформляються та надсилаються відповідним правоохоронним органам такі документи:

повідомлення про кримінальне правопорушення за формою, визначеною додатком 12 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921;

копія облікової картки призовника;

витяг із протоколу засідання призовної комісії з рішенням про надіслання відповідним правоохоронним органам матеріалів на призовника, який ухиляється від призову;

копія особової справи призовника;

корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки до районного (міського) військового комісаріату, або пояснювальні записки осіб, яким доручалося вручити повістки (у разі, коли мала місце відмова від одержання повістки або повістку не вручено з будь-яких причин);

витяг із списку осіб, яких було викликано до районного (міського) військового комісаріату, з відміткою про неявку призовника;

пояснювальні записки посадових осіб районного (міського) військового комісаріату, які проводили перевірку причин неявки призовника;

документи, що підтверджують доведення до відома призовника основних положень Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, встановленої законами відповідальності за їх порушення, застосовані до призовника заходи за ухилення від явки в районний (міський) військовий комісаріат;

у разі наявності пояснення від особи, яка ухиляється від призову на військову службу;

супровідний лист районного (міського) військового комісаріату на адресу керівника правоохоронного органу із зазначеними матеріалами та в разі потреби іншими документами.

Медичний огляд призовників

61. Медичний огляд призовників проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Міноборони: хірургом, терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем), невропатологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, стоматологом, дерматовенерологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей. Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови).

Кожному лікарю надається повністю обладнане та забезпечене необхідним медичним інструментом і медикаментами приміщення згідно з переліком інструментарію, медичного та господарчого майна, необхідного для оснащення кабінетів для проведення медичного огляду призовників.

Перед проведенням медичного огляду призовників лікарі уважно ознайомлюються з медичними документами, одержаними із закладів охорони здоров’я, з метою врахування цих відомостей під час оцінки стану здоров’я, фізичного розвитку і визначення ступеня придатності призовників до військової служби.

Керівництво роботою медичного персоналу на призовній дільниці здійснюється лікарем - членом районної (міської) призовної комісії, призначеним, як правило, з числа лікарів вищої кваліфікаційної категорії, які мають необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи.

62. Придатність призовників до військової служби за станом здоров’я та фізичного розвитку кожним лікарем визначається методом індивідуальної оцінки. Висновки про придатність або непридатність призовників до військової служби, подані ними скарги та об’єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до облікової картки призовника та до інших документів, передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Міноборони, і засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою із зазначенням дати проведення медичного огляду.

63. Після проходження призовником медичного огляду військово-лікарська комісія військового комісаріату виносить постанову щодо придатності призовника до військової служби, тимчасової непридатності та потреби в лікуванні на відповідний строк, проведення додаткового медичного обстеження, непридатності до військової служби в мирний час, обмеженої придатності у воєнний час або непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, яка лікарем - членом призовної комісії вноситься до облікової картки призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті).

Робота призовної комісії

64. Для проведення призову громадян на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у складі осіб, визначених частиною першою статті 16 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік її засідань, порядок проведення заходів з організації призову громадян на строкову військову службу затверджуються головою райдержадміністрації (міським головою).

У разі хвороби або відсутності з інших поважних причин призначених членів призовної комісії також визначається та затверджується резервний склад призовної комісії.

Включення до складу членів районної (міської) призовної комісії представників Збройних Сил та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ та організацій здійснюється таким чином:

командування військових частин Збройних Сил та інших військових формувань подає районному (міському) військовому комісаріату кандидатури своїх представників для включення до складу районної (міської) призовної комісії. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату узгоджує подані кандидатури з головою районної (міської) призовної комісії та подає їх голові райдержадміністрації (міському голові) для включення до складу членів комісії;

керівники громадських організацій, підприємств, установ та організацій подають кандидатури своїх представників для включення до складу районної (міської) призовної комісії до райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування).

Якщо об’єднаний районний (міський) військовий комісаріат обслуговує кілька районів (міст), призовні комісії утворюються в кожному районі (місті). Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату як член відповідних призовних комісій зобов’язаний особисто брати участь у засіданнях призовних комісій протягом усього строку їх роботи. При цьому районним (міським) військовим комісаріатом розробляється графік черговості роботи призовної комісії в кожному районі (місті).

65. Для керівництва і здійснення контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій в Автономній Республіці Крим, областях та м. Києві утворюються відповідно призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласні та Київська міська призовні комісії (далі - обласна призовна комісія) у такому складі:

голова комісії - заступник голови обласної (Київської міської) держадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

члени комісії:

військовий комісар обласного (Автономної Республіки Крим, Київського міського) військового комісаріату;

заступник керівника обласного (Автономної Республіки Крим, Київського міського) структурного підрозділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами;

заступник керівника обласного (Автономної Республіки Крим, Київського міського) структурного підрозділу освіти і науки;

заступник начальника обласного (Автономної Республіки Крим, Київського міського) територіального органу Національної поліції;

заступник начальника обласного (Автономної Республіки Крим, Київського міського) структурного підрозділу охорони здоров’я;

психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на відповідній території;

представники Збройних Сил та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ та організацій (за попереднім узгодженням з головою комісії);

секретар комісії.

Персональний склад обласної призовної комісії (основний та резервний), порядок проведення та забезпечення роботи з організації призову затверджуються Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою обласної, Київської міської держадміністрації.

Включення до складу членів обласної призовної комісії представників Збройних Сил та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ та організацій здійснюється в такому порядку:

командування військових частин Збройних Сил та інших військових формувань подає обласному військовому комісаріату кандидатури своїх представників для включення до складу обласної призовної комісії. Військовий комісар обласного військового комісаріату узгоджує подані кандидатури з головою обласної призовної комісії та подає їх Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові обласної, Київської міської держадміністрації відповідно для включення до складу членів комісії;

керівники громадських організацій, підприємств, установ та організацій подають кандидатури своїх представників для включення до складу обласної призовної комісії до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської держадміністрацій.

Під час проведення призову та відправлення призовників до військових частин голови обласних призовних комісій повинні заслуховувати щотижня інформацію голів районних (міських) призовних комісій про виконання встановлених завдань на відправлення призовників для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань, проблемних питань, які виникають під час проведення заходів з обліково-призовної роботи, та вживати негайних заходів з виправлення недоліків та покращення цієї роботи.

У разі потреби в районах (містах) можуть проводитися виїзні засідання обласних призовних комісій, на які запрошуються керівники відповідних державної органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

За результатами заслуховування голови обласних призовних комісій надають відповідні вказівки членам обласних призовних комісій та головам районних (міських) призовних комісій з метою вжиття негайних заходів з виправлення недоліків та поліпшення якості заходів з обліково-призовної роботи в районах (містах) та в області в цілому. Одночасно голови обласних призовних комісій інформують голів облдержадміністрацій про стан виконання заходів з обліково-призовної роботи, ухвалені рішення та надають пропозиції щодо поліпшення цієї роботи.

66. Обов’язки, які покладаються на районні (міські) призовні комісії, призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії, визначено статтею 16 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” .

67. Військовий комісар районного (міського) військового комісаріату перед проведенням призову зобов’язаний перевірити готовність до роботи призовної дільниці, ознайомити членів районної (міської) призовної комісії з вимогами законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил та директив Генерального штабу Збройних Сил з питань проведення призову, скласти і затвердити в голови районної (міської) призовної комісії план роботи та розподілити обов’язки між членами комісії.

Члени районної (міської) призовної комісії повинні ознайомитися з документами особових справ призовників, які викликаються для проходження районної (міської) призовної комісії, вивчити особисті якості призовників з урахуванням вимог добору призовників у команди, куди вони будуть призначатися.

Присутність усіх членів під час роботи районної (міської) призовної комісії є обов’язковою.

68. Голова районної (міської) призовної комісії організовує роботу комісії в такому порядку:

лікар - член районної (міської) призовної комісії доповідає щодо кожного призовника про стан його здоров’я, фізичний розвиток, придатність до військової служби і можливість призначення до того чи іншого виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, іншого військового формування, а стосовно призовників, які мають захворювання, - про необхідність надання їм відстрочки від призову за станом здоров’я або направлення їх на додаткове медичне лікування (обстеження);

військовий комісар районного (міського) військового комісаріату ознайомлює членів комісії з даними, що характеризують призовника, встановленими під час вивчення, та висловлює свої пропозиції щодо його призначення;

член районної (міської) призовної комісії - заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції виявляє призовників, які були засуджені за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, або стосовно яких Національна поліція проводить профілактичну роботу, та ознайомлює членів призовної комісії з результатами цієї роботи щодо призовника;

член районної (міської) призовної комісії - психолог за матеріалами особової справи, особистого спілкування, тестових методик визначає індивідуально-психологічні і професійно важливі якості призовника та висловлює свої пропозиції щодо доцільності його призову, придатності до конкретних видів військово-професійної діяльності та призначення до тієї чи іншої команди;

члени районної (міської) призовної комісії уточнюють у призовника дані:

про склад сім’ї, її матеріальне становище, житлові умови, розмір заробітку членів сім’ї;

у разі здобуття освіти - дані про заклад освіти, рівень освіти, яка здобувається, спеціальність чи професію та курс навчання;

за наявністю освіти - дані про рівень здобутої освіти і спеціальність (професію);

за наявності місця роботи - дані про місце роботи, посаду, заробіток, стаж роботи, виробничі показники;

чи потребуватиме допомоги сім’я, якщо особу буде призвано на строкову військову службу.

Районною (міською) призовною комісією ухвалюється відповідне рішення, яке вноситься до облікової картки призовника і книги протоколів засідань районної (міської) призовної комісії, за формою згідно з додатком 19.

Голова районної (міської) призовної комісії зобов’язаний наприкінці робочого дня підбити підсумки роботи комісії за день і вжити заходів для виправлення допущених помилок, оголосити дату і порядок проведення чергового засідання та нагадати членам комісії про необхідність вивчення особових справ призовників, які викликаються на чергове засідання призовної комісії.

69. Відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім’ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про:

придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину;

тимчасову непридатність до військової служби і надання відстрочки за станом здоров’я;

надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів, для проходження випробувань та складення вступних іспитів чи ухвалення рішення про відмову в такому направленні;

направлення до закладів охорони здоров’я за місцем проживання громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;

направлення відповідним правоохоронним органам матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу;

внесення призовній комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

70. Ухвалюючи рішення про призначення призовників до відповідного виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, іншого військового формування, районна (міська) призовна комісія бере за основу їх стан здоров’я, фізичний розвиток, здобуту ними освіту та спеціальну підготовку, ділові, індивідуально-психологічні та моральні якості.

71. Призов на строкову військову службу громадян, які мають виробничу кваліфікацію і досвід роботи в галузях національної економіки, та їх призначення до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань повинні проводитися з додержанням таких вимог:

призовники, які працюють на підприємствах, пов’язаних з випуском ракетної, авіаційної, бронетанкової, автотранспортної техніки і радіотехнічної апаратури, у разі, коли вони за станом здоров’я придатні до військової служби, направляються незалежно від рівня їх освітньої підготовки, як правило, для комплектування відповідно ракетних, авіаційних, танкових, автомобільних та радіотехнічних частин, а також кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил;

призовники, які працюють на суднах морського та річкового флотів, суднобудівних та судноремонтних підприємствах, з числа жителів приморських районів і рибалок, а також особи, які мають звання майстрів і кандидатів у майстри з водних видів спорту, у разі придатності за станом здоров’я до служби у Військово-Морських Силах Збройних Сил незалежно від рівня їх освітньої підготовки направляються, як правило, на службу до Військово-Морських Сил Збройних Сил;

призовники, які працюють на підприємствах, що випускають іншу військову продукцію, направляються, як правило, незалежно від рівня їх освітньої підготовки на комплектування тих видів (родів) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, для яких виробляється ця продукція;

призовники, які мають підготовку або досвід роботи на підприємствах за фахом електромеханіка, електротехніка, техніка з механізації трудомістких процесів, слюсаря-сантехніка, геодезиста, техніка із зв’язку, техніка із стандартизації, машиніста котлів, майстра локомотивного депо, машиніста і помічника машиніста тепловоза, машиніста екскаватора, машиніста бульдозера, машиніста крана (кранівника), кабельника-спаювальника, монтажника зв’язку-лінійника, направляються, як правило, на комплектування ракетних і зенітно-ракетних частин, якщо вони відповідають вимогам служби в цих військах;

призовники, які володіють спеціальністю токаря, фрезерувальника, слюсаря-судноремонтника, слюсаря-монтажника суднового, котельника суднового, трубопровідника суднового, суднокорпусника-ремонтника, складальника корпусів металевих суден, електромонтажника суднового, ізолювальника суднового, електрогазозварювальника, механіка дизельної і холодильної установок, слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, столяра суднового, тесляра суднового, маляра, направляються, як правило, на комплектування плаваючих і берегових судноремонтних підрозділів Військово-Морських Сил Збройних Сил.

72. Призовники, які закінчили заклади освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, а також ті, що пройшли підготовку на відповідних курсах, направляються, як правило, у види (роди) військ (сил) Збройних Сил, інші військові формування для служби за здобутими спеціальностями.

73. Районні (міські) військові комісаріати зобов’язані під час проведення призову виявити через правоохоронні органи призовників, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом.

Надання відстрочки від призову

74. Відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” відстрочка від призову на строкову військову службу надається громадянам за рішенням призовної комісії: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності, а у випадках, які не передбачені зазначеним Законом, - за рішенням обласної призовної комісії на підставі подання районної (міської) призовної комісії.

Право на одержання призовниками відстрочки від призову повинно бути підтверджено відповідними документами, які подаються призовниками районному (міському) військовому комісаріату.

У разі наявності права на відстрочку медичний огляд призовників, придатних до військової служби за станом здоров’я, не проводиться. Дані про їх стан здоров’я вносяться до книги протоколів засідань районної (міської) призовної комісії за результатами медичного огляду під час приписки до призовної дільниці або раніше проведеного медичного огляду під час проходження призовної комісії.

75. Призовник, який має право на відстрочку за сімейними обставинами, повинен через районний (міський) військовий комісаріат подати голові районної (міської) призовної комісії заяву про бажання нею скористатися, до якої повинен додати документи, що підтверджують це право.

Відстрочка від призову надається лише в разі, коли відповідними документами достовірно встановлено, що на утриманні призовника перебувають особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, і відсутні інші працездатні особи - громадяни України, які зобов’язані відповідно до законодавства їх утримувати.

Коло осіб, які вважаються непрацездатними, визначається частиною другою статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Документом, що підтверджує статус особи з інвалідністю, є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ.

Підставою для надання призовнику відстрочки від призову у зв’язку з наявністю дитини (дітей) є свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства призовника або рішення суду про встановлення батьківства.

Підставою для надання відстрочки від призову призовникам, які мають дитину з інвалідністю, є свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства призовника (рішення суду про встановлення батьківства) та довідка до акта огляду лікарсько-консультативною комісією за формою, затвердженою МОЗ.

Підставою для надання відстрочки від призову призовникам, які мають дружину з інвалідністю, є свідоцтво про шлюб та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ.

Підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я.

Підставою для надання відстрочки від призову призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є витяг із рішення районної, районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної рад об’єднаної територіальної громади про надання йому статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Зазначена відстрочка надається призовнику не більш як на строк дії цього статусу, визначеного Законом України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (до досягнення ним 23-річного віку).

У разі небажання призовника скористатися правом на відстрочку від призову за сімейними обставинами він подає через районний (міський) військовий комісаріат голові районної (міської) призовної комісії відповідну заяву.

За вказівкою голови районної (міської) призовної комісії військовим комісаром районного (міського) військового комісаріату організується вивчення питання про сімейний стан призовника, результати якого відображаються у висновку за підписом військового комісара. За результатами вивчення питання про сімейний стан призовника районна (міська) призовна комісія виносить остаточне рішення щодо його призову на строкову військову службу або надання відстрочки від призову за сімейними обставинами.

76. Відстрочка від призову за станом здоров’я надається на строк до одного року призовникам, яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Районні (міські) військові комісаріати зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від призову за станом здоров’я.

77. Надання відстрочки від призову для здобуття освіти проводиться на підставі довідки за формою згідно з додатком 20, яка видається закладом освіти.

Призовники, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, подають районному (міському) військовому комісаріату довідку від закладу вищої освіти про проходження цієї підготовки та строк її завершення.

78. Відстрочка від призову для продовження професійної діяльності надається призовникам з числа сільських, селищних і міських голів на строк виконання їх повноважень.

На час виконання депутатських повноважень депутату місцевої ради надається відстрочка від призову на строкову військову службу.

Призовники - педагогічні працівники, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, - повинні подати районному (міському) військовому комісаріату довідку із структурного підрозділу освіти райдержадміністрації (органу місцевого самоврядування) про місце роботи, посаду та завантаженість на займаній посаді і копію документа про освіту та спеціальність.

Медичні працівники, які працюють у сільській місцевості, повинні подати районному (міському) військовому комісаріату довідку із структурного підрозділу охорони здоров’я місцевої держадміністрації (органу місцевого самоврядування) про місце роботи, завантаженість на займаній посаді та копію документа про медичну освіту.

Призовники з числа священнослужителів подають районному (міському) військовому комісаріату копію документа про закінчення закладу вищої або середньої духовної освіти та довідку щодо перебування на посаді в релігійній організації, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим в установленому порядку.

Призовники, які мають перший науковий ступінь доктор філософії (кандидат наук), доктор мистецтв, доктор наук, повинні подати районному (міському) військовому комісаріату відповідний документ про отриманий науковий ступінь та довідку з підприємства (установи, організації) стосовно роботи за посадою відповідно до групи спеціальностей галузі знань, з якої присуджено науковий ступінь.

Підставою для надання відстрочки від призову резервісту є контракт про проходження особою служби у військовому резерві та засвідчений витяг з наказу командира військової частини про його зарахування до військового резерву.

Призовники, які проходять службу в поліції, для надання відстрочки від призову подають районному (міському) військовому комісаріату засвідчений витяг з наказу про призначення на посаду поліцейського.

Призовники з числа осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту подають районному (міському) військовому комісаріату засвідчений витяг з наказу про прийняття на службу цивільного захисту.

79. Підставою для надання відстрочки від призову особі, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої кримінальна справа розглядається в суді, є повідомлення відповідного досудового слідчого органу або суду.

80. Районна (міська) призовна комісія за результатами вивчення особистості призовника, його сімейного стану, інших об’єктивних обставин може ухвалити рішення щодо клопотання перед призовною комісією вищого рівня про надання відстрочки від призову у випадках, не передбачених Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Для розгляду зазначеного питання районна (міська) призовна комісія надсилає відповідній комісії вищого рівня мотивоване клопотання, особову справу призовника, витяг із рішення районної (міської) призовної комісії та копії відповідних документів для ухвалення рішення призовною комісією вищого рівня.

Призовна комісія вищого рівня повинна розглянути клопотання районної (міської) призовної комісії протягом 15 днів з дати надходження на її розгляд документів, але не пізніше дати закінчення призову на строкову військову службу.

Після винесення комісією вищого рівня відповідного рішення протягом п’яти днів особова справа призовника разом із засвідченим витягом із книги протоколів засідання призовної комісії вищого рівня повертається районному (міському) військовому комісаріату для подальшого обліку.

81. Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов’язані подавати щороку до 1 жовтня районним (міським) військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Довідка про навчання призовника може безпосередньо надсилатися закладом освіти районному (міському) військовому комісаріату.

82. Рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.

Надалі щороку в жовтні районні (міські) військові комісаріати перевіряють наявність документів, які підтверджують право призовників на відстрочку від призову згідно із статтею 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Про результати перевірки в розділі VI облікової картки призовника робляться відповідні позначки, засвідчені підписом військового комісара районного (міського) військового комісаріату.

83. Підставою для ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення про звільнення громадян від призову на строкову військову службу є:

непридатних до військової служби за станом здоров’я - постанова військово-лікарської комісії військового комісаріату, зазначена в обліковій картці призовника (картці медичного огляду призовника на збірному пункті);

тих, що до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку, - один з документів, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Стосовно цієї категорії призовників членами районної (міської) призовної комісії з’ясовуються причини щодо непризову їх на строкову військову службу до досягнення ними 27-річного віку. У разі виявлення з боку призовників даних про порушення ними вимог військового обов’язку розглядається питання про притягнення їх до відповідальності відповідно до законодавства;

тих, що виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, - контракти про проходження особою служби в резерві та засвідчені витяги з наказів командира військової частини про їх зарахування до військового резерву;

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних, - отримані відомості (витяги з наказів про проходження військової служби та про виключення із списків особового складу у зв’язку із смертю, повідомлення про смерть за формою, затвердженою Міноборони, довідка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, військовий квиток тощо, які достовірно підтверджують загибель (смерть) особи або отримання нею інвалідності під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. Крім цього, призовник надає військовому комісаріату документ, який підтверджує відповідні родинні зв’язки з цією особою, та заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії стосовно бажання (небажання) скористатися підставою, визначеною законодавством, щодо звільнення від призову на строкову військову службу;

тих, що до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах, - отримані відомості (витяги з наказів про проходження військової служби, військовий квиток, повідомлення державних іноземних уповноважених органів, вірність перекладу яких на українську мову засвідчено згідно із Законом України “Про нотаріат”);

тих, що були засуджені за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання, - вирок суду (що вступив в законну силу) або повідомлення суду про засудження особи за скоєння злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

тих, яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу, - диплом про закінчення призовником закладу вищої освіти та витяг із наказу про присвоєння військового (спеціального) звання.

Призовників, які втратили підстави для одержання відстрочки, а також осіб, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову, передбачених Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, і яких з різних причин не призвано на строкову військову службу в установлені строки, повинно бути призвано на службу під час здійснення чергового призову до досягнення ними до дня відправлення у військові частини 27-річного віку.

Оформлення рішень районної (міської) призовної комісії

84. Згідно з рішенням районної (міської) призовної комісії посадова особа, яка відповідає за обліково-призовну роботу районного (міського) військового комісаріату, повинна провести оформлення документів у такому порядку:

на громадян, призваних на строкову військову службу, виписати повістки за формою згідно з додатком 21 і вручити їх не пізніше ніж за три доби до відправлення на збірний пункт;

виписати військові квитки і обліково-послужні картки, підписати їх у військового комісара районного (міського) комісаріату та скріпити гербовою печаткою;

призовникам, які одержали відстрочку від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та з інших причин, у посвідченнях про приписку до призовних дільниць у розділі “Результати призову” зробити відповідний запис, який скріпити гербовою печаткою;

на осіб, яких звільнено від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, оформити витяги з протоколів засідань районної (міської) призовної комісії.

Витяги з книг протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікові картки таких призовників передаються посадовій особі районного (міського) військового комісаріату за списками для оформлення відповідних військово-облікових документів. Облікові картки призовників після взяття на військовий облік військовозобов’язаних з відміткою про видачу тимчасового посвідчення військовозобов’язаного із зазначенням його серії, номера та дати видачі долучаються до особової справи призовника. Списки, які підтверджують передачу зазначеної категорії призовників на облік військовозобов’язаних, зберігаються у відповідній справі.

Відповідно до поданих призовниками документів про місце роботи районні (міські) військові комісаріати не пізніше ніж протягом трьох календарних днів з дати призову на строкову військову службу (отримання відомостей про прийом на військову службу за контрактом) письмово повідомляють про їх призов (прийом на військову службу за контрактом) керівникам підприємств, установ, організацій, де вони працюють.

Призовники, які потребують додаткового медичного обстеження, направляються до закладів охорони здоров’я, куди одночасно передаються їх медичні картки амбулаторного хворого і вкладні листки до них.

До посвідчення про приписку до призовної дільниці громадян, яких не призвано на строкову військову службу, а також тих, що одержали відстрочку від призову за різними обставинами, вносяться відповідні відмітки. В осіб, яких звільнено від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, посвідчення про приписку вилучаються під час видачі їм тимчасових посвідчень військовозобов’язаного і знищуються в установленому порядку.

Неточності, допущені під час оформлення документів в особових справах призовників, протоколах засідань призовної комісії, виправляються чорнилом (кульковою ручкою); виправлення засвідчуються підписом військового комісара районного (міського) військового комісаріату та гербовою печаткою.

Відповідає за точне ведення і додержання вимог зберігання обліково-алфавітних книг, особових справ, книг протоколів засідань комісій з питань приписки і призовних комісій та інших документів, заведених на призовників, керівник структурного підрозділу (посадова особа), на який покладено завдання з проведення обліково-призовної роботи в районному (міському) військовому комісаріаті.

Документи в районних (міських) військових комісаріатах повинні зберігатися в належно обладнаних сховищах, які забезпечують їх збереження. Допуск до цих документів надається обмеженому колу осіб, які безпосередньо з ними працюють.

Після проведення кожного призову громадян на строкову військову службу військовий комісар районного (міського) військового комісаріату повинен призначити комісію під головуванням одного з офіцерів районного (міського) військового комісаріату (крім посадових осіб, які займаються обліково-призовною роботою), яка повинна перевірити законність надання відстрочок від призову з різних обставин, повноту ведення і зберігання заведеної на призовників документації, звірити дані особових справ призовників з даними обліково-алфавітних книг. Результати цієї роботи оформляються актом, який затверджує військовий комісар районного (міського) військового комісаріату.

Після проведення кожного призову і відправлення призваних до військових частин районні (міські) призовні комісії скасовують рішення про призов невідправленим громадянам з обґрунтуванням причини скасування попереднього рішення, про що робляться записи у книзі протоколів засідань призовної комісії. У посвідченнях про приписку до призовної дільниці та облікових картках призовників також робляться записи про скасування рішення призовної комісії про призов на строкову військову службу, які засвідчуються підписом військового комісара районного (міського) військового комісаріату і гербовою печаткою. Військові квитки у призовників вилучаються і знищуються в установленому порядку.

85. Після проведення призову громадян на строкову військову службу і відправлення їх до військових частин обласні призовні комісії зобов’язані:

заслухати в місячний строк після закінчення чергового призову громадян на строкову військову службу інформацію голів районних (міських) призовних комісій;

перевірити законність ухвалених районними (міськими) призовними комісіями рішень про надання (або відмову в наданні) відстрочки чи звільнення від призову громадян призовного віку за різними обставинами.

Результати перевірок рішень, ухвалених районними (міськими) призовними комісіями, вносяться до книги протоколів засідань обласної призовної комісії за формою згідно з додатком 22.

86. Інструкції, бланки обліку і звітності, інша документація щодо організації у військових комісаріатах роботи з приписки до призовних дільниць, військового обліку призовників та проведення призову громадян на строкову військову службу та порядок їх відпрацювання затверджуються Генеральним штабом Збройних Сил.

VII. Відправлення призваних громадян на строкову військову службу до військових частин

Відправлення призовників на збірні пункти

87. Обласні військові комісаріати, одержавши із штабу оперативного командування витяги з плану відправлення, дають вказівки районним (міським) військовим комісаріатам про порядок і строки відправлення призовників на збірні пункти для подальшого відправлення їх до військових частин.

88. На збірні пункти призовники організовано доставляються районними (міськими) військовими комісаріатами у строки, визначені обласним військовим комісаріатом. Відправлення призваних громадян на строкову військову службу до військових частин проводиться, як правило, із збірних пунктів.

89. Прибуття призваних громадян на строкову військову службу до районних (міських) військових комісаріатів для відправлення до військових частин призначається з урахуванням їх прибуття на збірні пункти не пізніше ніж за одну - дві доби до відправлення військових команд.

90. Перед відправленням призваних громадян на строкову військову службу на збірні пункти районні (міські) військові комісаріати зобов’язані:

скласти в чотирьох примірниках іменний список на військову команду, що направляється на збірний пункт, за формою згідно з додатком 23;

підготувати для відправлення на збірний пункт особові справи на призовників, які підлягають відправленню до військових частин, для ознайомлення з ними представників військових частин, що прибувають для прийняття і супроводження призваних громадян на строкову військову службу, а також відповідних посадових осіб збірного пункту. Після відправлення призовників до військових частин у 10-денний строк їх особові справи повертаються районним (міським) військовим комісаріатам.

На особовій справі призовника робиться позначка, коли (число, місяць, рік), до якого виду (роду) військ (сил) та якою військовою командою його відправлено до військової частини або з якої причини повернуто до районного (міського) військового комісаріату.

У день відправлення районні (міські) військові комісаріати зобов’язані:

перевірити, чи всі призовники, які підлягають відправленню на збірний пункт, прибули до районного (міського) військового комісаріату, наявність у них посвідчень про приписку, відповідних посвідчень про військово-технічну спеціальність, здобуту в навчальних закладах, а у водіїв транспортних засобів - посвідчень водія; чи всі призвані мають справний одяг та взуття, чи є серед них хворі (у разі неприбуття призваного для відправлення на збірний пункт військовий комісар районного (міського) військового комісаріату в іменному списку робить відмітку за своїм підписом про причину неприбуття і вживає заходів для повного комплектування команди);

видати призовникам, які відправляються на збірний пункт, військові квитки і вилучити в них посвідчення про приписку до призовної дільниці. У разі невідправлення за певних обставин призваного на строкову військову службу громадянина до військової частини посвідчення про приписку до призовної дільниці повертається власникові, про що в обліковій картці призовника робиться запис, а військовий квиток у призовника вилучається.

Прийняті посвідчення про приписку до призовної дільниці призваних громадян на строкову військову службу після відправлення команди підлягають знищенню в установленому порядку.

Районні (міські) військові комісаріати в місячний строк після закінчення чергового призову надсилають органам, що здійснюють реєстрацію місця проживання громадян, список призваних громадян на строкову військову службу.

91. Для відправлення до військових частин у складі команд призовники організовано прибувають на збірний пункт. Для їх доставки призначаються особи, що їх супроводжують, із числа посадових осіб районного (міського) військового комісаріату.

Супровідникам видаються три примірники іменного списку, особові справи та комплекти документів на кожного призовника, які передаються для обліку до військової частини.

Перший і другий примірники іменного списку передаються начальнику тимчасової адміністрації збірного пункту, а третій, на якому начальник тимчасової адміністрації збірного пункту розписується про прийняття команди, повертається районному (міському) військовому комісаріату супровідником команди.

Другий примірник іменного списку після відправлення призовників із збірного пункту до військових частин повертається районному (міському) військовому комісаріату із зазначенням щодо кожного відправленого: коли (число, місяць, рік) і у складі якої військової команди його відправлено до військової частини або з якої причини повернуто до районного (міського) військового комісаріату.

Зазначений примірник підписується начальником тимчасової адміністрації збірного пункту і скріплюється гербовою печаткою.

У районному (міському) військовому комісаріаті одержаний із збірного пункту другий примірник списку реєструється в журналі реєстрації вхідних документів. На підставі цього списку у відповідній графі обліково-алфавітної книги проти прізвища кожного відправленого робиться відмітка: “Відправлено “____” _____________ 20__ р. військовою командою № ____ у військову частину (умовне найменування військової частини)”.

Другий та третій примірники списку зберігаються в районному (міському) військовому комісаріаті протягом 10 років.

Перший примірник іменного списку з позначками, коли і якою військовою командою відправлено осіб, внесених до списку, або з яких причин їх повернуто до районного (міського) військового комісаріату, зберігається в обласному військовому комісаріаті протягом 10 років.

Четвертий примірник іменного списку додається до відомості видачі військових квитків та зберігається разом із нею.

Робота збірного пункту

92. Збірний пункт створюється обласним військовим комісаріатом з метою:

організованого відправлення призваних громадян на строкову військову службу до військових частин;

перевірки правильності призначення призовників до Збройних Сил та інших військових формувань;

формування військових команд призовниками;

передачі призваних громадян на строкову військову службу представникам військових частин, які прибули для їх прийняття і супроводження;

забезпечення призваних громадян на строкову військову службу всім необхідним на час перевезення їх до місця призначення.

Збірний пункт спрямовує свою роботу на запобігання випадкам направлення до Збройних Сил та інших військових формувань громадян, непридатних до військової служби за станом здоров’я, призовників, які мають право на відстрочку від призову, а також таких, що не відповідають встановленим вимогам служби у відповідних військових частинах. Збірний пункт може створювати резерв призовників на кожну команду в необхідній кількості з числа тих, що відправляються в командах. Резерв використовується в міру потреби для поповнення команд у разі повернення окремих осіб із числа призваних громадян на строкову військову службу за станом здоров’я або інших обставин. Повернення осіб, придатних до військової служби, назад до районних (міських) військових комісаріатів без відповідних підстав (рапортів старших команд, начальника відділення професійного психологічного відбору, начальника відділення формування) або інших законних причин забороняється.

Призовників, близькі родичі яких проживають у містах, де розташовані збірні пункти, або якщо строк відправлення команд, до яких вони відібрані, перевищує дві - три доби, дозволяється відпускати додому шляхом надання їм короткочасного звільнення. Перед звільненням з призовниками проводиться інструктаж, під час якого їм також повідомляється про час повернення на збірний пункт для відправлення до військової частини з видачею записок про звільнення під їх особистий підпис та записом їх прізвищ у книзі обліку звільнених.

93. Збірний пункт повинен мати:

приміщення для особового складу, що прибуває з районних (міських) військових комісаріатів і підлягає відправленню до військових частин (спальне приміщення, кімнату для вмивання, туалет);

приміщення для проведення виховної роботи та дозвілля серед призваних громадян на строкову військову службу на час їх перебування на збірному пункті;

приміщення для медичного огляду з розрахунку по одному приміщенню на кожного лікаря;

приміщення для проведення рентгенологічного обстеження органів грудної порожнини;

приміщення для відділення формування військових команд;

приміщення для розміщення особового складу, який прибув з військових частин для прийняття і супроводження осіб на строкову військову службу до військових частин;

їдальню (буфет). Порядок та місце харчування призовників визначається наказом військового комісара обласного військового комісаріату;

приміщення для тимчасового ізолювання інфекційного хворого;

місця для шикування особового складу і проведення з ним стройових занять та спортивних змагань і занять фізичною культурою.

Крім того, на збірному пункті повинні бути кімнати для розміщення командування збірного пункту, служби чергових та інших службових осіб, які здійснюють нагляд за додержанням порядку та дисципліни.

94. Наказом військового комісара обласного військового комісаріату не пізніше ніж за 10 днів до початку чергового призову призначається тимчасова адміністрація збірного пункту в такому складі:

командування: начальник тимчасової адміністрації збірного пункту, два заступники (з виховної роботи та з тилу);

медичне відділення: начальник відділення - лікар обласного військового комісаріату або в разі його відсутності лікар з числа виділених відповідним закладом охорони здоров’я;

лікарі (дерматовенерологи, хірурги, терапевти, невропатологи, психіатри, офтальмологи, отоларингологи, стоматологи, у разі потреби - лікарі інших спеціальностей, по одній медичній сестрі на кожного лікаря, санітарки);

група професійного психологічного відбору;

відділення формування команд: начальник відділення, один - два помічники начальника відділення, представники Збройних Сил та інших військових формувань, два - три оператори персональних обчислювальних машин (друкарки) і посильні (у разі потреби);

комендантське відділення: комендант збірного пункту, черговий офіцер, патрульні.

Функціональні обов’язки посадових осіб збірного пункту відпрацьовуються начальником тимчасової адміністрації збірного пункту, затверджуються військовим комісаром обласного військового комісаріату та доводяться до посадових осіб, призначених до тимчасової адміністрації.

95. На збірному пункті проводиться:

прийняття громадян, призваних на строкову військову службу, які підлягають відправленню до військових частин, від представників районних (міських) військових комісаріатів за іменними списками. Внесені до списків зміни в кожному примірнику скріплюються гербовою печаткою обласного військового комісаріату. Про осіб, які не прибули на збірний пункт з числа внесених до списку для відправлення у війська, у трьох примірниках списків робиться відмітка із зазначенням причини неприбуття, яка засвідчується підписом начальника тимчасової адміністрації збірного пункту та скріплюється гербовою печаткою;

медичний огляд громадян, призваних на строкову військову службу, перед відправленням їх до військових частин, а також рентгенографічне обстеження органів грудної порожнини та щеплення тим, кому його не проведено. Особи, непридатні до військової служби за станом здоров’я, хворі, призвані з порушенням вимог Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, підлягають поверненню із збірного пункту до районних (міських) військових комісаріатів, які їх направили. Прізвища призовників вносяться до книги обліку призовників, яких повернуто із збірного пункту, за формою згідно з додатком 24. На кожного такого призовника начальником тимчасової адміністрації збірного пункту на ім’я військового комісара районного (міського) військового комісаріату надсилається службовий лист за формою згідно з додатком 25, у якому зазначається, з яких причин призовник підлягає поверненню. Цей службовий лист підшивається до особової справи призовника. Усіх призовників, яких було повернуто зі збірного пункту, військові комісари районних (міських) військових комісаріатів вдруге викликають на відповідну призовну комісію для вирішення питання про їх призов на строкову військову службу з урахуванням нових даних, одержаних із збірного пункту.

Крім того, на збірному пункті може проводитися медичний огляд громадян, визнаних районними (міськими) призовними комісіями, комісіями з питань приписки до призовних дільниць непридатними або тимчасово непридатними до військової служби, а також громадян, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду і рішеннями районних (міських) призовних комісій.

96. Військові комісари обласних військових комісаріатів організовують на збірних пунктах необхідну виховну роботу серед призваних громадян на строкову військову службу і роз’яснювальну роботу з їх батьками, які прибули на проводи, відповідно до розроблених планів, а також організовують урочисті проводи особового складу військових команд за участю представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і батьків призовників.

97. Для супроводження військових команд, які прямують до місця проходження військової служби, виділяється особовий склад із числа найбільш дисциплінованих і вимогливих військовослужбовців, які повинні здійснювати нагляд за додержанням військової дисципліни і порядку у військових командах.

Особовий склад, призначений для прийому і супроводження поповнення, повинен прибути на збірний пункт заздалегідь з урахуванням часу, необхідного для якісного вивчення призваних громадян, їх особових справ, а також оформлення відповідних документів на команду.

Зазначений особовий склад під час перебування на збірних пунктах підпорядковується начальникові тимчасової адміністрації збірного пункту і зобов’язаний разом із командуванням збірного пункту формувати військові команди, вивчати призовників, призваних на військову службу, шляхом співбесід та вивчення їх особових справ, проводити з ними заняття, супроводжувати особовий склад під час його переміщення і брати участь в інших заходах згідно з порядком роботи збірного пункту.

Забороняється начальникам військових команд та іншим посадовим особам, що прибули з військових частин для прийняття і супроводження громадян, призваних на строкову військову службу, висувати до тимчасових адміністрацій збірних пунктів будь-які вимоги стосовно добору призовників, не передбачених законодавством, наказами Міноборони, наказами та директивами Генерального штабу Збройних Сил і цим Положенням.

98. Начальникам військових команд, які направляються за призваними на строкову військову службу громадянами, видаються доручення на право їх прийняття. Доручення передаються начальниками військових команд начальнику тимчасової адміністрації збірного пункту і зберігаються в обласному військовому комісаріаті разом з іменними списками поповнення та актом готовності команди до відправлення, які складаються на збірному пункті.

99. На збірних пунктах призвані на строкову військову службу громадяни передаються начальникові військової команди згідно з іменним списком поповнення за формою згідно з додатком 26, що складається на кожну військову команду у трьох примірниках. Перший і другий примірники разом з комплектом документів на кожного призовника для військової частини (перелік комплекту документів визначається Генеральним штабом Збройних Сил) вручаються начальником тимчасової адміністрації збірного пункту начальникові військової команди, а третій з розпискою начальника військової команди про прийняття поповнення залишається в обласному військовому комісаріаті.

Крім того, начальнику військової команди видаються військові перевізні документи на перевезення військової команди, маршрутний лист, а також продовольчий атестат.

Стосовно осіб, які самовільно залишили місце розташування збірного пункту, військовий комісар обласного військового комісаріату призначає розслідування з метою притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством.

100. Начальники військових команд після прибуття до місця призначення передають поповнення за іменними списками та комплектом документів на кожного призовника начальникам пунктів прийому поповнення і одночасно доповідають відповідним начальникам про стан дисципліни та про всі випадки її порушення в дорозі.

На пунктах прийому поповнення в першому примірнику списку проти кожного прізвища призваного для проходження строкової військової служби громадянина робиться відмітка, коли і до якої військової частини (умовне найменування частини і пункт дислокації) направлено. Цей примірник списку після закінчення прийому поповнення передається до тієї інстанції, розпорядженням якої було створено пункт прийому. Другий примірник з позначкою про прийом поповнення, скріплений гербовою печаткою, надсилається обласному військовому комісаріату, з якого прибуло поповнення. Справи з другим та третім примірником списків разом із дорученням на отримання військової команди зберігаються протягом 10 років.

VIII. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням призову громадян на строкову військову службу

101. Громадяни, призвані на строкову військову службу, зобов’язані прибути до районного (міського) військового комісаріату для відправлення до військових частин у своєму справному одязі та взутті. На збірних пунктах за узгодженням з місцевими органами виконавчої влади організовується продаж необхідних продовольчих та непродовольчих товарів.

102. Громадяни, призвані на строкову військову службу, забезпечуються продовольством у такому порядку:

під час перебування на збірних пунктах призовники забезпечуються гарячою їжею;

за узгодженням з місцевими органами виконавчої влади на збірних пунктах організовується робота буфетів.

Видача повсякденного набору сухих продуктів проводиться залежно від часу перебування в дорозі відповідно до встановлених норм. У разі прямування з пересадками враховується час, необхідний для пересадки.

Забезпечення призовників постільними речами під час їх перебування (ночівлі) на збірному пункті здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською міською держадміністраціями у взаємодії з обласними військовими комісаріатами.

103. За повне і якісне забезпечення призовників усім належним за нормами постачання на час проїзду відповідають начальник гарнізону і військовий комісар обласного військового комісаріату.

104. Фінансове і матеріальне забезпечення, пов’язане з виконанням військового обов’язку, здійснюється відповідно до законодавства.

Перевезення громадян, пов’язані з призовом на строкову військову службу, до місця служби та їх харчування в дорозі здійснюється за рахунок коштів Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями, до яких направляються військовослужбовці.

105. За особами, які залучаються до заходів з приписки громадян до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, відповідно до статті 43 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” на весь час виконання своїх обов’язків зберігаються займана посада та середній заробіток за основним місцем роботи.

106. Матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з виконанням обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, підготовкою та призовом на строкову військову службу, здійснюється в порядку, визначеному статтею 21 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

IX. Вирішення питань, пов’язаних з направленням громадян для проходження альтернативної (невійськової) служби

107. Організаційно-правові засади та порядок проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби визначаються Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу” та Положенням про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 р. № 2066 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 45, ст. 2240), та іншими нормативно-правовими актами.

108. Для вирішення питання про направлення на альтернативну (невійськову) службу громадяни після взяття їх на військовий облік в установленому порядку подають письмову заяву відповідному структурному підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання.

У районному (міському) військовому комісаріаті під час проходження приписки до призовної дільниці в обліковій картці призовника чорнилом (кульковою ручкою) робиться позначка про виявлення бажання проходити альтернативну (невійськову) службу. Така сама позначка робиться олівцем і в обліково-алфавітній книзі.

109. Після отримання районним (міським) військовим комісаріатом рішення місцевої держадміністрації про направлення громадянина на альтернативну (невійськову) службу військовий комісаріат направляє його для проходження медичного огляду.

У разі визнання громадянина придатним до військової служби за станом здоров’я та відсутності підстав для надання відстрочки або звільнення від призову районний (міський) військовий комісаріат протягом п’яти календарних днів письмово повідомляє про це відповідному структурному підрозділу місцевої держадміністрації.

110. Після одержання районним (міським) військовим комісаріатом повідомлення місцевої держадміністрації про видачу направлення для проходження альтернативної (невійськової) служби особова справа призовника переміщується до картотеки справ призовників, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

В обліковій картці особової справи призовника робиться запис:

“____ ___________ р. направлено на альтернативну (невійськову) службу. Рішення місцевої держадміністрації від ___ _________ р. № ____, вх. № _____ від ____ ____________ ____ р. Направлення для проходження альтернативної (невійськової) служби від ___ __________ ____ р. № ____, вх. № ____ від ____ _________ ____ р.”.

Такий самий запис робиться в обліково-алфавітній книзі призовників.

У разі коли громадянин, який проходить альтернативну (невійськову) службу, виявив бажання проходити строкову військову службу, місцева держадміністрація направляє його до районного (міського) військового комісаріату для проходження призовної комісії. Після ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення щодо призову громадян на строкову військову службу районний (міський) військовий комісаріат повідомляє про це місцевій держадміністрації. У розділі VII військового квитка цього громадянина робиться позначка про зарахування строку альтернативної (невійськової) служби, визначеного з урахуванням використання ним робочого часу протягом проходження служби, до строку військової служби з розрахунку півтора місяці альтернативної (невійськової) служби за один місяць строкової військової служби.

У разі коли громадянину за ухилення від проходження альтернативної (невійськової) служби рішенням місцевої держадміністрації буде достроково припинено проходження цієї служби, районні (міські) військові комісаріати виносять на розгляд призовної комісії питання про їх призов на строкову військову службу. Під час призову таких призовників на строкову військову службу строк проходження альтернативної (невійськової) служби не враховується.

X. Вирішення питань, пов’язаних з прийняттям призовників на військову службу за контрактом

111. З особових справ громадян призовного віку, які не проходили строкової військової служби і мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну загальну середню або базову середню освіту, яких в установленому порядку відібрано кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військова служба за контрактом), у районному (міському) військовому комісаріаті формується окрема картотека.

До особових справ зазначених призовників додаються заяви про їх бажання добровільно вступити на військову службу за контрактом із письмовою згодою на обробку персональних даних та у випадках, визначених законодавством, письмової згоди на проведення спеціальної перевірки відомостей про нього та рішенням військового комісара районного (міського) військового комісаріату щодо їх зарахування кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом або запитом командування військових частин щодо проведення роботи з вивчення їх особистих якостей та оформлення необхідних документів.

112. У графі 9 обліково-алфавітної книги стосовно кожного призовника, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом, олівцем робиться позначка про відбір його кандидатом для прийняття на військову службу за контрактом.

113. Призовники, відібрані кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, направляються в установленому порядку до навчальних центрів (навчальних військових частин, підрозділів) для отримання відповідної військово-облікової спеціальності та укладення контракту про проходження військової служби.

Припис про направлення призовника до навчального центру (навчальної військової частини, підрозділу) засвідчується підписом військового комісара районного (міського) військового комісаріату та скріплюється гербовою печаткою. У графі 9 обліково-алфавітної книги стосовно такого кандидата робиться позначка про направлення його до навчального центру (навчальної військової частини, підрозділу) із зазначенням дати і номера припису.

У посвідченні про приписку до призовної дільниці зазначених призовників у розділі “Особливі відмітки” робиться запис “відібраний кандидатом для прийняття на військову службу за контрактом та направлений до навчального центру (навчальної військової частини, підрозділу) (дата вибуття), що дислокується (адреса)”, який засвідчується підписом військового комісара районного (міського) військового комісаріату та скріплюється гербовою печаткою.

114. У разі надходження до районного (міського) військового комісаріату витягу з наказу по навчальному центру (навчальній військовій частині, підрозділу) про зарахування призовника до списків особового складу на навчання (призначення на відповідну посаду) військовослужбовців військової служби за контрактом рішенням військового комісара він виключається з військового обліку призовників.

У разі надходження до військового комісаріату від військового формування або правоохоронного органу спеціального призначення витягу з наказу про прийом призовника на військову службу за контрактом рішенням військового комісара він виключається з військового обліку призовників.

В обліковій картці призовника робиться запис:

“Прийнятий на військову службу за контрактом. Наказ командира військової частини ________ від ___ _________ р. № _____.”.

Витяг із наказу зберігається в особовій справі призовника.

У графі 8 обліково-алфавітної книги робиться запис про прийняття призовника на військову службу за контрактом.

Посвідчення призовників про приписку до призовної дільниці знищуються в установленому порядку у військовій частині.



Додаток 1
до Положення

СПИСОК
громадян року народження, які підлягають приписці до призовних дільниць


Додаток 2
до Положення

ЗВЕДЕНИЙ СПИСОК
громадян року народження, які проживають
в районі (місті) та підлягають приписці до призовної дільниці


Додаток 3
до Положення

МЕДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА


Додаток 4
до Положення

РОЗПОРЯДЖЕННЯ


Додаток 5
до Положення

ПОВІСТКА


Додаток 6
до Положення

ОБЛІКОВА КАРТКА ПРИЗОВНИКА


Додаток 7
до Положення

ОСОБОВА СПРАВА ПРИЗОВНИКА


Додаток 8
до Положення

КНИГА
протоколів засідань комісії з питань приписки громадян року народження до призовної дільниці


Додаток 9
до Положення

НАПРАВЛЕННЯ


Додаток 10
до Положення

ЛИСТ ВИВЧЕННЯ


Додаток 11
до Положення

ВИТЯГ
із книги протоколів засідань комісії з питань приписки


Додаток 12
до Положення

ОБЛІКОВО-АЛФАВІТНА КНИГА
призовників року народження, які проживають на території


Додаток 13
до Положення

АЛФАВІТНА КАРТКА



Додаток 14
до Положення

Формат 30 х 35

ЗРАЗКИ ШТАМПІВ
про взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників

Взятий на облік

в ___________________________ Р(М)ВК

________________________________ обл.

“_____”___________________20____ р.

підпис ______________________

Знятий з обліку

в ___________________________ Р(М)ВК

________________________________ обл.

“_____”___________________20____ р.

підпис ______________________


Додаток 15
до Положення

ПЛАН
проведення призову громадян на строкову військову службу


Додаток 16
до Положення

НАКАЗ


Додаток 17
до Положення

РОЗПОРЯДЖЕННЯ


Додаток 18
до Положення

ПОВІСТКА


Додаток 19
до Положення

КНИГА
протоколів засідань районної (міської) призовної комісії


Додаток 20
до Положення

ДОВІДКА


Додаток 21
до Положення

ПОВІСТКА


Додаток 22
до Положення

КНИГА
протоколів засідань призовної комісії


Додаток 23
до Положення

ІМЕННИЙ СПИСОК
на військову команду, що направляється з військового комісаріату на збірний пункт обласного військового комісаріату для відправлення у військову частину


Додаток 24
до Положення

КНИГА
обліку призовників, яких повернуто із збірного пункту обласного військового комісаріату до районних (міських) військових комісаріатів


Додаток 25
до Положення

Службовий лист


Додаток 26
до Положення

ІМЕННИЙ СПИСОК
молодого поповнення, яке відправляється військовою командою із збірного пункту обласного військового комісаріату в розпорядження начальника пункту прийому молодого поповнення, станція залізниці

Translate