10 РОКІВ ТОМУ, ДЛЯ МЕНЕ… Початок війни з московітами у АР Крим!

10 РОКІВ ТОМУ, ДЛЯ МЕНЕ… Початок війни з московітами у АР Крим!

ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВЕРНЕМО КРИМ!!!

МИ СИЛЬНІ, НАША НАЦІЯ, ЯК НІКОЛИ, ЗГУРТОВАНА ПРОТИ московитів!!!

ЯК Я ГОВОРИВ 10 РОКІВ ТОМУ кримським колаборантам, – «У МЕНЕ БАГАТО РОДИЧІВ – ВСЯ УКРАЇНА»

Крим – це Україна, Україна за допомогою наших доблесних ЗСУ поборе мордовсько-московську навалу!!! Слава ЗСУ!!!

10 років тому на кораблі “Корветі Тернопіль”.

Нечесті з московитів рік тому написали, що підірвали його. Адже проукраїнські матроси, на той час, заблокували моторну частину цементом. Їм дістався металолом.

І взагалі тішусь останніми новинами що наше СБУ вже більшу частину так званого флоту раші, відправила на дно нашого Чорного моря!

Згадуються 5 років моєї діяльності в АР Криму… руський мір і його пропоганда – це Велике зло, яке я відчув, особисто: з 30 жовтня 2013 року по 1 червня 2014 року!

Жовтень-грудень 2013 р. згадується настрої кримських колег, у період протиставлення януковичу та його посіпакам, часи Великої мирної Волі українців на Майдані. Різні погляди тодішніх кримських колег, але ще проукраїнських позицій. І я, як керівник Кримського інституту економіки, управління та туризму ТНЕУ, всіляко підтримував українську культуру і патріотизм в смт.Форосі, м.Ялта, АР Крим. Були проведені багато відповідних міжнародних наукових конференцій у сфері туризму, державної служби, місцевого самоврядування, перспективи освіти і державної мови в АР Криму та Європейської інтеграції.

Ніхто з нас навіть не зміг подумати в Криму, що ми через декілька років станемо ворогами!!! Це результат руського міра!!!

Січень 2014 р. Майдан в столиці нашої держави.

І руський мір, саме з Ялти, координує та відправляє покидьків на так званий “антимайдан”. На моїх очах формується розкол кримчан, на тих які тяжіли до росії, і тих хто хоть раз побував в Європейських країнах і цивілізації. Січень 2014 р. дуже складний період моєї діяльності. Перші розстріли Героїв на вулиці Інституцькій в столиці… Невизначеність і обережність. Але характер і патріотизм та любов до держави Україна, брав верх. І життя продовжувалось…

Суворий лютий, 23-24.02.2014 р.

Втеча так званого гаранта яника обговорювалась в колективі. Говорили зрадник, адже вони всі свято йому вірили… зеку і мародеру української політики. Мав честь представити місто Тернопіль, 23 лютого на кораблі “Корвет Тернопіль” День народження корабля. Підняття Українського прапору, моя промова для моряків була патріотичною, адже відкривались для нас великі перспективи після перемоги Майдану!!! І обов’язково святкова зустріч на кораблі “макарони по флотські”. Були присутні біля десятка капітанів інших кораблів і навіть російських. Ніхто не думав, і не гадав, що вже завтра почнеться війна… і вони будуть по різні барикади. Наші капітани проти російських, запроданців і калобарантів!!! Результат руського міра! Так, деякі українські капітани кораблів стали запроданці. Я думаю, що кара для них близька – це наші ЗСУ. Слава нашим воїнам ЗСУ. Слава Україні!!!

Рік потому, я взнаю таку інформація, що втікач янукович 23 лютого перебував неподалік і переховувався на російському кораблі!!! Якби знати і бути мольфаром тоді. Знайти гада тоді. Можливо і історія писалася для України не так жорстоко, як ми маємо сьогодення.

24 лютого моє авто зупиняють і проводять обшук на дорозі до Ялти. Авто на Тернопільських номерах. І тут я вперше побачив цілу колону танків і БТР, які їхали в сторону Сімферополя. І вперше побачив зеленого чоловічка. Інопланетяни щоб ви здохли!!!

Березень 2014 року.

Форос – це райський куточок для АР Крим. 4 березня зустріч в інституті всіх мерів Великої Ялти і Верховної ради АР Крим. Ніхто навіть і не думав які перспективи готує для нас українців – руський мір. 8 березня святкування Дня жінок. Діалоги з мерами Великої Ялти. Апеляції від них до мене: “Чому Київ мовчить!!!” , “Чому!”. Пропозиції йдуть в мою сторону: “Нехай в.о.президента відправить делегатів в кожен куточок і територіальну громаду АР Крим, нам потрібні гарантії, що нас “бендери” не “тронуть”! А відбудуться в 2015 році вибори у місцеві ради… Кого люди виберуть, той й буде керувати громадою!” Це був месич практично від усіх мерів громад АР Крим. Я тоді розумів це все. І розумів, чому вони переживають, адже їх статки “ох й не маленькі на південному березі”. Я багато комунікував з державними на той час діячами в м.Тернополі та м.Львові, а також в своєму телефонному інтерв’ю на Тернопільському телебаченні, розповідав, що потрібно щоб зберегти Україну в АР Криму. Але, як бачимо… Сталось те, що сталось!!!

Березень місяць багатий на історії… На моїх очах, вже 14 березня, керівних комунальної служби Фороської громади зняв Український прапор і зачепив трьох-кольорову тряпку руського міра. Але, нагадую що 16 березня тільки мав відбутись так званий “референдум”. А колаборанти вже почались появлятись. Один із них тодішній мер Фороса.

Моя мрія, що колись, і це буде скоро, за допомогою наших воїнів ЗСУ, я особисто поверну наш Синьо-жовтий Український прапор на те місце, де він був і має бути!!!

22 березня мій день народження! День народження в той час був надзвичайно тривожний. Але на другий день вранці, мій співробітник говорить: “Що мені подарунок… на громовідводі, високо майорить Український прапор” – це був найкращий подарунок на всі мої дні народження!

30 березня наїхала севастопольська навала бомжів і так званих антимайданівців, щоб … зняти прапор і втопити “бендеру”, тобто так вони називали мене. І це для мене дуже почесно. Але їм нічого не вдалось, дякуючи злагодженим діям мого тодішнього колективу, студентів і місцевої громади. І прапор залишився майоріти доти я був у Форосі (31 травня).

Травень 2014 р.

Останній місяць мого перебування у мальовничому Форосі.

Йшов навчальний процес в інституті безперебійно. Антикризовий механізм моєї діяльності спрацював і дав свої результати. Адже з гордістю, можу сказати, що мені вдалося вручити випускникам інституту 176 Українських дипломи вищої освіти. При цьому, банківська система була заблокована, калобарація і руський мір розвивався шаленими темпами, залякування, цькування і навіть погрози були тоді притаманні.

Пам’ятаю випадок…, дзвонить тодішній міністр АР Крим і кричить: “А пачему до сих пор у нас нету вашего контингента студентов. Ми Ваше начальство. А не Тернополь!” Вони формували так званий федеральний расійський університет на базі Таврійського універу і вимагали всіх студентів від усіх ВНЗ. І погрожували розправою! Я дав вказівку, щоб працівники інституту з архіву зібрали список давніх випускників. І передав її. Відтягнувши час проведення державної атестації в інституті, і переведення всіх студентів на інші факультети материкового університету ТНЕУ. А тим часом проводив спокійно державну атестацію! Ось і вдалось закінчити роботу, без їхніх “маскі шоу”.

І основне. Зі своїми бувшими працівниками, підлеглими при дуже важкій ситуації, розрахувався по зарплаті повністю. Банківська система не працювала. Я придумав такий взаємозалік. Студент оплачує за надані послуги, навіть російськими рублями, я ці кошти відповідно до відомості, віддаю як заробітню плату працівнику інститута, працівник віддає мені свою кредитну карточку. Я приїжджаю в Тернопіль. Знімаю з карток відповідні суми коштів і перераховую в касу університету, як плату за надані освітні послуги усіх студентів. Таким чином особисто мною було перераховано біля 800 тис.грн. в спецфонд університету. І ці кошти не пропали для держави!!!

31 травня 2014 р. виїжджаю з протоколами державної атестації на материк до ТНЕУ для замовлення дипломів. Також було багато проблем уже із замовленням українських дипломів. Дякую ректору ТНЕУ на той час, за підтримку і вирішення цієї ситуації. Дипломи надруковані. І я взяв квитки на потяг, щоб їхати в Сімферополь, вручати дипломи студентам випускникам інституту. Але вже їхати в АР Крим було дуже не бажано. Оскільки, поступила мені інформація, від проукраїнської налаштованих моїх працівників, що мене чекають недруги і я вже для них: “Українсько-налаштований тіп”! Терміново евакуював своїх родичів на материкову Україну. Було прийнято рішення передати дипломи через друзів. І там вже було вручено 176 українських дипломів!!!

Я впевнений, що колись над АР Крим і Севастополя, Ялті і в Форосі замайорить Український прапор!!!

Згадується ще випадок. 15 травня 2014 р. Успішно проходить в інституті державна атестація. Секретар заходить і каже: “До Вас прийшли”. Заходять в кабінет до мене троє поважних, дуже охайно вбраних, делегатів. Як вони представились. Що вони представляють інтереси севастопольського народного губернатора. Я запросив їх присісти. І почався діалог. Де вони в тридцять хвилин, описали повністю мою біографію. Навіть ту, яку я сам забув. Я зрозумів, що люди прийшли не просто поспілкуватись, а щось їм було потрібно від мене. Один із них, поставивши ключі на мій стіл, почав говорити:”Чи не хочу я бути ректором… і якщо їхній шеф схоче, то це буде приватний інститут… і я зможу працювати надалі на благо Криму та расії…, а також, їхній шеф мені запропонував, бути його радником по питаннях фінансів та вищої освіти…”. Тим часом, суне ключі, які були на столі. Я думав, що це ключі гостей від авто, що приїхали. Але ключі, які були на столі, це були ключі від квартири на Нахімовській площі у м.Севастополі. Де один із них каже:” Що квартира буде Ваша, якщо Ви зробите дещо”. Я просто з цікавості запитав: “Що?”. Мені сказали : “Що я маю на кримському телебаченні, відмовитесь привселюдно від громадянства України”. На що я відповів: “Що у мене багато родичів в Україні”. Мені відповіли: “Що можу всіх родичів забрати”. Я ще раз їм відповів, ви мене не зрозуміли: “У мене родичів 42 млн. чоловік і подивився на Український прапор у мене в кабінеті”. Мої гості мовчки подивились, один на одного, і вийшли з кабінету, забравши з собою ключі від квартири, які сунули мені… нехай би, подавались ними.

Слава Україні!!!

Мій вибір Україна!

Слава нашим військовим!!!

Слава Україні!

Наразі ми всі волонтери і працюємо на Перемогу. Мій фронт з 2015 по даний час 2024 рр. це супровід (ефективні освітні послуги, реабілітація, виховання майбутньої патріотичної нації) студентів Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти Кам’янець-Подільський Державний Інститут та ефективний його розвиток, – єдиного державного інклюзивного Закладу вищої освіти в Україні!!!