«Слово, що стало зброєю: 155 років Лесі Українці»
Сьогодні минає 155 років від дня народження жінки, яка змусила говорити про себе весь світ. Жінки, чиє слабке тіло стало в’язницею для незламного духу.
Коли ми чуємо «Леся Українка», перед очима постає не просто портрет у шкільному підручнику. Це — «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!). Це — кам’яна душа, що б’ється об дно в’язниці, чекаючи на волю. Це — Мавка, що прокидається від зимового сну, аби зустріти кохання.
Вона подарувала нам мову, якою говорили титани. Вона довела, що навіть прикута до ліжка хворобою, людина може обійняти цілий світ своїм словом.
Читайте Лесю. Сьогодні. Завтра. Завжди.
