Щорічно 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science).

20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій признавався рівний доступ жінок і дівчаток будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері.

Через 2 роки на черговому пленарному засіданні Генасамблеї була прийнята резолюція (70/212), яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.

Дослідження, проведені в 14 країнах, показали певний дисбаланс в участі у науковій сфері між чоловіками і жінками. Так, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, в той час як для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% та 6%.

Резолюція закликає країни світу звернути увагу на проблему, постаратися визначити причини гендерного дисбалансу в області науки, техніки та інновацій, а також організувати програми заходів по залученню жінок і дівчат у наукову діяльність.

Примітний той факт, що згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчат не випадкова. Адже вона спрямована на актуалізацію теми участі в наукових спільнотах шкільного періоду навчання не тільки хлопчиків, але і дівчат, чия участь у них набагато нижча.
Крім того, учасники заходів у рамках святкування нового Міжнародного дня звертають увагу на роботу вихователів та викладачів у закладах шкільної та дошкільної освіти, де повинні враховуватися принципи гендерної рівноправності. 

В Україні статистика доволі непогана: 46% жінок-науковиць. Українки гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії у тому числі і за кордоном. 

Відсоток жінок, що задіяні у НДДКР (Науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах), у кожному регіоні світу, як і раніше, невисокий. У середньому цей показник у Центральній та Східній Європі становить 40%. Лише одна з п’яти країн досягла гендерного паритету, згідно з яким від 45% до 55% наукових працівників складають жінки.

Наука і гендерна рівність – невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку, включаючи ті, які викладені в Порядку денному сталого розвитку до 2030 року. За останні 15 років світове співтовариство досягло значних успіхів у справі залучення жінок і дівчат у науку. Незважаючи на це, вони досі стикаються з обмеженнями у цій сфері. Згідно з дослідженнями, проведеними в 14 країнах, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, натомість для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% і 6%.

Наука – важка і серйозна сфера, яка потребує високих розумових здібностей, сконцентрованості та відданості своїй справі. Інакше кажучи, вона просто створена для жіноцтва.

Впровадження гендерної рівності в усі сфери людського життя – стратегічна ціль, яку поставили собі усі прогресивні країни світу.

Талант не має ні статевих, ні національних чи ідеологічних обмежень. Єдине, що може стати на його перешкоді – страх та непевність у власних силах.