В Навчально-реабілітаційному закладі вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” функціонує сучасна модернізована бібліотека, введений в дію читальний зал на 40 місць, розширено книгосховище та абонементський зал.

    Завідувач Бібліотеки – Хейлик Альона Антонівна.

  Бібліотека Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким структурним підрозділом, забезпечує навчальний процес, науково-педагогічну діяльність, науково-дослідну і виховну роботу книгами, періодичними виданнями та іншими носіями інформації. В центрі роботи – сучасні студенти. Тому не можна залишатися не сучасними.  Бібліотеку ще називають храмом книг – тут не тільки збирають, зберігають та видають книги, журнали, аудіозаписи та відеоматеріали, але й дарують студентам радість спілкування з письменниками, психологами, соціальними педагогами, працівниками центру соціальних служб дітей та молоді та іншими цікавими людьми.

А оскільки у програмах курсів 50 відсотків навчальних годин віддали на самостійну роботу студентів, це збільшує навантаження на бібліотеку. Таким чином, перед бібліотекою постають складніші завдання: бібліотека бере активну участь в освітньому процесі, стає його складовою. Прагнення студентів до високоякісних знань стимулює розвиток бібліотеки, і навпаки: змістовна, організована, доброзичлива бібліотека приваблює студентів.

На 1 січня 2025 року бібліотечний фонд становить понад  48 000 примірників. Це сучасні підручники із спеціальних, професійно-орієнтованих та загальноосвітніх дисциплін.

Бібліотеку і читальні зали навчального корпусу та гуртожитку  обладнано комп’ютерами,  встановлено Wi-Fi.

   Склад читачів бібліотеки :

Студентів Інституту – 719

Студентів Коледжу – 664

Загальня кількість студентів – 1 383

Працівників Інституту– 113

Працівників Коледжу – 131

Загальна кількість працівників – 244

Історія бібліотеки Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” нерозривно пов’язана з історією навчального закладу. Бібліотека була створена у 1971 році на базі Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернату для інвалідів. Фонд книгозбірні почався з запису №1 в інвентарній книзі 11 серпня 1971 року. Спершу книжковий фонд становив 3 тис. 267 примірників та 116 читачів. А вже в 2007 році становив 33 тисячі примірників. У ті часи бібліотека була розташована в одному приміщенні і займала площу 48 кв.м. 

Оскільки підготовку висококваліфікованих кадрів важко уявити без сучасної бібліотеки, було прийнято рішення розпочати її модернізацію. Так, у 2008 році було реконструйовано три аудиторії, що дало можливість змінити організаційну структуру бібліотеки, а саме – додати нові приміщення. В цьому вигляді бібліотека функціонує і дотепер – це просторі, комфортні та гарно освітлені Абонементський та Читальний зали та Книгосховище із загальною площею 144 кв.м.

Йшли роки, розбудовувався навчальний заклад, а з ним росла і бібліотека. У 2015 році книжковий фонд бібліотеки становив вже 36 тисяч примірників.

З листопада 2016 року змінено статус Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернату, його перейменовано у Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж (підстава: наказ Міністерства освіти і науки України від 29.11. 2016 року № 1434 «Про перейменування Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернат»), а вже 12.05.2021 р. Кабінетом Міністрів України було оприлюднено розпорядження № 498-р «Про створення Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут». У серпні 2021 р. отримано Наказ МОН України від 04.08.2021р. № 886 «Про утворення Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут»». У вересні 2021 р. розпочато реорганізацію Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу (Наказ МОН України від 13 вересня 2021р. № 979).

З грудня 2021 р. Рішенням Вченої ради НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут» започатковано діяльність Відокремленого структурного підрозділу Кам’янець-Подільський фаховий коледж НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут».

Зростання Інституту розширювало коло завдань, що стояли перед бібліотекою. Поява нових факультетів диктувала необхідність подальшого розширення читального залу та поповнення книжкового фонду.

Безцінним є фонд книг, подарований бібліотеці Мар’яном Тріпаком – Заслуженим працівником освіти України, академіком НАН вищої освіти України, доктором економічних наук, професором кафедри фінансів, обліку та оподаткування імені С. Юрія. Завдяки співпраці ректора Мар’яна Тріпака з керівниками вищих навчальних закладів (в тому числі з закордонними), бібліотека здатна забезпечувати професійною інформацією студентів в повному обсязі. Сюди регулярно надходять методичні й дидактичні матеріали, підручники та навчальні посібники, у фонді є достатня кількість довідкових та енциклопедичних видань, періодика. Розуміючи значення бібліотеки як важливого фактору розвитку науки, викладачі та науковці ЗВО беруть безпосередню участь у формуванні фонду. Подарована література стала потужним доповненням до бібліотечного фонду та надає неоціненну допомогу для забезпечення освітньо-виховного процесу та науково-педагогічної діяльності інституту та фахового коледжу. За період 2015-2018 років фонд бібліотеки збільшився на 9 тис. одиниць як на паперових так і електронних носіях.

Особливо відчутним для бібліотеки став вклад нашого дорогого друга та мецената з США – Роберта Хея разом з ініціативними волонтерами зі Львова – Владиславом Дорудою та Софією Бойко Під час їхнього візиту до Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” влітку Роберт Хей пообіцяв подарувати сучасну літературу для студентів закладу. І вже 3 вересня відбулась презентація книг (більше 200 книг), українською та англійською (мовою оригіналу) які представники Роберта Хея, Влад Доруда і Софія Бойко придбали та подарували студентам Інституту.

Бібліотека постійно розширює асортимент інформаційних продуктів і є надійним інформаційним центром інституту та фахового коледжу. Це не просто пункт видачі підручників, а осередок безцінних професійних знань, від стану якого залежить діяльність усього освітньо-виховного механізму. Бібліотека є невід’ємною складовою освітянського та інформаційного простору, яка накопичує, зберігає та поширює знання, що зафіксовані у друкованих та електронних носіях інформації. Відвідувачі бібліотеки мають можливість глибше поринути у теми, які вивчають, розвинути навички самоосвіти та самонавчання, якісно виконувати домашні завданння та готуватись до іспитів, а також спілкуватись з іншими людьми, які мають спільні інтереси. В свою чергу, бібліотекар завжди готовий допомогти в пошуку потрібних матеріалів.

З 2009 року і до сьогодні очолює бібліотеку Хейлик Альона Антонівна.

Бібліотека надає методичну допомогу структурним підрозділам у вдосконаленні форм та методів інформаційно-бібліографічного обслуговування, проводить науково-методичну (аналітичну, організаційно-консультативну) роботу з удосконалення всіх напрямів діяльності бібліотеки; забезпечує підвищення кваліфікації співробітників, розробляє технологічні та нормативні документи, які регламентують виробничі процеси та трудову діяльність.

Фонд бібліотеки знаходиться в постійній динаміці, оновлюється, а бібліотека забезпечує його активне використання та зберігання. Завдяки системному аналізу і наполегливій роботі сформовано якісний і збалансований фонд. Сьогодні фонд бібліотеки Інституту складає понад 40 тис. друкованих видань, в тому числі і періодичні видання, з суспільно-політичних, економічних, природничих, юридичних, гуманітарних та інших галузей. Фонд включає монографії, наукові періодичні видання, матеріали наукових конференцій, неопубліковані видання (дисертації, автореферати), навчальні посібники та методичні матеріали. Важливою складовою є довідково-бібліографічний фонд бібліотеки: енциклопедії, загальні та галузеві довідники і бібліографічні покажчики. Електронний ресурс бібліотеки перебуває у постійному розвитку. Репозитарій електронних видань інституту надає інформацію, що репрезентує науковий та навчально-методичний доробок науково-педагогічних, педагогічних прапцівників інституту та наших студентів. Бібліотека також підтримує і розширює зв’язки з іншими науковими бібліотеками.

Значну увагу у своїй діяльності бібліотека надає соціокультурній роботі. Основний контингент користувачів бібліотеки — це молодь. В бібліотеці вона здобуває не тільки професійні знання, а й долучається до джерел культури, історії свого народу. Завдяки цьому напрямку роботи реалізується вплив на духовність, творчий розвиток, правове, політичне, екологічне та трудове виховання, гармонійної особистості, свідомого громадянина України. У бібліотеці постійно діють тематичні книжкові виставки.

Візитною карткою бібліотеки в інформаційному просторі є її Web-сторінка (https://kpdi.edu.ua/koledzh/materialno-tehnichna-baza/biblioteka). Бібліотека невпинно шукає дорогу до свого читача і намагається постійно бути актуальною як за змістом, так і за технологіями. Серед наших найновіших інформаційних сервісів з’явилися: електронна бібліотека і репозитарій. Бібліотека НРЗВО КПДІ є постійним учасником новітніх освітніх та інформаційних програм та проектів, що відкриває перед нами нові можливості та горизонти.

Ефективна робота бібліотеки неможлива без інформаційно-аналітичної та наукової діяльності. Для оперативного пошуку документів в бібліотеці функціонує система традиційного і електронного каталогу. Введення в роботу інноваційних бібліотечних технологій зумовило вдосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування. В першу чергу воно стало більш доступне і оперативне. При наявності електронного каталогу значно спрощується пошук необхідної інформації, оскільки цей каталог об’єднує в собі функції систематичного, абеткового каталогів та систематичної картотеки статей, відтворює всі види видань, налічує описи і передбачає можливість багатокритеріального пошуку за автором, назвою, словами з назви, шифром УДК, видами документів, мовою, видавництвом, роком видання тощо; містить інформацію про кількість та наявність вільних примірників, про розподіл та місце знаходження видання.

Великою гордістю бібліотеки є Репозитaрій НРЗВО КПДІ – це електронний архів, що систематизує і зберігає в електронному вигляді копії документів наукового, довідкового, освітнього та методичного призначення:

• присвячені історії НРЗВО КПДІ;
• що відповідають основним напрямам наукової діяльності НРЗВО КПДІ;
• створені науково-педагогічними та педагогічними співробітниками, студентами НРЗВО КПДІ або у співпраці з іншими науковцями.

Репозитaрій НРЗВО КПДІ забезпечує постійний безкоштовний доступ до електронного архіву засобами інтернет-технологій. Репозитарій є частиною загального електронного інформаційного ресурсу НРЗВО КПДІ. Основне його призначення – накопичення, систематизація та довгострокове зберігання в електронному вигляді інтелектуальних продуктів НРЗВО КПДІ, надання відкритого доступу до них засобами інтернет-технологій, поширення цих матеріалів з метою інтеграції у середовище світового науково-освітнього товариства.

Мета та завдання:

• Забезпечити централізоване і довготривале зберігання в електронному вигляді повнотекстових наукових ресурсів.
• Сприяти накопиченню інтелектуальних здобутків колективу НРЗВО КПДІ.
• Сприяти зростанню позитивного іміджу та популяризації наукових здобутків вчених та спеціалістів НРЗВО КПДІ шляхом репрезентації їх наукової продукції у глобальній мережі.
• Сприяти інтеграції наукових інформаційних ресурсів НРЗВО КПДІ у світовий науковий інформаційний простір.
• Сприяти збільшенню індексу цитування наукових публікацій співробітників НРЗВО КПДІ шляхом надання до них вільного доступу широкому колу користувачів.
• Створити надійну і доступну систему обліку наукових публікацій співробітників НРЗВО КПДІ.

Репозитaрій НРЗВО КПДІ передбачає виконання таких функцій:

• Наукової, що спрямована на розвиток науково-дослідної роботи.
• Довідково-інформаційної, що спрямована на задоволення інформаційних запитів з основних напрямів діяльності НРЗВО КПДІ.
• Акумулятивної, що сприятиме збагаченню бібліотечних ресурсів НРЗВО КПДІ електронними документами та цифровими копіями друкованих видань та їх надійному збереженню.

Головною метою діяльності бібліотеки є: популяризація документів серед студентів, виховання патріотизму, прищеплення любові до рідного краю, формування їх світогляду, допомога студентам в задоволенні особистих інтересів, потреб, запитів.

Одним з основних напрямів діяльності бібліотеки є створення оптимальних умов для самостійної роботи студентів. Під нею розуміють різноманітні види індивідуальної й колективної діяльності студентів на аудиторних і позааудиторних заняттях без участі викладача. Із урахуванням того, що кількість годин, відведених на самостійне оволодіння професійними знаннями, постійно збільшується, роль бібліотеки в цих умовах неухильно зростає. Ефективність самостійної роботи залежить від багатьох складових – упровадження сучасних освітніх технологій, забезпеченості навчальною, навчально-методичною, довідковою й науковою літературою, достатності робочих місць, обладнаних сучасною електронною технікою.

Відповідно до Конституції України, законів України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Концепцій національного виховання, громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національної доктрини розвитку освіти України в XXI сторіччі, державних документів про бібліотечну справу в Україні, Положення про загальноосвітній навчальний заклад в навчальному році перед бібліотекою постають такі завдання:

• удосконалення роботи бібліотеки з урахуванням вимог сьогодення в рамках інформаційної підтримки навчального процесу;
• сприяння реалізації державної політики в галузі освіти, вихованню досконалої, інтелектуальної, розвинутої особистості;
• виховання у користувачів інформаційної культури читання, навичок самостійної роботи з книгою, уміння користуватися довідниковим апаратом;
• виховання у студентів поваги до державних символів України, Конституції України, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• пошук нових форм роботи з виховання в студентів загальнолюдських цінностей, гуманізму, патріотизму, милосердя, духовності, естетичної, правової, трудової, економічної культури, здорового способу життя;
• широка популяризація української культури, виховання мовного етикету, глибокої поваги до рідної мови до національної культури і духовних надбань українського народу та інших народів та націй;
• збереження фонду, поповнення науково-методичної бази;
• виховання бережливого ставлення до книги;
• подальший розвиток інформативної функції бібліотеки як інформативно-культурного центру.

Бібліотека Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” – один з найважливіших структурних підрозділів Інституту, який сприяє навчальній, дослідницькій та культурно-освітній діяльності науково-педагогічних та педагогічних працівників, викладачів та студентів. Місія Бібліотеки полягає у створенні, накопиченні, організації власних та збереженні світових інформаційних ресурсів, що відповідають вимогам освітнього процесу і науково-дослідної роботи в Інституті, здійсненні навчального та наукового процесів Інституту відповідно до європейських освітніх стандартів, шляхом якісного та оперативного доступу до інформаційного простору як локальних, так і віддалених користувачів.

    Абонемент – де видається література на навчальний семестр.  Студенти денної, заочної та дистанційної форми навчання обслуговуються згідно навчальних планів. Послугами абонементу можуть користуватися викладачі та співробітники. На абонементі систематично організовуються книжкові виставки різноманітної тематики згідно Календаря знаменних дат, Плану роботи бібліотеки та Єдиному плану виховної роботи інституту та фахового коледжу, новинками періодики, виставками нових надходжень, працювати над лекційним матеріалом. Обслуговування читачів проводиться згідно із Правилами користування бібліотекою. На абонементі читачі можуть отримати в тимчасове користування всі друковані видання з фонду бібліотеки.

    Читальна зала має в своєму розпорядженні досить комфортні умови для роботи користувачів. Це один із основних, найбільш відвідуваних приміщень бібліотеки. Розрахована на 40 місць. Створена для роботи студентів, науково-педагогічних працівників та співробітників інституту та фахового коледжу. Читачі мають змогу працювати в затишній та спокійній обстановці, одержати для опрацювання необмежену кількість документів для написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт, а також для самостійної роботи та підготовки до практичних занять довідники, підручники, навчально-методичні посібники, методичні матеріали, автореферати, монографії та інша спеціалізована література. В читальній залі досить часто проводяться різноманітні заняття, літературні та тематичні вечори, презентації книг, інформаційно-ділові заходи, такі як засідання кафедр за круглим столом, брейн-ринги, різноманітні заняття, зустрічі, науково-практичні семінари, круглі столи, інформаційно-методичні наради, майстер-класи з тренінгів та інші масові заходи.

    Книгосховище – це спеціально облаштоване приміщення основним завданням якого є якісне і довготривале збереження фонду у стані придатному для використання. У приміщенні розміщено фонд документів (методична, навчальна, художня, навчально-популярна, педагогічна, довідкова література, а також монографії та періодичні видання).

      Бібліотека — це осередок знань культури, збирання, зберігання і поширення інформації. Тому намагаюсь постійно шукати нові активні форми роботи, вдаючись до різних форм і методів індивідуальної, групової і масової інформації: під час запису або видачі книг велику увагу приділяю бесідам, особливо індивідуальним для того, щоб викликати в них щоденну потребу в читанні, любов та інтерес до книги, дізнаюся про світ захоплень, а викладачам — можливість щоденно поповнювати свої знання новою цікавою й корисною інформацією, використовуючи її в навчально-освітньому процесі.

Виховна робота бібліотеки базується на відповідних нормативно-правових документах: Конституції України, Законі України «Про вищу освіту», Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Концепції національного виховання студентської молоді», «Концептуальних засадах гуманітарної освіти в Україні (вища школа)», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Положенням про бібліотеку та розпорядженнями ректора та проректора з науково-педагогічної роботи.

Культурно-просвітницька і виховна робота проводиться у відповідності до річного плану роботи та плану культурно-просвітницьких заходів бібліотеки, виходячи з плану заходів Інституту.

Основні завдання, які постають перед бібліотекою щодо культурно-просвітницької роботи є:

• створення єдиної комплексної системи виховання студентської молоді, використовуючи наукові та літературно-художні інформаційні ресурси бібліотеки;
• зберігання та примноження культурних традицій бібліотеки та Інституту;
• вивчення інтересів та творчих здібностей студентської молоді, підтримка творчого потенціалу студентів;
• заохочення студентської молоді до читання шляхом пропаганди творів класиків національної та світової літератури; знайомство з сучасними письменниками та їх творчістю;
• забезпечення єдності духовного, інтелектуального, фізичного, психологічного та соціального розвитку особистості;
• виховання індивідуальної особистості, здатної до самостійного прийняття морально виправданих рішень, особистої відповідальності;
• відродження та популяризація національної культури засобами культурно-просвітницької діяльності.

Основні функції культурно-просвітницької діяльності можна визначити так:

• застосування різноманітних форм бібліотечної роботи (усних, наочних) в роботі зі студентами;
• організація і проведення культурно-просвітницьких заходів: презентацій книг; літературних вечорів; диспутів; конференцій тощо спільно з громадськими організаціями, працівниками підрозділів ЗВО, кураторами груп;
• організація тематичних виставок літератури.

Культурно-просвітницька діяльність посідає одне з пріоритетних напрямів у роботі бібліотеки, яка координує її з кафедрами інституту. Бібліотека прагне створити цілісну систему змісту, форм та методів виховання, формування базової культури особистості.

Зміст виховної роботи включає у себе:

• розвиток культури мислення та інтелектуальних здібностей студентів;
• формування у студентів гуманістичного світогляду, гуманного ставлення до людини, суспільства, природи;
• формування громадянськості як інтегративної якості особистості;
• зміцнення історичної пам’яті молодого покоління;
• формування правової культури особистості;
• виховання гармонії у співжитті із навколишнім середовищем;
• розвиток політичної культури студентської молоді;
• формування працелюбності та творчого потенціалу молодої людини;
• прищеплення студентам навичок здорового способу життя;
• формування естетичних почуттів, смаків, поглядів.

Складові змісту виховної роботи бібліотеки реалізуються різними шляхами. Слід перебувати у постійному творчому пошуку, видозмінювати існуючі, стандартні форми і методи роботи для того, щоб зацікавити сучасного користувача.

Серед найпоширеніших видів роботи у звітному році можна відзначити такі:

• книжкові виставки;
• інформаційні та інформаційно-тематичні огляди;
• тематичні, тематично-коментовані та інформаційні перегляди;
• бесіди, творчі зустрічі, презентації;
• календарі знаменних та пам’ятних дат;
• усний журнал;
• «Тиждень кафедр Інституту»;
• «Тиждень циклових комісій Коледжу»;
• «Тиждень відкритих дверей»;
• підбірки літератури. 

Бібліотека — це осередок знань культури, збирання, зберігання і поширення інформації, тому бібліотекарем здійснюються постійні пошуки активних форми роботи і методів індивідуальної, групової і масової інформації: під час запису або видачі книг велику увагу приділяю бесідам, особливо індивідуальним для того, щоб викликати в них щоденну потребу в читанні, любов та інтерес до книги, дізнаюся про світ захоплень, а викладачам — можливість щоденно поповнювати свої знання новою цікавою й корисною інформацією, використовуючи її в навчально-освітньому процесі.

Щорічне поновлення студентської аудиторії, різні форми навчання – денна та заочна, особливості колективу викладачів, які працюють за принципом самовдосконалення і саморозвитку, сприяє створенню читацької аудиторії бібліотеки. Віковий діапазон студентів є досить широким – від 15 до 47 років.

Бібліотека приймає активну участь у культурно-просвітницьких заходах інституту та фахового коледжу: відзначення знаменних і пам’ятних дат, оформлення книжкових виставок, тематичних полиць, біля яких проводяться огляди, тематичні бесіди, розповіді про авторів, надає допомогу у створенні сценаріїв, підборі матеріалу для масових заходів, що проводяться в інституті та фаховому коледжі. Покликання кожного масового заходу – прищеплювати читачам смак до художнього слова.

Бібліотекою систематично проводяться Дні інформації, Дні кафедри, під час яких студенти, науково-педагогічні працівники інституту та викладачі фахового коледжу ознайомлюються з літературою та періодичною пресою, що надійшла до бібліотеки.

У бібліотеці оформлені постійно діючі виставки: «Герої не вмирають…», «Цивільний захист», «Економіка», «Світ фінансів», «Нові надходження» та ін.

Інформаційна робота серед педагогічного колективу включає виступи на Вченій раді, засіданнях кафедр, методичних об’єднаннях з інформаційними оглядами, оглядами періодичних видань на допомогу викладачу. Бібліотека допомагає викладачам у проведенні предметних тижнів та олімпіад в інституті та фаховому коледжі. Готуючись до них, були організовані книжкові виставки: «Безсмертя нації – і мові...», «Знай свої права», «Конституція – основний Закон України», «Англійська мова – це модно і актуально», «Елементарна математика», тематичні огляди літератури.

До Дня бібліотекаря були проведені – виховна година «Неопалима Купино! Моя бібліотеко! Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!» і літературне читання: «Свято Хранителів Мудрості» для ще більшої популяризації бібліотеки, книги та літератури, підняття престижу професії бібліотекаря, залучення нових читачів до бібліотеки, заохочення кращих читачів.

Сьогодні бібліотека є відкритим центром життя студентів, в якому враховується різноманітність сценаріїв перебування читача в бібліотеці, забезпечивши доступність інформації, комфорт перебування в бібліотечному просторі, корисність і наповненість діяльністю. Для бібліотекаря Альони Антонівни ХЕЙЛИК важливим є створення таких умов для користувачів, які стали б продовженням їхнього щоденного життя з усіма його складовими: навчанням, відпочинком, розвагами. Для читачів проводяться: екскурсії по бібліотеці, бесіди – індивідуальні та групові, надання консультацій. Робота бібліотеки Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-Подільський державний інститут» спрямована на здійснення заходів, пов`язаних зі стимулюванням інтересу до читання з метою формування у студентів визнаних у суспільстві цінностей та поваги до них, вихованням гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, творчого фахівця, національно свідомого громадянина. Бібліотека ЗВО має враховувати тенденції розвитку вищої освіти і зайняти активну позицію. Свою місію бібліотека виконує, забезпечуючи широкий спектр послуг.

Книжково-документальні виставки є однією з основних форм пропаганди бібліотечних фондів і водночас важливим засобом культурно-просвітницької діяльності. Основні вимоги до виставкової роботи, як завжди, це комфортність, наочність, доступність, оперативність. Бібліотечні виставки наочно представляють розділи фонду та окремі видання, демонструють зв’язок явищ, подій і документів, полегшують візуальне сприйняття інформації. Найбільш поширеними є тематичні виставки, які впливають на громадянське, моральне, правове та художньо-естетичне виховання.

До уваги читачів представлені як постійнодіючі так і виставки літератури з нагоди знаменних дат:

8 січня до Дня народження Василя Симоненка: «Лицар патріотичної поезії», «Народ мій є! Народ мій завжди буде», «Симоненкові світанки»;

22 січня до Дня Соборності України: «Соборність рідної землі – основа нації й держави», «Єдина духом Україна», «У єдності сила народу», «Соборність рідної землі – основа нації й народу»;

24 січня до Міжнародного Дня освіти: «Навчання заради міцного миру», «Учітеся, брати мої! Думайте, читайте!», «З історії педагогіки», «Вища освіта в Україні», «Сучасні моделі освіти», «Змінюємо курс, трансформуємо освіту»;

27 січня до Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту: «Голокост у літературі», «Голокост в Україні: погляд із сьогодення», «Не лише історія, а й застереження», «Автентичні основи надії: пам’ять про Голокост та освіта», «Спадщина виживання», «Жінки в Голокост», «Діти та Голокост», «Пам’ять про Голокост: Виховання для кращого майбутнього», «Пам’ять про Голокост та освіта: наша спільна відповідальність»;

29 січня до Дня пам’яті Героїв Крут: «Нам не забути славу Крут», «Ще юнаки, ще майже діти», «Герої Крут. Незламність духу», «Вони славу здобували в Україні біля Крут», «Україною жили, за Україну полягли», «Пам’ятай про Крути»;

20 лютого до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні: «Герої сьогодення – Небесна Сотня», «А сотню вже зустріли небеса», «Їх серця б’ються на небесах», «Нові часи, нові Герої», «Вшануй хвилиною мовчання, Вкраїно, тих, що полягли», «Революція гідності: спалахи пам’яті», «День Героїв Небесної Сотні»;

21 лютого до Міжнародного Дня рідної мови: «Рідна мова – коріння нації», «Мова – то серце народу: гине мова, гине і народ…», «І слово розумом святим і оживи і просвіти…», «Мова – доля народу», «Поки живе мова, житиме й народ як національність…», «Слово до слова – звучить рідна мова», «Мова – голос нації»;

25 лютого до Дня української жінки: «Жінки в історії України», «Жінка – джерело ніжності й любові, надії та милосердя», «Жінко, ти завжди велична!», «Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє», «Жінка та бізнес. Від гендерної рівності до психологічних засад успіху», «Рівність жінок — прогрес для всіх людей», «Розширення прав і можливостей жінок — розширення прав і можливостей людства: уявіть!», «Жінки в мінливому світі праці: планета 50-50 до 2030 року»;

25 лютого до Дня народження Лесі Українки: «Славна дочка українського народу», «Славетна дочка України», «Світ краси Лесиного слова», «Пам’яті геніальної Лесі», «Леся Українка – поетична квітка України», «Велична і сильна духом», «Я жива! Я буду вічно жити!», «Співоча душа України»;

4 березня до Дня народження М.М.Вербицького: «Творець Гімну України», «Музична спадщина Михайла Вербицького», «Михайло Вербицький – автор пісенного символу українського народу»;

9 березня до Дня народження Тараса Шевченка: «Тарас Шевченко – України син», «Геній України», «Твори Тараса – України гордість і окраса», «Геній слова і пензля» та «І знов читаєм Кобзаря»;

19 березня до Дня народження поетеси Ліни Костенко: «Моя свобода завжди при мені», «Мандрівка серця Ліни Костенко»;

7 квітня до Всесвітнього дня здоров’я: «Здоров’я – мудрих гонорар», «Інвестуючи в здоров’я – ми інвестуємо в своє майбутнє», «Формування здорового способу життя молоді», «Сучасні екологічні проблеми і здоров’я людини», «7 правил здорового способу життя», «Бути здоровим – вимога часу», «Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя», «Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно»;

22 квітня до Міжнародного дня Матері-Землі: «Все на землі треба берегти», «Зелена моя планета», «І хто б нас навчив в світі правильно жити…», «Природа благає про допомогу», «Йдемо в гості до природи»;

26 квітня Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу: «Звізда-Полин упала в наші ріки», «Чорнобильський вітер по душах мете», «Чорнобильська трагедія на сторінках книг», «Пам’ять про Чорнобиль: книги, що відкривають істину», «Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри», «Чорнобиль не має минулого часу», «Чорнобиль. Без права на забуття»;

28 квітня до Всесвітнього дня охорони праці, Дня охорони праці в Україні: «Охорона праці в Україні», «Охорона праці – запорука життя!», «У безпеці немає дрібниць!», «Охорона праці на роботі майбутнього», «28 квітня – Всесвітній день охорони праці», «Забезпечуємо безпечну і здорову працю вже зараз в умовах зміни клімату», «Безпечне та здорове майбутнє праці», «Безпечна праця – гідна праця»;

8 травня до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років: «Пройшла війна стежками долі», «Цих днів не змокне слава», «Живе в народі пам’ять вічна», «Доки пам’ятаємо, живемо!» та «Війні немає забуття»;

Третя неділя травня виставки до Дня пам’яті жертв політичних репресій в Україні: «Україна від минувшини до майбуття», «З полону забуття», «У світлі воскреслої правди» за книгою «Реабілітовані історією»;

22 червня до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні:, «Вічна пам’ять полеглим на полі бою, Честь і слава – живим героям!», «Пам’ять серця», «Україна у полум’ї війни, «Миттєвості війни», «Україна в полум’ї війни: літературно-мистецький вимір», «Друга світова війна в історичній пам’яті України», «Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр.»;

28 червня до Дня Конституції України: «Конституція України – перепустка у світ гідного життя», «Свобода слова та права людини – наш закон», «Европейський вибір України: людина, право, суспільство», «Оберіг нашої державності», «Конституцію вивчаємо, пам’ятаємо, поважаємо», «Конституція – основний Закон України»;

Третій четвер травня Всесвітній день вишиванки: «Вишиванка – національна святиня», «А над світом українська вишивка цвіте», «Вишиванка – мова народу, духовна броня українців», «Вишиванка – символ України, кожної великої родини!», «Вишиванка – наш оберіг», «Вишиванка – модний тренд», «Вишиванка – символ української Незламності», «Вишиванка – долі оберіг», «Вишивана моя Україна», «Любов’ю створена краса», «Я душу одягну у вишиванку»;

Третя неділя травня День пам’яті жертв політичних репресій: «Україна: від минувшини до майбуття», «Наслідки тоталітарного режиму», «Лицарі патріотичної поезії», «Розстріляне відродження»;

24 серпня до дня Незалежності України: «День народження держави», «Найкраща країна – моя Україна», «Героїчна Україна – від минулого до сьгодення», «У кожному серці живе Україна», «Символи України: Герб, Проапор, Гімн», «Етнокультурне розмаїття України: загальнонаціональна єдність та євроінтеграційний поступ», «Україна: історія, культура, ідентичність», «З Україною в серці», «Незалежна і єдина будь навіки, Україно!», «Мальовнича, рідна, незалежна Україна», «Українська державність: витоки, історія творення», «Цей день в історії: до Дня Незалежності України»;

27 серпня до Дня народження І.Я.Франка: «Велетень духу – Іван Франко», «Казкові герої Івана Франка», «Літературна спадщина І.Франка і світова література», «Нам пора для України жить…», «Відображення боротьби українського народу за незалежність в творах Івана Франка», «Сьогодні, мов зоря, він сяє Україні…», «Він жив отут над Черемошем диким», «Я син народу, що вгору йде», «Великий Каменяр», «Ти вірним був сином свойого народу», «Іван Франко і сучасність», «Іван Франко у творчості художників»;

21 вересня до Міжнародного дня миру: «І буде мир в моїй країні…», « Миру в Україні бути!», «Хай буде мир віднині і повік», «Бережімо мир на цій землі», «Хай буде мир віднині і навіки», «Нам потрібне мирне небо», «Хай буде мир на всій Землі», «21 вересня – Міжнародний день миру», «Мир – значить життя», «Студенти України за мир», «Право на мир: до питань збереження миру, дотримання принципів гуманності, свободи, добра, поваги, що закладені у Загальній Декларації Генеральної Асамблеї ООН про право народів на мир»;

29 вересня до Дня народження Михайла Сергійовича Грушевскького: «Засновник української державності», «Перший Президент Української Народої Республіки», «Грушевський – політик, державоторець», «Українська державність в 1917–1921 роках», «Борець за свободу нації»;

30 вересня Всеукраїнський день бібліотек: «Бібліотека – простір для душі», «Мандрівка до книжкової країни», «Бібліотека- навігатор в океані знань», «Бібліотекар – це звучить гордо», «Бібліотека – відкритий світ читання», «Там де живе мудрість», «Перший крок у світ книжок», «Відкриваючи книгу – відкриваєш світ», «А над світом українська вишивка цвіте!», «Неопалима Купино! Моя бібліотеко! Ти мудрість всіх віків, хранителька добра!», «Свято Хранителів Мудрості»;

01 жовтня День захисників і захисниць України та День українського козацтва: «Славетні шляхи українського козацтва», «Батьківщину-мати вмій захищати», «Ми правнуки славетних козаків», «Ми діти козацького роду»;

5 жовтня – Всесвітній день учителів, В Україні День працівників освіти відзначається в першу неділю жовтня: «Навчатися – цікаво: сучасна педагогіка», «День вчителя – свято, яке залишається з нами назавжди», «Літературна творчість викладачів», «Викладач на сторінках книг», «Хто щедро дарує знання і світло», «Професії вашої – наше визнання», «Праця та талант викладача», «Викладачем не кожен може бути, не кожне серце вміє говорить»;

10 жовтня до Всесвітнього дня психічного (ментального) здоров’я: «В гармонії з собою», «Психічне здоров’я доступне усім», «Поліпшення якості послуг з охорони психічного здоров’я в усьому світі», «Будьмо здорові душею і тілом», «Емоції у житті людини», «Самореалізація особистості», «Подолання стресу під час війни», «Психологія стресу», «Самодопомога, саморозвиток та мотивація у складний час»;

27 жовтня до Дня української писемності та мови: «Рідна мова – роду основа», «Нестор Літописець – батько української словесності», «Яке прекрасне, рідне слово! Воно – не світ, а всі світи», «Як річка з роду і до роду, так мова з’єднує народ», «Мова – духовний скарб народу», «Об’єднує нас мова українська, із нею ми докрізь одна сім’я», «Лийся світом, українська мово, розквітай в поемах і віршах», «У рідному слові велика сила», «З рідним словом міцніє держава»;

Щороку у четверту суботу листопада вшановується День пам’яті жертв Голодоморів: У 2025 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада: «Голодомор – печаль і скорбота України», «Землі моєї скорботні роки», «Скорботний – 33-й», «Вогонь скорботи палає в серці», «Свічка плакала в скорботі», «Скорботна пам’ять поколінь», «Пам’ятаємо жертв голодомору»;

21 листопада до Дня Гідності та Свободи: «За України долю стояв Майдан», «Події, що змінили долю України», «Революція Гідності та Свободи», «День Гідності та Свободи», «Історія нечуваного супротиву українців за європейське майбутнє», «На захист демократичних цінностей», «Територія Свободи: нація нескорених», «Незламний дух нескореної нації», «Заряджені гідністю та жагою до свободи», «Вірші, написані Майданом», «Події, які змінили історію», «Майдан – місце сили і волі незламних», «Україна – нація героїв», «Незламний дух нескореної нації, «Україна: незалежність, гідність, свобода»;

01 грудня до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом: «Припинення епідемії ВІЛ/СНІДу: стійкість і вплив», «ВІЛ/СНІД – загроза життю людини», «СНІД загрожує людству», «СНІД: знання, розуміння», «Що треба знати про СНІД», «СНІД – ворог непомітний, але смертельний», «СНІД: знати, діяти, жити!» , «СНІД не спить», «Що ми знаємо про СНІД?», «Чума ХХ століття»;

03 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю: «Ми є! Ми рівні!», «Душу зцілює добро», «Я все зможу», «Не будьмо байдужими!», «Навчи своє серце добру», «Можливості – обмежені, здібності – безмежні», «Права осіб з інвалідністю в Україні», «Лікувальна фізична культура та оздоровча гімнастика», «З толерантністю в серці»,, «Душі людської доброта», «Всі ми різні, але всі ми рівні», «Байдужість – найстрашніший ворог людини»;

10 грудня до Міжнародного Дня прав людини: «Знайте свої права», «Катування і глобальні зусилля по боротьбі з ними», «Боротьба з бідністю: обов’язок, а не милосердя», «Людська гідність та справедливість для всіх нас», «Права людини: 365 днів», «Наші права, наші свободи — завжди», «Відстоюймо рівність, справедливість і людську гідність», «Відновлюйтеся краще — відстоюйте права людини»;

14 грудня до Дня вшанування пам’яті ліквідаторів на ЧАЕС: «Рани Чорнобиля», «Стривожений дзвін Чорнобиля», «Голосить дзвін стривожено у квітні», «Чорнобиля гіркий полин», «Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять», «Суворі уроки Чорнобиля», «Терновий вінець Чорнобиля», «Чорнобиль – вічний біль», «Пам’ятаємо подвиг тих, хто зберіг життя мільйонам!».

В 2024-2025 навчальному році в Бібліотеці інституту згідно Плану виховних заходів організовані книжкові виставки, присвячені літературним датам: «130 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894–1956), українського кінорежисера і письменника»; «160 років з дня народження Павла Грабовського (1864-1902), українського поета, публіциста, перекладача»; «120 років від дня народження М.П.Бажана (1904-1983), українського поета, державного й громадського діяча»; «180 років від дня народження Фрідріха Ніцше (1844-1900), німецького філософа»; «170 років від дня народження Сергія Івановича Васильківського (1854–1917), українського живописця»; «330 років від дня народження Вольтера [справж. – Марі Франсуа Аруе (1694–1778)], французького письменника, філософа, історика»; «90 років від дня народження Раїси Петрівни Іванченко (1934), української письменниці»; «180 років від дня народження Еміля Рено (1844–1918), французького винахідника, художника, популяризатора науки, предтечі анімаційного кіно»; «450 років від дня народження П.С.Могили (1574-1647), українського і молдавського церковного та освітнього діяча, мецената»; «105 років від дня народження Айзека Азімова (1920– 1992), американського письменника, біохіміка»; «95 років від дня народження Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930–2014), українського письменника, драматурга, журналіста, класика сучасної української дитячої літератури»; «180 років від дня народження Івана Павловича Пулюя (1845–1918), українського фізика, електротехніка, винахідника, організатора науки, публіциста, перекладача, громадського діяча»; «120 років із дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»; «95 років від дня народження Мирослава Володимировича Поповича (1930–2018), українського вченого-філософа, педагога, громадського та політичного діяча»; «105 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961), українського письменника, публіциста, журналіста, педагога»; «160 років від дня народження Софії Окуневської-Морачевської (1865–1926), української письменниці, першої української жінки-лікаря в Галичині»; «130 років від дня народження Тодося [Феодосія] Степановича Осьмачки (1895–1962), українського письменника, перекладача»; «760 років від дня народження Данте Аліг’єрі (1265–1321), італійського поета доби Передвідродження»; «250-ті роковини з часу руйнування російською імперською армією Запорізької Січі (15 червня 1775 р.)»; «90 років від дня народження Франсуази Саган (1935– 2004), французької письменниці».

    Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від  11.04.2018р., №1/9-222 до виконання Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області надсилає матеріали, які висвітлюють результати вибору проектів підручників за фрагментами електронних версій їх оригінал-макетів з кожної назви підручника, які оприлюднюємо на нашому веб-сайті.

    З текстом листа Міністерства освіти і науки України “Про забезпечення виконання наказу Міністерства освіти і науки України 21 лютого 2018 року № 176” можна ознайомитись за посиланням.

    З текстом листа Міністерства освіти і науки України керівникам  професійно-технічних  та вищих навчальних закладів від  25 квітня 2018 р. № 01-39/196  можна ознайомитись за посиланням.

    З текстом ВИТЯГу З ПРОТОКОЛУ № 15 засідання Вченої ради від 27 квітня 2018 року Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут” можна ознайомитись за посиланням.